UAF | Ukrainian Armchair Front

Лукашенко в цій війні весь час виконує роль такого собі Шакала Табакі, якого Кремль час від часу випускає полаяти, коли треба змусити нас стримати резервами, які на півночі, і знову погратися в страшилку про «другий фронт» перед черговою наступальною кампанією.Насправді, якщо хтось забув, це майже щорічний російський блеф. У Москви банально немає зайвих ресурсів, техніки і спроможності відкривати ще один повноцінний напрямок.А сам Лукашенко надто любить власне життя, щоб реально лізти у війну. Він роками маневрує між тиском путіна, китайцями і спробами тримати якісь канали із Заходом, тепер ще й з трампістами активно ведуть діалог.Прямий вступ у війну для нього та його сім’ї — це майже гарантований фінал, і він це добре знає.Тому, на мою думку, маємо звичний набір: танці на кордоні, ядерний шантаж і показові рухи, які форсять інформаційному полі. Тим більше коли зрозумілі позиції, як заявляється, для артилерії, для дронів та фактор діп та мідлстрайків. Ви ж розумієте, що це означає для Пюрера?UAF | Ukrainian Armchair Front

Історія з самовипилом "воєводи, який вєщаєт" у підсумку виявилась абсолютно типовою для російського болота.Усе звелося до пафосних соплів на камеру про «офіцерську честь», а сам герой, схоже, просто десь пересиджує. І тут показове не тільки це.По-перше, свої ж по ньому пройшлися катком розказали, що він крадун, пиздун і звичайний продукт залупоголової клоаки.По-друге, інша частина цього стада зробила вигляд, що взагалі нічого не сталося. Ну офіцери женуть на забій та херню роблять, ну і що — зробили вигляд, що нічого не відбувається. Все ок.По-третє, крім типового нутра залупоголових, цікавий сам факт, що вони самі визнають між собою, що їх женуть на забій та принижують, їх щемлять і будуть щемити. Бо вони ніхто і звати їх ніяк — просто стадо баранів. І на кінець показує, які вони сцикуни. Так їх принижують та відправляють на забій, вони замість того, щоб завалити цих офіцерів, покірно йдуть на цей самий забій. Хоча могли б їх знищити, все одно ж вибирають самовипилитись, ніж показати супротив. Але вони й надалі, як типові росіяни, просто пиздять у своїх гівно-каналах. Ось у цьому і вся суть росіян.UAF | Ukrainian Armchair Front

🇯🇵 Японія невдовзі пом’якшить правила експорту озброєнь. І це вже викликало великий інтерес від Варшави до Маніли, як з’ясувало Reuters. Правляча партія прем’єр-міністерки Японії Такаїчі схвалила зміни цього тижня. Мета — пожвавити військово-промисловий комплекс раніше пацифістської країни. Уряд планує офіційно затвердити нові правила вже цього місяця, повідомили Reuters троє японських урядовців.Попри те що після Другої світової війни Японія фактично ізолювала себе від світового ринку озброєнь, вона виділила на власну армію $60 млрд цього року. Цього вистачає, щоб підтримувати потужну оборонну промисловість, здатну виробляти сучасні підводні човни та винищувачі.Серед потенційних нових клієнтів — польська армія та військово-морські сили Філіппін. Оборонні компанії Toshiba та Mitsubishi Electric уже набирають персонал і розширюють виробничі потужності, щоб задовольнити попит, повідомили їхні керівники.❗️ Однією з перших угод, яку, ймовірно, схвалить уряд Такаїчі, стане постачання вживаних фрегатів Філіппінам, які перебувають в морському протистоянні з Китаєм у Південнокитайському морі. За словами чиновників, за фрегатами можуть піти системи протиракетної оборони.Окремо Варшава та Токіо можуть взаємно закрити прогалини в арсеналах, зокрема в сфері боротьби з дронами та радіоелектронної боротьби, заявив Маріуш Богушевський, заступник керівника місії посольства Польщі в Японії.Минулого року польська компанія WB Group [один із найбільших приватних оборонних підрядників Європи] підписала угоду про дрони з японським авіабудівником ShinMaywa.❗️ Три інші європейські дипломати зазначили, що пом’якшення правил Японією дає шанс зменшити залежність від американського озброєння. Непередбачуваність Трампа лише посилила бажання диверсифікувати постачання.💬 Пропозиції надходять звідусіль, — сказав Масажіко Араї, старший віцепрезидент оборонного підрозділу Mitsubishi Electric. Компанія вже набрала додатковий персонал у Лондоні та Сінгапурі для просування експорту озброєнь.Після перемоги на виборах Такаїчі сподівається, що нове пом’якшення спонукає виробників озброєнь нарощувати потужності, необхідні для масштабного військового будівництва. Деякі японські оборонні компанії також заявляють, що готові до повороту. Так виробник систем ППО Toshiba повідомив Reuters, що планує найняти близько 500 людей впродовж наступних трьох років і будує нові випробувальні та виробничі потужності. 💬 Репутаційні ризики вже не такі, як раніше, — сказав Кендзі Кобаяші, віцепрезидент оборонного підрозділу Toshiba.❗️ Хоча Токіо, як очікується, зберігатиме жорсткий контроль над постачанням озброєнь у зони конфліктів, Україна вже відчула нову можливість: торгово-промислова палата України в Токіо найближчим часом створить нову галузеву групу українських і японських компаній, які займаються дронами. Про це Reuters розповіла голова палати Катерина Яворська. Запуск групи пов'язаний саме через зміни у правилах.Одна з цілей змін у правилах Японії — створення в Азії ланцюгів постачання озброєнь, незалежних від США, заявив чиновник правлячої партії, причетний до розробки політики безпеки.ℹ️ Сусідня Південна Корея може слугувати певним зразком: за останні п’ять років вона стала найбільшим постачальником озброєнь для Польщі та Філіппін. Але потенціал Японії — четвертої економіки світу — значно більший.

Пару думок напередодні результатів виборів в Угорщині. Найкраще це, мабуть, уже ілюструє карикатура, але все ж трохи проговорю в тексті.Орбана хочуть зберегти не просто так. У нього досі є відчутний вплив на Європарламент і достатньо важелів, щоб блокувати або щонайменше суттєво гальмувати рішення всього Євросоюзу. Саме тому він вигідний і росіянам, і американцям. Першим — щоб вибивати допомогу Україні та гальмувати нашу інтеграцію в велику європейську сім’ю з усіма вигодами для нас і для самого ЄС. Другим — тому що сильна, суб’єктна Європа, яка вміє діяти сама, їм теж не надто потрібна. Та навіть Китаю, який рубає вікно на ринок через угорців, подивіться наприклад, де китайці будуть та експортують заводи автомобільні.Орбан у цій конструкції — такий собі штатний шкідник, який грає губами по всім пісюнам на світі.Якщо ж він програє, це вдарить не лише по ньому та сторонам, яким він вигідний. Послабляться і Фіцо, і Бабіш, а також зміниться загальний політичний фон перед майбутніми виборами у Німеччині та Франції, які для нас мають важливе значення.Але якщо виграє Мадяр, не варто відразу малювати собі казку про максимально проукраїнського прем’єра. Після 16 років правління проросійської жирної морди він отримає дуже важку країну і дуже криву систему з великими проблемами. Для нас уже буде непоганим результатом, якщо Будапешт перестане ставити палки в колеса рішенням ЄС. А далі нам потрібно буде вибудовувати прагматичні відносини на базі win-win історій, без рожевих ілюзій, що все раптом стане як зі шведами чи британцями.Ну і ще одне. Важливий не лише сам факт перемоги чи поразки, а й підсумковий розрив. Система там накручена так, що чим більший відрив, тим краще, найкращий результат якщо він отримає 2/3 голосів, також гарним якщо хоча б монобільшість.UAF | Ukrainian Armchair Front

Це все прикольно, але хтось питав авторів проекту військових? Чому варіант просто відноситься як «антична спадщина»? Він безумовно йде таким ,проте філософія його ширша і прикута до пошуку перетинів сенсів минулого і сучасності.Телеграм голосування 52% Миколай і 43% інші Яб не брав до уваги голосування в якому зі старту були порушення як аргумент, це трохи маніпулятивно і саме на це був розрахунок.Хвилька теж цікава історія, враховуючи що в інтернеті повно скріншотів з відвертими підказками як обійти питання і стати «місцевим».Ну мені особисто все зрозуміло що і для чого робиться, адже в жодному випадку тлумачення Герба команди військових-не було, так як і не було висвітлено самі процедури голосувань з їх порушеннями, як не було висвітлено процедуру громадських обговорень в тер громадах. Наприклад один Полк Штурмових Військ великою кількістю складають жителі Вознесенського району-полк має назву «Арей», їх вибір говорить сам за себе? Чи їх хтось питав!? -НіІ я певен якщо тегати кожного кого я знаю і чиї організації мають вагу в Області і представляють військових-вони теж почують вперше що ними хтось представились і за них вирішили.https://suspilne.media/mykolaiv/1285669-u-mikolaivskij-oblasti-obrali-dva-varianti-novogo-gerba-so-vidomo/?fbclid=IwZnRzaARExmlleHRuA2FlbQIxMQBzcnRjBmFwcF9pZAo2NjI4NTY4Mzc5AAEeRKrSpuSmOd60SiXP6uNXpzcnK4cB0GLJZUvj7lmvEPF5FGzsovcvxlkxHTQ_aem_-uSPkUfOCSXmP2vjSH9leQ

Коротше, послухав я цей стендап Венса на підтримку Щура.Після того, як Орбан сам себе ідентифікує Щуром, називати його якось інакше вже навіть не дуже красиво. Бо якщо людина політично і морально ідентифікує себе як щур, то мабуть, нема сенсу ламати цю тонку конструкцію чужої самоідентифікації.Знову намололи про втручання у вибори з боку АгроРейху. Але, як це часто буває у передвиборчому цирку, втручання з боку росіян чи китайців цих людей чомусь не хвилює взагалі. Особливо кумедно це звучить на фоні того, що Трамп і ДіВанс прямо влазять у вибори з прямою цитатою «я тут, щоб допомогти йому в цій виборчій кампанії». Ну і окремий бонус — CPAC, де політичні лідери пояснюють, що без Щура угорцям буде дуже погано, бо він, бачте, сильний лідер. Так, сильний. Особливо в жанрі присмоктування до будь-якого лайна, яке виглядає як джерело політичного виживання, як показала практика.Окремим номером програми знову була енергетична незалежність. Угорцям розповіли, що кляті бюрократи Брюсселя не дають далі сосати російську трубу, і саме тому спеціально штовхають угорців до підвищення цін. Але герой-Щур, звісно, стоїть до останнього. Стоїть, бореться, страждає і, мабуть, десь у паралельному всесвіті ще й рятує Європу на власному прикладі.Буквально типове передвиборче шапіто, навіть не постарались на мій погляд, де старий автократ/проросійський клієнт знову продає своєму електорату страх, образу і дуже вторинний політичний фольклор.Сподіваюся, угорцям і без цих гастролей уже достатньо зрозуміло, що таке Щур і хто такий Щур і що він побудував за 20 років перебуваючи у керма. Спойлер –– тільки негативні тенденції та показники. Ну і окремо ще раз подякую двом додікам, які стабільно піднімають рейтинг та міць АгроРейху. Корисні ідіоти теж, як виявляється, бувають дуже системними. І так, я стабільно нагадую, щоб вони йшли нахуй.UAF | Ukrainian Armchair Front

Якщо інформація RFI відповідає дійсності, то йдеться не просто про ще одну «секретну одиноку операцію» як це було в Судані, а про значно важливішу річ, Україна поступово виходить у статус держави, яка здатна проєктувати силу за межами власного фронту. А це вже мова не лише про виживання, а про суб’єктність.Лівія в цій історії важлива не сама по собі. Це вузол між Середземномор’ям, Північною Африкою, енергетикою, міграційними маршрутами та російською присутністю. Якщо ми отримуємо там партнерство, військову присутність, навчальні програми, а в перспективі — доступ до оборонних контрактів і нафтового сектору, то Україна уже потроху починає грати в дорослу геополітику, а не лише просити допомогу. Що погодьмося, набагато приємніше.Таким чином формується вплив: через корисність, технології, безпекову експертизу і здатність самостійно бити по російських інтересах там, де Москва звикла почуватися безкарно. І якщо так, то Україна вже не лише країна війни. Вона стає країною дії. Я за останні дні начитався та наслухався поважних людей з Аравійського півострова чи тих хто розбирається в тому регіоні, ну вони прямо здивовані нашими спроможностями сьогодні, порівнюючи нашу співпрацю до великої війни, ну і плюс реклама говорить сама за себе. Нам по силах бути середньою країною, з поправками на вступ в ЄС — це нам дасть економічний фундамент.Для самої України це дає одразу кілька практичних вигод.По-перше, вихід на нові ринки безпеки й озброєнь, якщо ти навчаєш, консультуєш і допомагаєш у війні/конфліктах, то потім значно легше заходиш у контракти.По-друге, це доступ до політичних домовленостей у регіоні, де росія роками будувала собі схеми впливу.По-третє, це потенційний вхід у нафтовий сектор і ширші економічні зв’язки, а такі речі в сучасному світі люблять не менше, ніж просто дипломатичні роботи.Сьогодні на Лівію мають великі гравці свої плани та інтереси: європейські столиці, турки там дуже активні, США, Китай та та сама росія.І, нарешті, це накопичення найціннішого капіталу — репутації держави, яка не лише просить підтримку, а й сама здатна бути постачальником безпеки, технологій та рішень. Саме так країни і перетворюються з об’єкта міжнародної політики на її повноцінного гравця.P.S Зараз багато налетить людей з криками «у нас тут війна і тд», але тіпи такими силами, як це робиться на Аравійському півострові, Лівії чи Судані, це взагалі дуже гарний та дешевий вхід у велику політику з дуже-дуже великими перспективами, саме так і стають великими державами.Агрорейху бути!☝️UAF | Ukrainian Armchair Front

Держсекретар Марко Рубіо...💬 Коли нам потрібно, щоб вони дозволили використовувати їхні військові бази, їхня [союзників] відповідь— ні. Тоді навіщо ми в НАТО? Треба поставити це питання. Навіщо ми маємо мільярди й мільярди доларів, сотні мільярдів доларів за роки, трильйони доларів, і всі ці американські сили розташовані в регіоні? Якщо ми можемо використовувати — а у час нашої потреби нам не дозволять користуватися цими базами.Тож, на жаль, немає сумнівів, що після завершення цього конфлікту [з Іраном] нам доведеться переосмислити ці відносини. Нам доведеться переосмислити цінність НАТО і цього альянсу для нашої країни. Зрештою, це рішення має прийняти президент, і він мусить його прийняти.Ми закінчимо роботу тут. Як я вже казав, ми дуже, дуже близькі до досягнення наших цілей у всіх цих питаннях, які я окреслив. Але, на жаль, нам доведеться переосмислити, чи цей альянс який довго добре служив цій країні, досі виконує цю функцію, чи він тепер став односторонньою вулицею, де Америка просто може захищати Європу, але коли нам потрібна допомога наших союзників, вони відмовлять нам у правах на базування і позбавлять нас прольоту?Я вважаю, що це дуже важливі питання, які нам потрібно ставити, і їх потрібно дуже ретельно розглянути після завершення цього конфлікту.

Феномен Трампа 2.0Якщо порівнювати перший та другий термін Трампа, найбільша помилка — думати, що це просто продовження однієї й тієї ж історії. Навіть сьогодні зустрічаю людей які згадують постійно першу каденцію. Цього разу ми бачимо трансформацію, який пройшов шлях від розгубленого аутсайдера до самовпевненого діда, який повірив у власне месіанство і бажає зламати систему. Якщо в першу каденцію він часто нагадував такого собі «бунтівника в клітці» якого стримували постійно, то сьогодні ця клітка відсутня.Головним стримуючим фактором у 2017 році була банальна відсутність досвіду та команда. Трамп просто не знав, де розташовані важелі влади і як працює складна державна машина. Йому доводилося покладатися на представників традиційного істеблішменту — тих самих яких називають «дорослих у кімнаті», як-от генерали Меттіс чи Макмастер, Болтон та Гілл, які часто блокували або пом’якшували його найрадикальніші дебільнуваті рішення. Тоді панувала ідея, що система виявиться сильнішою за одну людину, і багато в чому бюрократичний опір та традиційні процеси справді тормозили дурні ідеї трампівського мозку.А сьогодні ситуація кардинально інакша. Трамп повернувся до Білого дому з колосальною впевненістю у власному розумінні світових справ, яке він вважає доведеним власним успіхом. Він більше не повівся набирати «чужинців» у свою команду, як минулого разу. Замість чопорних республіканців його оточують лоялісти, опортуністи та люди, якими легко маніпулювати. Тобто внутрішня та зовнішня політика тепер є прямим, недистильованим відображенням його поглядів. Де головним інструментом є використання привілейованого становища США для витискання поступок навіть із найближчих союзників. По типу використання тарифів як інструмент покарання за будь-що, от-як відмови Данії продати Гренландію.Ще одна фундаментальна відмінність, швидкість і системність дій. У перший термін Трамп міг довго сперечатися про тарифи чи вихід з угод, а зараз він діє блискавично, бо банально ніхто йому не доводить іншу точку зору. Його адміністрація свідомо нищить самі засади американської сили — від незалежності Федеральної резервної системи до фінансування фундаментальної науки та університетів, що раніше здавалося недоторканним.Загалом у світі перша каденція Трампа сприймалася як прикра помилка чи тимчасове відхилення, то друга каденція довела, паузою був термін Байдена. Тепер союзники в Європі, Близькому Сході та Азії більше не вірять у повернення «старих добрих часів» і починають будувати власні стратегії автономії, розуміючи, що США стали непередбачуваним партнером, який грає за власними правилами.Мені максимально цікаво побачити фінал його вибриків, але світ явно вже не буде таким, як раніше.UAF | Ukrainian Armchair Front

Пані та панове, до вашої уваги президент Сполучених Штатів Америки:«Принц Мухаммед бін Салман не думав, що прийде цілувати мені дупу (буквально: kiss my ass), він справді не вірив у це, а тепер він має добре до мене ставитися, йому краще бути ввічливим зі мною — він зобов’язаний це робити».Він це сказав одному з ключових союзників на Близькому Сході — принцу країни, яка має величезний вплив у регіоні та поза ним. Принцу країни, яку через хуй знає яку стратегію та геніальність цього рудого карасіка бомблять, після чого їм доведеться жити з хз якими залишками Ірану, який нікуди не дінеться, а відстань між ними трохи більше 200 км.Але я маю пару думок, чому він так говорить до ще недавно «братішки». Справа в тому, що країни Аравійського півострова почали шукати рішення безпеки в інших країнах. У перші дні вони, наприклад, звернулися до Південної Кореї за додатковими системами ПРО/ППО та боєприпасами до них, до нас звернулися, а не в першу чергу до США як було раніше. Також країни почали активні переговори з ЄС, КНР та іншими країнами які мають зв'язки з іранцями, щоб вирішити ті проблеми, які виникли в результаті блокади Ормузької протоки та майбутнім Ірану, щоб вони повпливали на залишки режиму, та в цілому диверсифікувати ризики, які, як вони побачили, можуть виникнути з такими діями геніального діда.А все це означає дві речі: – менш важлива, щось явно йде не так, як хотіли чи бачили собі американці. – більш важлива, втрата впливу в регіоні, бо коли безпеку забезпечує не одна країна, а декілька, то ти уже не можеш в одне лице командувати, а всі будуть ковтати. Славна американська система союзів й надалі стабільно іде нахуй не тільки в Європі, ай на Близькому Сході. До речі, він каже це про саудівського принца на американо-саудівському інвестиційному форумі. ГЕЕЕЕНІЙ!🤩UAF | Ukrainian Armchair Front