Пів дня мені скидають деякі поляки новину про спробу їхніх представників винести на обговорення в Європарламенті резолюцію на тему УПА.Якщо чесно, не зовсім зрозуміло, що саме вони хотіли цим досягнути. Бо навіть у самій статті є коментарі євродепутатів, у тому числі з тієї ж політичної групи, що й польські ініціатори. І вони прямо говорять: Європарламент створений не для історичних суперечок, а для обговорення поточних викликів і майбутнього Європи. Ба більше, говорять, що жертви були з обох сторін, а шанси на проходження подібних дебатів виглядають сумнівними.Але тут є два цікаві моменти.Перший. Якщо Польща почне системно використовувати історичні конфлікти як інструмент блокування євроінтеграції, то вона створить прецедент для всіх наступних кандидатів на вступ до ЄС. А історичних конфліктів у Європі вистачає, особливо на Балканах. Тобто поляки можуть зробити гірше не лише Україні, а й усім майбутнім кандидатам. Думаю, умовні Белград чи Сараєво за таку практику їм щиро «подякують».Другий момент значно цікавіший. Якщо перевести всю дискусію виключно в академічну площину і запропонувати комплексне обговорення польсько-українського конфлікту ХХ століття. І тоді в публічному просторі неминуче з'являться пацифікації, операція «Вісла», дії Армії Крайової та інших польських формувань проти українського населення, примусові переселення, а також роль нацистської та радянської окупаційних систем.У такому випадку Польща ризикує втратити монополію на роль виключної жертви, яку частина польського політикуму намагається закріпити останні десятиліття.Більше того, під ударом опиниться і сама польська репутація всередині ЄС. Польщу можуть почати сприймати як країну, яка регулярно експлуатує історичну пам’ять для отримання дивідендів. Тут зараз німці з польськими вимогами про 1 трлн репарацій спостерігають найактивніше з усіх.Окреме питання — внутрішньополітичні наслідки для самої Польщі. Польське суспільство роками дуже сильно емоційно розігрівали на цій темі. Якщо ж чергові спроби міжнародного тиску не принесуть очікуваного результату, цікаво буде подивитися, як польські політики пояснюватимуть це власним виборцям. Особливо PiS, бо ультраправі з «Конфедерації» точно їх з’їдять після провалу.І особливо цікаво буде почути їхню позицію щодо операції «Вісла». Нагадаю, що йдеться про примусове виселення близько 140 тисяч українців. Багато істориків і політиків розглядають цю акцію як етнічну чистку. І це теж частина спільної історії, яку неможливо ігнорувати. Тим більше, що вони признали злочин неодноразово, та спроби Інститути пам'яті переписати історію в 2023 році, що уже зафіксовано бо суд скасував таке рішення. Навроцький тоді до речі очолював Інститут національної пам'яті 😁Тому всі нинішні заяви про те, що поляки нібито вже «обіграли» Україну в історичному питанні, виглядають дещо передчасними. Ми вже неодноразово бачили політиків, які намагалися будувати кар’єру виключно на антиукраїнській риториці. Більшість із них у підсумку зникала з політичного поля.До речі, показовою була й думка одного з австрійських євродепутатів. Він зазначив, що раніше від польських політиків найчастіше чув про український агросектор як головну проблему та загрозу. Але зараз акцент раптом змістився на історію. Історична тематика дедалі частіше використовується як інструмент для прикриття значно більш прагматичних економічних інтересів.Те саме свого часу робили щодо Польщі старі члени ЄС під час її вступу. Сьогодні Польща багато в чому застосовує аналогічні механізми вже проти України.Просто політика, але така з вистрілом собі в коліно.