UAF | Ukrainian Armchair Front

А чи не варто віцеспікеру сейму для початку стати на коліна перед українськими полководцями та військовими й внести їх до польського пантеону героїв?Бо саме Армія УНР у 1920 році допомогла Польщі вистояти проти більшовиків. Пілсудський, скориставшись катастрофічним становищем УНР, фактично викрутив руки Петлюрі, який намагався врятувати бодай частину української державності. Михайло Омелянович-Павленко, Марко Безручко, Олександр Удовиченко — ці імена полякам варто було б знати не гірше за власних героїв.Українські частини тримали південний фронт, відтягували на себе значні сили більшовиків, билися на Поділлі. А 6-та Січова стрілецька дивізія під командуванням Марка Безручка в серпні 1920 року героїчно обороняла Замостя, не дозволивши Першій кінній армії Будьонного прорватися вглиб Польщі щоб оточити Варшаву. Саме ця оборона зірвала плани більшовиків перекинути кінноту на допомогу військам під Варшавою й стала одним із ключових чинників збереження результатів Варшавської битви. Українські вояки здійснили справжній військовий подвиг, стримавши противника, який мав чисельну перевагу.Стратегічне прикриття польського тилу. Без українського фронту на півдні Пілсудському було б значно важче маневрувати резервами й створити умови для свого знаменитого «дива на Віслі».А потім Пілсудський УНР відверто кинув. Ризький мир 1921 року поховав пакт 1920 року, українську державність розміняли залишивши землі собі, а згодом українці в Другій Речі Посполитій отримали асиміляцію, пацифікацію та постійний політичний тиск, знищення еліт, руйнування церков, ополячення та осадництво.Дуже зручно пам'ятати лише те, де українці мають каятися. І дуже незручно згадувати, що без українських вояків польська держава у 1920 році могла взагалі не існувати так, як вона існувала до 1939 року.

Ми розвинули хороші стосунки - від Овального кабінету і до зараз. ≤...≥ Це початок. Тільки початок. У цієї країни велике майбутнє. Така чудова земля. Такі чудові ресурси. Такі чудові люди. Це ескалація, яка може сприяти завершенню конфлікту Мені пташка наспівала, що ми дамо їм (українцям) право робити Patriot, ми покажемо, як їх робити Ми надамо вам ліцензію на виробництво ракет «Patriot». Так він не зможе скаржитися, що ми даємо йому замало. Виробляйте їх самі Те, що сьогодні Трамп говорить про Україну значно прихильніше, підтримує удари вглиб російської території, відкриває шлях до ліцензійного виробництва ракет для Patriot та ухвалює інші рішення, — це не подарунок і не акт доброї волі. Це наслідок того, що Україна ці всі роки робила свою роботу. Ми довели, що здатні воювати, адаптуватися й завдавати росії системних втрат. Та пиздити росіян на їх території знижуючи їх потенціал. У міжнародній політиці поважають не тих, кого шкода, а тих, хто демонструє силу та багатих. З багатством у нас поки що питання є. А от свою силу ми вже довели. Саме тому ставлення до України в США поступово змінюється на нашу користь.

Зупинка роботи Омського НПЗ, який є найбільшим виробником бензину в Росії, ймовірно, посилить дефіцит пального по всій країні, пише Reuters💬 Об’єкти Омського нафтопереробного заводу були пошкоджені внаслідок атаки. Персонал заводу не постраждав, — заявив Анатолій Сєришев, повноважний представник Путіна в Сибірському федеральному окрузі. — Наразі триває оцінка збитків, а відповідні служби організували відновлювальні роботи, — додав він.❗️ За даними джерел, унаслідок атаки загорілася і була пошкоджена установка первинної переробки нафти CDU-10, на яку припадає близько 38% виробничих потужностей заводу. Джерела також повідомили, що було зупинено ще одну установку первинної переробки — CDU-11, яка забезпечує 37% потужності заводу.Хоча сама установка CDU-11 не постраждала, були пошкоджені мережеві канали, необхідні для її роботи. За словами джерел, CDU-11, яка була введена в експлуатацію у 2023 році, зможе відновити роботу найближчим часом.Омський НПЗ припинив продаж бензину та дизельного пального на Санкт-Петербурзькій міжнародній товарно-сировинній біржі з вівторка, свідчать дані біржі. На Омському НПЗ є ще дві законсервовані установки первинної переробки — CDU-7 та CDU-8, кожна потужністю 10 000 тонн. Теоретично завод міг би перезапустити їх.

Пів дня мені скидають деякі поляки новину про спробу їхніх представників винести на обговорення в Європарламенті резолюцію на тему УПА.Якщо чесно, не зовсім зрозуміло, що саме вони хотіли цим досягнути. Бо навіть у самій статті є коментарі євродепутатів, у тому числі з тієї ж політичної групи, що й польські ініціатори. І вони прямо говорять: Європарламент створений не для історичних суперечок, а для обговорення поточних викликів і майбутнього Європи. Ба більше, говорять, що жертви були з обох сторін, а шанси на проходження подібних дебатів виглядають сумнівними.Але тут є два цікаві моменти.Перший. Якщо Польща почне системно використовувати історичні конфлікти як інструмент блокування євроінтеграції, то вона створить прецедент для всіх наступних кандидатів на вступ до ЄС. А історичних конфліктів у Європі вистачає, особливо на Балканах. Тобто поляки можуть зробити гірше не лише Україні, а й усім майбутнім кандидатам. Думаю, умовні Белград чи Сараєво за таку практику їм щиро «подякують».Другий момент значно цікавіший. Якщо перевести всю дискусію виключно в академічну площину і запропонувати комплексне обговорення польсько-українського конфлікту ХХ століття. І тоді в публічному просторі неминуче з'являться пацифікації, операція «Вісла», дії Армії Крайової та інших польських формувань проти українського населення, примусові переселення, а також роль нацистської та радянської окупаційних систем.У такому випадку Польща ризикує втратити монополію на роль виключної жертви, яку частина польського політикуму намагається закріпити останні десятиліття.Більше того, під ударом опиниться і сама польська репутація всередині ЄС. Польщу можуть почати сприймати як країну, яка регулярно експлуатує історичну пам’ять для отримання дивідендів. Тут зараз німці з польськими вимогами про 1 трлн репарацій спостерігають найактивніше з усіх.Окреме питання — внутрішньополітичні наслідки для самої Польщі. Польське суспільство роками дуже сильно емоційно розігрівали на цій темі. Якщо ж чергові спроби міжнародного тиску не принесуть очікуваного результату, цікаво буде подивитися, як польські політики пояснюватимуть це власним виборцям. Особливо PiS, бо ультраправі з «Конфедерації» точно їх з’їдять після провалу.І особливо цікаво буде почути їхню позицію щодо операції «Вісла». Нагадаю, що йдеться про примусове виселення близько 140 тисяч українців. Багато істориків і політиків розглядають цю акцію як етнічну чистку. І це теж частина спільної історії, яку неможливо ігнорувати. Тим більше, що вони признали злочин неодноразово, та спроби Інститути пам'яті переписати історію в 2023 році, що уже зафіксовано бо суд скасував таке рішення. Навроцький тоді до речі очолював Інститут національної пам'яті 😁Тому всі нинішні заяви про те, що поляки нібито вже «обіграли» Україну в історичному питанні, виглядають дещо передчасними. Ми вже неодноразово бачили політиків, які намагалися будувати кар’єру виключно на антиукраїнській риториці. Більшість із них у підсумку зникала з політичного поля.До речі, показовою була й думка одного з австрійських євродепутатів. Він зазначив, що раніше від польських політиків найчастіше чув про український агросектор як головну проблему та загрозу. Але зараз акцент раптом змістився на історію. Історична тематика дедалі частіше використовується як інструмент для прикриття значно більш прагматичних економічних інтересів.Те саме свого часу робили щодо Польщі старі члени ЄС під час її вступу. Сьогодні Польща багато в чому застосовує аналогічні механізми вже проти України.Просто політика, але така з вистрілом собі в коліно.

🏹 У червні приріст окупованих територій складає 84 кв км — що це означає?🗺 Згідно з нашою мапою, за червень приріст окупованих територій склав 84 кв км. При цьому з успіхів Сил Оборони практично нічого ще не можна показувати і якщо врахувати скільки наші звільнили за минулий місяць, то вдруге підряд у ворога вийде відʼємне число. Хоча різниця вийшла й невелика.🇷🇺 Цікавий факт, що кількість штурмових дій знову виросла. Цього разу на 4.4%, але як ми пояснювали раніше, це повʼязано з якістю цих атак. Дуже часто один кацап іде в штурм і що їх мотивує йти на таке самогубство — питання відкрите.🇺🇦 Очікуємо, що у липні на одному з напрямків почнуть інформувати про успіхи, тому треба набратися терпіння. 🇷🇺 В другій половині червня у ворога зʼявилися успіхи в районі Костянтинівки, ДКУ та Гуляйполя, що дало можливість дещо покращити ситуацію у порівнянні з травнем.🏚 Як ми і писали, зараз у війні назріває перелом і від дій українського командування буде залежати розвиток. Якщо у травні ми зробили два кроки вперед, то у червні вже один вперед, а один назад.Мапа🛑Блог🛑Написати нам🛑 ЗСУHelp🛑Підтримати нас

Почитав вирізки і тези з інтерв’ю Косіняка-Камиша, міністра оборони Польщі. Виглядає дуже смішно.З одного боку, він фактично визнає, що Польща неодноразово використовувала різні важелі тиску на Україну. Очевидно, через європейські рішення, інституції, переговори і всю цю дипломатичну механіку. Щось там про зерно, яке знищило польське фермерство. Далеко до істерії останніх місяців. З іншого — там же починає розповідати про справедливість, історичну пам’ять і зріле партнерство. І ще нагадує, що не треба забувати: Україна сьогодні воює не лише за себе, а й за інтереси Польщі, виснажуючи росію.Тобто Україна має стримувати росію, втрачати людей і прикривати Польщу собою. А польські політики тим часом будуть діставати свої важелі тиску і вчити нас правильній дружбі.Лицемірство, звісно, не нове. Але кожного разу все одно вражає, наскільки спокійно вони самі себе показово закопують. Запам’ятайте: це закінчиться дуже «весело» для них, хоча б тоді коли проросійські сили обох Конфедерацій цих салабонів обіграють, спекулюючи цими темами та займуть ще більші позиції.

Лукашенко після Валдаю рвонув у Пекін явно не просто так.путін, схоже, знову намагається дотиснути білорусів для участі у війні. Це явно бажаний сценарій, щоб щонайменше відтягувати наші сили на північ + ретранслятори, які відключив Лука.Проблема Лукашенка залишається не змінною від Кремля він давно сильно залежний, але прямий вхід у війну для нього — фінал з трагічним кінцем. Це ризик для самого режиму як мінімум. Він добре розуміє, що Сили Оборони явно не будуть дивитися на білоруську війська та інфраструктуру як на музейний експонат, який можна не чіпати. А Лука добре бачить, що відбувається з російською інфраструктурою.На Валдаї він, найімовірніше, робив те, що вміє найкраще, петляв на всіх стільцях, яких можливо. Пряме «ні» росіянам він сказати не може, бо багато в чому залежний від них. Пряме «так» теж не може, бо тоді дуже швидко отримає в лице від шляхетних дронів.І от після цього він летить до Сі.Там китайці публічно говорять про підтримку суверенітету й територіальної цілісності Білорусі, з чого б це? У нинішньому контексті це вже майже прямий сигнал. Бо головна загроза білоруському суверенітету сьогодні сидить не в Києві і не з Балтійських країн. Вона сидить у Москві.Пекіну сьогодні не потрібна нова ескалація в Європі, яка била б по торгівлі, логістиці й китайських інтересах.Для нас це стримано добра новина. В цьому китайський інтерес може частково збігатися з нашим, не дати Лукашенку остаточно з'їхати у війну.Ризик із півночі нікуди не подівся. Білорусь уже є частиною російської війни. Але між роллю тилового придатка русопітеків і відкриттям другого фронту різниця все ж велика. Лукашенко далі робить усе, щоб максимум залишитися саме в першому варіанті, не більше.

Зараз в інтернеті багато переможних дописів навколо паливної кризи на росії. Сотні відео з чергами, сварками на заправках і скаргами росіян які швидко розлітаються, гарні звісно.Але важливість цієї історії не в тому, що хтось не зміг заправити машину та доїхати до дачі чи голодні ігри на заправках. Це лише побутовий рівень проблеми. Він помітний та приємний, але точно не головний.Головне це масштаб самої росії. Це величезна територія, яку щодня треба тримати докупи логістикою на сотні й тисячі кілометрів. Продукти чи в цілому будь-який вантаж усе це має постійно перевозитись між регіонами.Економіка просто не може нормально працювати без достатньої кількості пального, стабільної залізниці, авіаперевезень і вантажного транспорту.Тому паливна криза цікава не як черга на заправці, де невдоволений простий Ванька, а як глобальна проблема для економіки. Особливо перед сезоном збору і вивезення врожаю, коли навантаження на паливо і логістику лише зростає.російські регіони дуже різні за своєю економічною роллю. Те, що вирощується, виробляється або зберігається в одній частині країни, треба зовсім в іншій. Мова про сотні й тисячі кілометрів.Саме тому тут варто дивитися на три головні чинники.Перший — це автотранспорт. Тут усе просто й зрозуміло. Дорожчає паливо — дорожчає доставка. Якщо пальне стає дорожчим або менш доступним, це швидко переходить у собівартість товарів, затримки постачання, локальні дефіцити і проблеми для окремих регіонів. Це доставка продуктів, вантажів, дрібної логістики, підвезення до складів, вокзалів, портів і підприємств. Коли тут починаються проблеми, наслідки розходяться далі.Другий — це залізниця. Для росії залізниця є основою логістики. Саме вона з’єднує великі відстані й дозволяє забезпечувати дешевою логістикою. Тут теж є великі проблеми. Станом на кінець лютого на мережі РЖД було 158 тисяч несправних або вчасно не відремонтованих вантажних вагонів. Це приблизно 11% усього парку. На тлі такого перенапруження РЖД просить у держави 200 млрд рублів дотацій. І це вже виглядає як симптом системного навантаження на інфраструктуру.Третій — це авіація. РФ закрила експорт авіакеросину до кінця листопада 2026 року. По суті, це спроба втримати власний ринок і забезпечити внутрішні авіаперевезення, які й так перебувають під тиском останні роки. Для країни такого розміру авіація не є розкішшю. Це частина логістичної зв’язності, особливо для віддалених регіонів, це теж б’є по внутрішній мобільності й економічній нормальності.Саме тому удари по НПЗ, нафтобазах і НПС, які обслуговують перекачку нафти та нафтопродуктів, важливі не тільки для фронту чи паніці простих росіян. Вони можуть бити по здатності росії підтримувати власну економіку в робочому стані.Бо усе пов’язане. Дорожчає пальне — дорожчає доставка. Дорожчає доставка — дорожчають продукти і послуги. Дорожчають послуги — дорожчає якась інша сфера і т.д. Все це переходить у ціни, дефіцити, інфляцію і додатковий тиск на регіони, економіку та бюджет, що в кінцевому результаті б'є по всіх одночасно. Особливо помітним цей ефект може стати восени, коли треба збирати, перевозити й зберігати врожай. Тому зараз не варто впадати в передчасні переможні реляції. Черги на заправках ні на що глобально не впливає. Це лише видима частинка проблеми яка може появитись, а так на росії всім байдуже на типового Єнакентія з його проблемами на заправці, той все рівно буде терпіти.

ENG below⏬⚡️⚡️У Воронежі ракетами уражено завод з виробництва електроніки для російських ракет ОТРК Іскандер та Х-101⚡️Сьогодні, 22 червня, підрозділи Повітряних Сил Збройних Сил України завдали ударів по підприємству з виробництва компонентів російських ракет у місті Воронеж (рф).Для ураження використовувалися високоточні крилаті ракети повітряного базування. Дане підприємство є критично важливим елементом російського військово-промислового комплексу. Воно виготовляє електроніку, що використовується в російських ракетах, зокрема, для ОТРК "Іскандер". Також, у рамках кооперації, завод здійснює виробництво та постачання електронної компонентної бази для російського ракетного озброєння та систем ППО. Зокрема:- транзисторних збірок та матриць для блоків крилатих ракет Х-101;- напівпровідникових матриць для бортових цифрових обчислювальних машин БЦОМ "Заря-61М" у складі крилатих ракет 9М727 ОТРК "Іскандер-К";- діодів та транзисторних збірок для телевізійних каналів бойових машин ЗРГК "Панцирь-С1".Продукція цього заводу безпосередньо використовується ворогом для виготовлення високоточної керованої зброї, якою російські окупанти завдають ударів по території України та вбивають мирних жителів.Знищення потужностей об'єкта значно погіршить здатність росії виробляти нові ракети.💪Сили оборони України продовжать системно знижувати спроможності російського агресора щодо ведення війни проти України.💥 Далі буде!🇺🇦 Слава Україні!⚡️⚡️⚡️⚡️⚡️⚡️⚡️⚡️⚡️⚡️⚡️⚡️Plant Producing Electronics for Russian Iskander and Kh-101 Missiles Struck in Voronezh⚡️​Today, June 22, units of the Air Force of the Armed Forces of Ukraine carried out successful strikes on an enterprise producing components for Russian missiles in the city of Voronezh, Russia.​High-precision, air-launched cruise missiles were used to engage the target.​The enterprise is a critical component of the Russian military-industrial complex. It manufactures electronic components heavily relied upon by Russian missile programs, including the Iskander missile system.​As part of Russia's industrial network, the plant manufactures and supplies electronic parts for several key missile and air defense systems. Specifically, it produces:✅​Transistor assemblies and arrays for components of the Kh-101 cruise missile.✅​Semiconductor arrays for the "Zarya-61M" onboard digital computers used in the 9M727 cruise missiles of the Iskander-K system.✅​Diodes and transistor assemblies for the television guidance channels of the Pantsir-S1 surface-to-air missile and gun system.​The plant’s products are directly used by the enemy to produce precision-guided weapons, which Russian forces deploy to strike Ukrainian territory and target civilians. The destruction of this facility’s production capabilities will significantly degrade Russia's capacity to manufacture new missiles.​The Defense Forces of Ukraine will continue to systematically dismantle the Russian aggressor's capabilities to wage war against Ukraine.​💥 To be continued!​🇺🇦 Glory to Ukraine!

Підтримайте незалежність і ефективність НАБУ — проголосуйте за експертну Раду громадського контролю. Голосування вже почалося і триватиме до 21.00 10 червня. Антикорупційні органи у воюючій країні — це критичний елемент національної безпеки. Саме тому я пропоную підтримати колег з Ради економічної безпеки України, які розглядають антикорупційну політику як невіддільну складову безпекової. РЕБ щодня досліджує механізми обходу санкцій, порушення експортного контролю та вразливості російського ВПК, російський вплив на українську державну систему і суспільство. За кого голосуємо:№5 — Інна Богатих. Юристка (25+ років досвіду). Ексзаступниця Міністра юстиції. Фахівчиня з санкційної політики, повернення активів та захисту економічної безпеки.№13 — Агія Загребельська. Кандидатка юридичних наук. Екс-державна уповноважена АМКУ. Експертка з мінімізації корупційних ризиків у санкційній політиці.№39 — Ілона Хмельова. Докторка філософії (PhD) з міжнародного права. Національна експертка Ради Європи з питань кіберзлочинності. Фахівчиня з кібербезпеки.Покрокова інструкція для голосування:Крок 1: Перейдіть на офіційний портал: https://voting.nabu.gov.ua/Крок 2: У вкладці «Кандидати» перевірте список.Крок 3: Натисніть кнопку «Розпочати голосування».Крок 4: Підтвердіть згоду (поставте галочки) та натисніть «Увійти через ID.GOV.UA».Крок 5: Оберіть зручний спосіб авторизації (наприклад, Bank ID).Крок 6: Перевірте коректність ваших даних та натисніть «Продовжити».Крок 7: Знайдіть у списку та оберіть кандидатів №5, №13 та №36 (загалом можна обрати до 15 осіб).Крок 8: Натисніть кнопку «Проголосувати».⏱️ Важливо: На весь процес вибору кандидатів система дає рівно 15 хвилин. Підготуйте номери ваших кандидатів заздалегідь!