UAF | Ukrainian Armchair Front

ENG below⏬⚡️⚡️У Воронежі ракетами уражено завод з виробництва електроніки для російських ракет ОТРК Іскандер та Х-101⚡️Сьогодні, 22 червня, підрозділи Повітряних Сил Збройних Сил України завдали ударів по підприємству з виробництва компонентів російських ракет у місті Воронеж (рф).Для ураження використовувалися високоточні крилаті ракети повітряного базування. Дане підприємство є критично важливим елементом російського військово-промислового комплексу. Воно виготовляє електроніку, що використовується в російських ракетах, зокрема, для ОТРК "Іскандер". Також, у рамках кооперації, завод здійснює виробництво та постачання електронної компонентної бази для російського ракетного озброєння та систем ППО. Зокрема:- транзисторних збірок та матриць для блоків крилатих ракет Х-101;- напівпровідникових матриць для бортових цифрових обчислювальних машин БЦОМ "Заря-61М" у складі крилатих ракет 9М727 ОТРК "Іскандер-К";- діодів та транзисторних збірок для телевізійних каналів бойових машин ЗРГК "Панцирь-С1".Продукція цього заводу безпосередньо використовується ворогом для виготовлення високоточної керованої зброї, якою російські окупанти завдають ударів по території України та вбивають мирних жителів.Знищення потужностей об'єкта значно погіршить здатність росії виробляти нові ракети.💪Сили оборони України продовжать системно знижувати спроможності російського агресора щодо ведення війни проти України.💥 Далі буде!🇺🇦 Слава Україні!⚡️⚡️⚡️⚡️⚡️⚡️⚡️⚡️⚡️⚡️⚡️⚡️Plant Producing Electronics for Russian Iskander and Kh-101 Missiles Struck in Voronezh⚡️​Today, June 22, units of the Air Force of the Armed Forces of Ukraine carried out successful strikes on an enterprise producing components for Russian missiles in the city of Voronezh, Russia.​High-precision, air-launched cruise missiles were used to engage the target.​The enterprise is a critical component of the Russian military-industrial complex. It manufactures electronic components heavily relied upon by Russian missile programs, including the Iskander missile system.​As part of Russia's industrial network, the plant manufactures and supplies electronic parts for several key missile and air defense systems. Specifically, it produces:✅​Transistor assemblies and arrays for components of the Kh-101 cruise missile.✅​Semiconductor arrays for the "Zarya-61M" onboard digital computers used in the 9M727 cruise missiles of the Iskander-K system.✅​Diodes and transistor assemblies for the television guidance channels of the Pantsir-S1 surface-to-air missile and gun system.​The plant’s products are directly used by the enemy to produce precision-guided weapons, which Russian forces deploy to strike Ukrainian territory and target civilians. The destruction of this facility’s production capabilities will significantly degrade Russia's capacity to manufacture new missiles.​The Defense Forces of Ukraine will continue to systematically dismantle the Russian aggressor's capabilities to wage war against Ukraine.​💥 To be continued!​🇺🇦 Glory to Ukraine!

Підтримайте незалежність і ефективність НАБУ — проголосуйте за експертну Раду громадського контролю. Голосування вже почалося і триватиме до 21.00 10 червня. Антикорупційні органи у воюючій країні — це критичний елемент національної безпеки. Саме тому я пропоную підтримати колег з Ради економічної безпеки України, які розглядають антикорупційну політику як невіддільну складову безпекової. РЕБ щодня досліджує механізми обходу санкцій, порушення експортного контролю та вразливості російського ВПК, російський вплив на українську державну систему і суспільство. За кого голосуємо:№5 — Інна Богатих. Юристка (25+ років досвіду). Ексзаступниця Міністра юстиції. Фахівчиня з санкційної політики, повернення активів та захисту економічної безпеки.№13 — Агія Загребельська. Кандидатка юридичних наук. Екс-державна уповноважена АМКУ. Експертка з мінімізації корупційних ризиків у санкційній політиці.№39 — Ілона Хмельова. Докторка філософії (PhD) з міжнародного права. Національна експертка Ради Європи з питань кіберзлочинності. Фахівчиня з кібербезпеки.Покрокова інструкція для голосування:Крок 1: Перейдіть на офіційний портал: https://voting.nabu.gov.ua/Крок 2: У вкладці «Кандидати» перевірте список.Крок 3: Натисніть кнопку «Розпочати голосування».Крок 4: Підтвердіть згоду (поставте галочки) та натисніть «Увійти через ID.GOV.UA».Крок 5: Оберіть зручний спосіб авторизації (наприклад, Bank ID).Крок 6: Перевірте коректність ваших даних та натисніть «Продовжити».Крок 7: Знайдіть у списку та оберіть кандидатів №5, №13 та №36 (загалом можна обрати до 15 осіб).Крок 8: Натисніть кнопку «Проголосувати».⏱️ Важливо: На весь процес вибору кандидатів система дає рівно 15 хвилин. Підготуйте номери ваших кандидатів заздалегідь!

Схоже, у Трампа з його планом домовитися з Іраном і показати «мистецтво угоди» на Близькому Сході починаються проблеми.Спочатку в медіа виходить інформація про дуже веселу телефонну розмову між Трампом і Нетаньягу. Настільки веселу, що сам факт конфлікту особливо ніхто не заперечує. Через ізраїльські удари по Лівану, які ледь не поховали переговорний трек між Вашингтоном і Тегераном, який окремо вніс припинення конфлікту в Лівані як одну з умов для просування переговорів. Трамп намагався вивести ситуацію хоча б у бік домовленостей, Бібі традиційно вирішив, що він самий крутий, бо в нього скоро вибори і не одна з заявлених цілей 2023 року толком не виконана.Потім Ізраїль знову б'є по Бейруту. Офіційно — по об'єктах і командуванню «Хезболли». Неофіційно — ще раз нагадує всім учасникам процесу, що погоджувати близькосхідну політику без Ізраїлю можна тільки в теорії. За це Іран і відповідає балістикою по Ізраїлю. Вперше після квітневого перемир'я.Трамп уже кілька тижнів намагається продати світу ідею, що всі сторони готові домовлятися. Але проблема в тому, що одна зі сторін називається Іран, а друга — Беньямін Нетаньягу. Які показово публічно дещо клали на хотєлки рудого генія.З Іраном ще можна торгуватися, сперечатися про санкції, Ормузьку протоку чи ядерну програму. Там хоча б існує логіка переговорного процесу. А от Бібі вкотре показує, що здатен крутити американською адміністрацією як циган сонцем. Тільки-но у Вашингтоні починають малювати красиву схему виходу з конфлікту, десь над Бейрутом знову з'являються ізраїльські літаки, які все ламають.Скоро проміжні вибори, а показувати особливо нічого. Перемог мало, ціни на бензин і логістику після іранської авантюри лізуть вгору, люди в Америці трохи офігівають, а ще 250-річчя незалежності США, де теж особливо нічого показати.Трамп думав, що з Іраном буде як з Венесуелою і Мадуро. А вийшло, як завжди, через сраку. Буде цікаво глянути, як він відкручуватиме назад власну геніальну конструкцію.UAF | Ukrainian Armchair Front

Тільки от днями думав про це, а точніше про зміни до штату. Як не дивно, але ми досі воюємо радянськими штатками, в яких дуже сильно не вистачає нормальних, логічних посад. В тому числі це стосується і технічних штаток підрозділів. Як каже «колєга» - оптимізація. Враховуючи кратно збільшену фактичну номенклатуру боєприпасів, озброєнння та засобів спостереження, ми стикаємося з тим, що дефіцитна кількість не завжди досвідчених людей має розбиратися абсолютно у всіх документах, при цьому розуміти логіку всіх, наприклад, списань, та ще й слідкувати за йобаними наказами, бо будь-які зміни в них автоматично порять вже завчений з горем процес, що змушує по десять разів перероблювати готові папери. В радянському союзі було декілька видів боєприпасів, які логічно було вести в одному обліковому додатку та не паритися. Але зараз ми елементарно стикаємося з тим, що один й той же патрон вважається різною номенклатурною одиницею, бо у них ціна відрізняється на копійку. Та ж історія, наприклад, з натівськими боєприпасами, котрі регулярно невеликими партіями заходять з різними назвами. А тепер уявіть обличчя напрямківця, котрий намагається це все зібрати до купи, а під час активних боячок ще й документально роздати, а потім й списати. Для прикладу, у мене є три патрони 5.56x45 M855 та пʼять патронів 5.56x45 M855 NATO. Це ідентичні патрони, але згідно всіх керівних документів, вони є абсолютно різними, бо номенклатурна назва та ціна відрізняються. А тепер уявіть, що разновидів одного й того ж патрона десь ~50. І це тільки боєприпаси. Історія з цінами стосується і однакових з виду лопат, і протигазів, і сухих пайків, чорт їх забирай. Це один невеликий приклад, який дає розуміння цієї бюрократичної ями. А їх, на рівні роти, наприклад, ще більше сотні знайдеться. Як то кажуть, критикуєш - пропонуй. І я міг би написати багато чого, як нам можна б було змінити ту кляту штатку і полегшити життя управлінню роти, яке іноді тупо вмирає від втоми, але скажу одне - поки в підрозділі не буде посади діловода, який є в кожному підрозділі, і про що знає будь-яка людина, яка могла б прийняти таке рішення - нам нема про шо мріяти. Так от, основна мета поста, який я цитую - нєхуй додавати в армію бюрократію на рівному місці. Ми і так наїлися, більше насипати не треба. Спочатку допоможіть зʼїсти те, що ще залишилося. https://t.me/ukr_sisu/442UAF | Ukrainian Armchair Front

З огляду на події, які сьогодні відбуваються у світі, а також на те, як Німеччина та Японія поступово переозброюються і переглядають свою роль у сфері безпеки, я згадав Алекса Карпа та деякі його тези, які, на мою думку, мають цілком раціональне підґрунтя. Які CEO Palantir Алекс Карп писав у своїй книжці The Technological Republic: Hard Power, Soft Belief and the Future of the West, що післявоєнне «кастрування» Німеччини та Японії було помилкою, він писав саме про ті виклики, які сьогодні ми бачимо перед західним світом, який не справляється з викликами. Та й в принципі ми досить часто маємо такі ж думки, як і він. Не всі ідеї нам подобаються, не всі описані проблеми ним нам зрозумілі, але він за нас, ми використовуємо його систему у війні за виживання, з ним ми співпрацюємо та щось будуємо та вчимось. В цілому маємо історію win-win. Краще з ним, ніж без такого впливового партнера в будь-якому випадку.На думку Карпа, Захід надто довго жив ілюзією, що історія закінчилася, великі війни залишилися в підручниках, а безпеку можна делегувати Вашингтону. У результаті Німеччина стала економічним гігантом із хронічним страхом власної сили, а Японія — технологічною наддержавою з обмеженою військовою суб’єктністю.Карп виходить з простого припущення: світ повернувся до конкуренції великих держав. Китай, Росія та Іран не збираються грати за правилами епохи після 1991 року. І якщо Захід хоче зберегти свої позиції, то йому потрібні не лише цінності, а й можливість їх захистити. Саме тому він вважає, що німецький пацифізм став ахіллесовою п’ятою Європи, а японські самообмеження дедалі більше суперечать реальності в Азії.У цьому сенсі Карп дивиться на світ не як філософ, а як керівник компанії, яка працює з арміями та спецслужбами, в тому числі і нашими. А він навчався в Німецькому університеті Франкфурта-на-Майні та здобув докторський ступінь з філософії й вивчав теорію конфліктів. Його головна теза проста і зводиться до формули: мир тримається не на добрих намірах, а на тому, щоб потенційний противник був переконаний, що напад обійдеться йому занадто дорого. А для цього Заходу доведеться згадати, що економіка, технології та військова сила ніколи не були окремими речами.UAF | Ukrainian Armchair Front

Крутий матеріал Філіпа Шетлер-Джонса та Масаші Умехара для RUSI (Королівський Об’єднаний інститут оборонних досліджень), який описує триетапну реформу японської розвідки. Вона має перетворити Японію на більш самодостатню та інституційно оформлену розвідувальну державу та допомогти частково відійти від демілітаризації після Другої світової.Основна ідея реформиПерший етап уже стартував: Японія створює Національну розвідувальну раду (NIC) та Національне розвідувальне бюро (NIB) як централізований механізм координації збору, аналізу й визначення пріоритетів розвідданих. Ці структури мають посилити стратегічне управління розвідкою на державному рівні.Другий етап передбачає ухвалення нового антишпигунського закону. Його мета — закрити правові прогалини у сфері боротьби з іноземним шпигунством, політичним втручанням, транскордонними репресіями та операціями впливу. Саме цей елемент викликає найбільше суперечок через ризики зловживань і втручання у приватне життя.Третій етап полягає у створенні до 2027 року повноцінної зовнішньої розвідслужби. Очікується, що вона зможе проводити агентурну роботу за кордоном і системніше збирати економічну та фінансову інформацію.Чому Японія рухається до цього заразПопередні спроби реформувати сферу розвідки в Японії не раз блокувалися через історичну недовіру до силових структур, міжвідомчу конкуренцію та політичну нестабільність. Тепер ситуація змінилася через посилення безпекових загроз у регіоні та ширше відчуття стратегічної нестабільності.На тлі зростання військових можливостей Китаю та Північної Кореї, війни Росії проти України й тіснішої взаємодії між Москвою, Пхеньяном і Пекіном японське керівництво вважає, що старий підхід уже не відповідає реальності. Додатковим чинником стала політична сила уряду, яка дозволяє просувати структурні зміни швидше, ніж раніше.Ризики для демократії та прав людиниНайскладніше питання полягає не лише у створенні нових структур, а й у межах їхніх повноважень. Критики побоюються, що нові закони та інституції можуть бути використані надто широко, особливо якщо механізми парламентського і незалежного контролю виявляться слабкими.Обережність японського суспільства має глибоке історичне коріння. Післявоєнна політична культура довго стримувала розвиток потужної контррозвідки, тому нинішня реформа потребує не тільки бюрократичних рішень, а й суспільного прийняття нової ролі спецслужб.Значення для союзниківПосилення японської розвідки може зробити Токіо менш залежним від Сполучених Штатів у формуванні власної оцінки загроз. Це дає Японії більше стратегічної автономії, але одночасно може створити нові розбіжності між союзниками у підходах до Китаю, росії чи Північної Кореї.Для партнерів, зокрема Великої Британії, така трансформація відкриває і можливості, і ризики. З одного боку, краща японська розвідка підвищує цінність обміну інформацією та безпеку спільних оборонних програм, проєкти на кшталт винищувача GCAP (прим. — чого не хочуть допустити американці). З іншого — відсутність давно відпрацьованої моделі координації, подібної до Five Eyes, може ускладнити узгодження дій.На що варто дивитися даліКлючовими індикаторами успіху реформи стануть призначення керівництва нових органів, реальна сила механізмів нагляду та здатність Японії підготувати професійні кадри для нової системи. Не менш важливо, чи обмежиться держава класичним збором інформації, чи поступово рухатиметься до активніших форм зовнішньої розвідувальної діяльності.У підсумку стаття показує, що Японія входить у нову фазу безпекової політики. Йдеться не просто про технічну реформу спецслужб, а про глибший перегляд того, як держава бачить свою вразливість, суверенітет і місце в системі союзів.UAF | Ukrainian Armchair Front

Один з засновників Oryx — Jakub Janovsky — написав гарний есей, в якому відзначив українську дронову middle strike кампанію....Першими цілями української кампанії, яка розпочалася наприкінці 2025 року, пише Jakub, стали російські засоби ППО, що в підсумку принесло низку важливих переваг для України.▪️ По-перше, це відсунуло російське ППО-прикриття ще далі від лінії, зменшивши ризики для українських винищувачів, які здійснюють авіаудари▪️ По-друге, це створило прогалини в російській інтегрованій системі протиповітряного прикриття, і дозволило іншим українським дронам / ракетам досягати своїх цілей▪️ По-третє, екіпажі ЗРК, які вважають, що можуть стати ціллю для українських дронів, частіше витрачають цінні ракети на всі види дронів, тим самим ще виснажуючи запаси зенітних ракетЗусилля зі знищення російських ППО, особливо на окупованих територіях, наразі виглядають успішними. Кількість візуально підтверджених втрат радарів ППО та пускових установок ЗРК значно зросла — перевищивши спроможності Росії замінювати їх. Є ознаки скорочення російських запасів зенітних ракет та скарги росіян на їхню нестачуРосія наразі реагує на це шляхом розгортання більшої кількості макетів, однак загалом постає перед труднощами через те, що її програма дронів-перехоплювачів значно менш розвинена та менш масштабована, ніж українська.Ще одним важливим набором цілей для української кампанії стали військові бази, розташовані відносно близько до лінії фронту — особливо ті, що знаходяться на окупованих територіях. Йдеться про логістичні вузли, склади військової техніки, казарми, командні пункти підрозділів та аеродроми.Окрім знищення техніки та ускладнення російських операцій, ці удари спрямовані на те, щоб ускладнити Росії застосування балістичних ракет «Іскандер» та вертольотів. Розгортання цих засобів поза зоною досяжності дронів середньої дальності обмежило б їхню ефективність, а постійна необхідність передислоковуватися зменшує їхню здатність діяти оперативноОскільки ведення війни висуває надзвичайно високі вимоги до логістики, здатність її порушувати є надійним способом зниження її ефективності. Додайте до цього, що логістика зазвичай базується на транспортних засобах без суттєвого бронювання, які перевозять вантажі, що часто є вибухонебезпечними або легкозаймистими.Удари по вантажних транспортних засобах також ускладнюють переміщення підрозділів з одного району в інший, що є важливим, коли росіяни хочуть зосередити сили на новому напрямку або відреагувати на локальні українські активності.Кампанія проти логістичних транспортних засобів вже почала створювати проблеми для російської армії. По-перше, через знищення цінних запасів, а по-друге — через затримку доставки майна на ділянки фронту. Логістичні проблеми вже стали відчутними в Херсонській, Запорізькій областях та в Криму.Українська кампанія на середню дальність дала багатонадійний старт, однак досі проводиться у відносно невеликих масштабах. Росія поки що не вжила суттєвих контрзаходів. Це дає обом сторонам можливості: якщо РФ зможе вдосконалити та масштабувати програму дронів-перехоплювачів і мобільних груп, а Україна не вдосконалить і/або не збільшить свої зусилля, то кампанія може залишитися корисною, але кардинально не змінить ситуацію на полі бою.З іншого боку, якщо РФ відреагує повільно, а Україна значно розширить масштаби кампанії, це може завдати серйозної шкоди та суттєво ускладнити російські військові зусилля на цілих ділянках фронту. Щобільше, це може підвищити ефективність інших ударних кампаній — у найбільш оптимістичному сценарії, потенційно дозволити Україні повернути частину окупованих територій.Кампанія middle strike є одним із інструментів, який підвищує вартість війни для РФ та опосередковано допомагає сповільнити російське просування — а чим повільнішим буде просування, тим менш привабливою для Москви ставатиме перспектива продовження війни.Натомість жодна окрема дія не змусить РФ відмовитися від підкорення України, однак якщо Києву вдасться масштабувати успіхи, українські кампанія може стати важливими факторами у завершенні цієї війни.

Текст нашого льотчика Вадима Ворошилова на псевдо «Karaya», який змінить МіГ-29 на JAS-39 Gripen та проходить зараз навчання на них у Швеції.Текст великий, буде дві частини, тому 1/2:Почну з того, що особисто для мене JAS-39 - це єдиний винищувач у світі заради котрого я готовий продати душу. Навіть проміняти єдину мою любов - МіГ-29.Маючи досвід льотної роботи упродовж 14 років, а особливо в сучасних реаліях, коли ворог систематично завдає комбінованих ударів по аеродромній інфраструктурі - Gripen створений для таких жорстких умов.Я опишу коротко, як військовий льотчик, чому особисто я вважаю його «ідеальним варіантом» для сьогоднішньої України та чому він надійний на майбутнє.1. Почну з обстрілів аеродромів.Ворог завдає регулярних ударів по аеродромах застосовуючи «шахеди», крилаті ракети «калібр» з проникаючо-фуганою, осколочно- фугасною, касетними бойовими частинами, балістикою системи «іскандер» з використанням різних типів бойових частин.Після завдання удару по аеродрому з касетною бойовою частиною, льотне поле потребує ретельного прибирання усіх дрібних осколків, каміння після руйнування бетонного покриття руліжних доріжок/злітно-посадкової смуги, при дефіциті часу, зростає імовірність засмоктування сторонніх предметів у тракт повітрозабірника під час руління повітряного судна.На Gripen повітрозабірники розташовані з боків фюзеляжу, на великій відстані від штучного бетонного покриття льотного поля, що суттєво зменшує імовірність всмоктування сторонніх предметів в повітряний трак та подальшого ушкодження двигуна літака.Лише дана конструктивна особливість JAS-39 підвищить надійність експлуатації літаків даного типу, навіть на аеродромах з ушкодженим штучним покриттям та як результат надасть можливість підіймати літаки у повітря.(Додатково, таке розміщення повітрозабірників зменшує показник ЕПР «РЛС-помітність», оскільки компресор двигуна закритий від прямого огляду радара).2. Підготовка літака до повторного вильоту.В авіації кожна секунда важлива, кожна хвилина рятує життя. Тому компанія SAAB проєктувала літак «для швидкого повернення у повітря»: в оптимізованих сценаріях підготовки літака до повторного вильоту… В ідеальних умовах, час підготовки JAS-39 до повторного вильоту може складати 10 хвилин, що для мого усвідомлення «це нереально», адже потрібно витрати в декілька разів більше часу на підготовку до повторного вильоту повітряні судна радянського виробництва, або будь-якого іншого.Уявімо, ти виконуєш завдання, щодо нанесення бомбового удару по наземним цілям, виконуєш посадку на оперативному аеродромі, котрий знаходиться «відносно недалеко, за мірками дислокації авіації, від лінії бойового зіткнення» для дозаправлення літака. Ти виконав посадку, хлопці з технічного персоналу готують літак до повторного вильоту (хочу вас запевнити, що це займає в рази більше часу ніж 10хв) і в момент підготовки є імовірність, що над аеродромом може зʼявитись ворожий БПЛА. Виявивши місце тимчасового розташування повітряного судна, є імовірність, що ворогом буде завданий удар балістикою по повітряному судну, у момент підготовки до повторного вильоту.Довідково: загальний час з моменту виявлення розташування літака до ураження, може складати до 30 хвилин, час підльоту балістики від 2 до 4 хвилин.Тому мінімізація витраченого часу на підготовку повітряного судна на землі, зменшить імовірність ураження під час перебування повітряного судна на землі, та найголовніше, збереже особовий склад котрий залучений до підготовки літака.Також Gripen має опцію «hot refuel» тобто заправку літака на землі з двигуном, що працює, що особисто для мене «I need this stuff».UAF | Ukrainian Armchair Front

Кастомні вантажівки армії США часів В’єтнамської війни.Після серії смертельних засідок на американські конвої у В’єтнамі в 1967 році логісти й водії почали перетворювати звичайні вантажівки на імпровізовані гантраки. В’єтконг уже добре знав маршрути постачання і розумів, як перетворити колону на тир створюючи так звані Алеї Засідок. Як ми знаємо, міністерство оборони може думати місяцями, вирішуючи проблеми. Тоді як солдати такого часу не мають. Тому вони почали збирати собі імпровізовану бронетехніку самі.Спершу на 2,5-тонні вантажівки чіпляли мішки з піском і дошки. Під мусонами все це мокло, ламало осі й робило з машин перевантажені труни. Потім перейшли на 5-тонники, обшивали їх сталлю із пошкодженої техніки, фарбували в чорне й давали імена з популярних пісень того часу: Eve of Destruction, Brutus, The Untouchables, Iron Butterfly тощо.Стандартною по штатці зброєю для таких машин був кулемет M60 калібром 7,62 мм. На дорозі через зону засідки він мав обмежену бойову цінність. Тому екіпажі ставили .50-каліберні кулемети Browning M2, знімали навіть мінігани з культового вертольота Huey. У перших боях, коли конвої потрапляли в засідки, попри втрати, гантраки дозволяли зривати засідки й зменшувати ефект нападу, наносячи великих втрат В’єтконгу. Після цього в конвоях завжди був один імпровізований гантрак на десять вантажівок логістики.UAF | Ukrainian Armchair Front

Денис Прокопенко, бригадний генерал НГУ, командир 🇺🇦 1-го корпусу НГУ «Азов», про те, що було зроблено за рік в рамках корпусу▪️ За короткий термін було сформовано управління та штаб корпусу з переліку бойових офіцерів з багаторічним військовим досвідом, які ще в 2014-2015 роках брали участь в боях, перебуваючи на рядових та сержантських посадах.▪️ За сприяння Головнокомандувача ЗСУ генерала Сирського, зібрано повний комплект військ корпусу, що надало змогу повноцінно вести оборонну операцію. ▪️ Зникла проблематика взаємодії між бригадами на стиках, що не дає змоги противнику прорвати основний рубіж оборони в слабких місцях та розвивати успіх з виходом на оперативний простір.▪️ Проведення бойової та спеціальної підготовки інструкторами по "азовським стандартам" дають свої плоди:▪️підвищився рівень навченості в ході проведення БЗВП;▪️проведення інструкторсько-методичних занять з молодшим командним складом та спеціалістами;▪️проведення командно-штабних навчань з офіцерами управління/штабів.▪️ Придані підрозділи ЗСУ, НГУ, ДПСУ та Національної поліції виконують бойові задачі на рівні зі штатними підрозділами і стали невідʼємною частиною корпусу. Приймають бойовий досвід, отримують належне забезпечення, проводять спільні заняття та тренування❗️ З моєї ініціативи смуга корпусу поступово збільшується з метою посилення флангів, прикриття атакованих ділянок фронту та підвищення стійкості оборони.Створено нові штатні підрозділи:⚡️ 8-ма ОАБр "Гармаш";▪️ 41-й полк безпілотних систем "Pilum";▪️ ОЗСП "Туман";▪️ підрозділи тилового забезпечення (БМТЗ, АБ, РВБ);▪️ 14-й штурмовий полк (в процесі формування);▪️ Полк сил підтримки (в процесі формування);▪️ Медичний батальйон (в процесі формування)▪️ Закрили тактично-оперативну та оперативну глибину: розвідка, ураження, мінування. Ворожа техніка, склади, ПТД та ін. палають на глибині до 250 км [❗️]Медична служба та Супровід:▪️ впроваджено процедуру доставки крові дронами на передову;▪️ проведення евакуації з поля бою на НРК;▪️ протягом року здійснюється співпраця з провідними медичними закладами України;▪️ повна відповідність міжнародним протоколам;▪️ здійснюється робота над масштабним проектом по реабілітації та підтримці звільнених з полону.▪️ Розвиваємо корпусну інфраструктуру: полігони, школи, лабораторії, майстерні, виробництво, склади тощо▪️ Корпусна розвідка, міжнародне співробітництво, навчальні підрозділи, школа хорунжих та багато інших починань спрямовані на масштабування цінностей "Азову", зміцнення обороноздатності держави та ефективних методів управління.