Статистика telegram channel - @metaromance

«Люди, які мають літературний хист, зазвичай не здатні прожити інтенсивне життя. Люди, які живуть інтенсивно, зазвичай не мають хисту й ерудиції, аби зробити своє життя віршем. Метаромантика зайнята тим, щоб знайти перетин цих двох протилежностей та створити наново воїна-поета в українському контексті».21 лютого у просторі PEN Ukraine відбувся літературний вечір-презентація проєкту «Метаромантика». Ініціатор проєкту — офіцер 1 Окремого Центру Сил безпілотних систем Серафим «Фалько» Гордієнко — визначає метаромантизм як новий культурний рух, що фіксує екстремальний стан свідомості, каталізований війною, у творчості українських комбатантів.На вечорі свою творчість презентували досвідчені комбатанти та співтворці «Метаромантики»: Данте, Дітріх та Вождь, військовослужбовці 1 ОЦ СБС. Друга частина вечору — діалог зі слухачами: відповіді на запитання про погляди на життя, смерть, любов та Бога, а також розповідь про другий випуск збірки творчості метаромантизму — «Метаморфози».Творчий вечір прийшов на підтримку 1 Окремого Центру СБС.

Сили безпілотних систем представляють KillZone — онлайн-симулятор розвідки та цілевказанняУ чому суть гри?Основне завдання — знайти замасковану ворожу техніку на реальних знімках із розвідувального дрона, «підсвітити» її для засобів ураження та відтворити місії, які раніше виконували воїни СБС. Це інтерактивна можливість спробувати себе в ролі аеророзвідника або дешифрувальника — тих, для кого пошук цілей для подальшого знищення є щоденною роботою.На вас чекають завдання від різних підрозділів Угруповання Сил безпілотних систем, відомі командири та різні типи ворожої техніки. Та замість зайвих слів, краще один раз зіграти.Симулятор уже доступний онлайн за посиланням: killzone.trainingБудемо вдячні за ваші враження в коментарях і поширення цього допису. Чим більше охоплення матиме симулятор від СБС, тим ширшою та ефективнішою стане справжня KillZone.Гру створено у співпраці з маркетинговою агенцією TWID Marketing & Tech Agency. Окрема подяка команді.☠️ СБС: На крок попереду!Підписатись на офіційний телеграм-канал Сил безпілотних систем🔗 Заповнити анкету😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 Youtube 🥳 TikTok👥 X.com⁩ 🧵Threads 🏢WhatsApp 📞Viber

11 листопада у Європі традиційно вшановують памʼять полеглих у Першій світовій війні. Дехто називає її останньою війною, де ще мали місце доблесть та лицарство, а хтось — першим провісником технологічного кошмару, по суті, конвеєру з виробництва смерті, яким є кожна війна сьогодні. Край та Метаромантика підбірку фільмів, які відображають епохальний зміст цієї події, що дійсно поділила історію Європи на до та після.--- 👁 1917 (2019), реж. Сем МендесКіно-поема, що демонструє нерозривність особистого шляху від історичного виміру. Кожен крок, кожна, здавалося б, випадковість на наших очах проростають невідворотністю та формують долю вже не конкретної людини, але цілої армії.👁 На Західному фронті без змін / Im Westen nichts Neues (2022), реж. Едвард БергерТекст, що, ймовірно, найкраще фіксує переживання війни, вчергове екранізували акурат у рік, коли в Європі знову вирує повномасштабна війна. Злам будь-яких уявлень, прагнень та надій — ось, що таке переживання війни. І фільм, слідом за книгою чудово це демонструє. 👁 Поза межами болю (1989), реж. Ярослав ЛупійРідкісна українська рефлексія Першої світової. Адаптація однойменного твору Турянського, що переносить на екран не тільки сюжет, але і переживання — через екран ми ніби переміщаємося в інфернальний вимір, потойбіч життя, смерті, сподівань, доброти — поза межі болю. 👁 Лоуренс Аравійський (1962), реж. Девід ЛінОбраз офіцера Лоуренса — це буквально образ європейця кінця XIX- початку XX століть. Де ще міг би він проявитися, як не на стику з іншою цивілізацією? Фільм не дарма зайняв перше місце у списку «100 кращих британських фільмів всіх часів» від журналу Empire. 👁 Крила (1927) Вільям А. ВеллменПерший фільм, що отримав «Оскар» у номінації «Найкращий фільм». Історія пілотів американської ескадрильї у Франції, де переплітається дружба, кохання і небо. Режисер знав предмет досконало — він був серед учасників легендарної ескадрильї «Лафаєт», де отримав прізвисько «Дикий Біл» та Воєнний хрест з двома гілками.

— Зазначте Ваше імʼя та прізвище та (або) творчий псевдонімСтолярук Артур— Опишіть Ваш військовий досвід та ключові моменти Вашого бойового шляхуРозпочав свій військовий шлях із перших днів повномасштабного вторгнення у складі руху опору при 8-му полку. Перший бойовий досвід отримав улітку 2022 року на Запорізькому напрямку в районі Великих Новосілок і с. Нескучного.Грудень 2022-го і січень, лютий 2023-го — оборона м. Бахмут і район с. Кліщіївки.Червень-вересень 2023-го — Херсонський напрямок. Зачистка островів, штурмові й розвідувальні дії в районі с. Козачі Лагері й Кринок вже у складі 144-го центру ССО.Жовтень-листопад — Запорізький напрямок. Штурмові й розвідувальні дії в районі с. Вербового.У грудні 2023-го перевожуся в один із підрозділів ССО, про роботу в якому я поки що не можу розповідати.— Ваша творчість породжена війною?За освітою я художник. Навчався у Львівському державному коледжі декоративно-ужиткового мистецтва ім. Івана Труша і в Українській академії друкарства. З початком повномасштабної війни я два роки нічого не малював — максимально був сфокусований на військовій діяльності. Згодом почав використовувати графіку як своєрідний антистрес і можливість психологічного відновлення. Так на світ з'явилася моя крайня серія робіт «Фрагменти війни», у яку на цей момент входить шість творів. Кожна з робіт передає внутрішньо пережиті емоції під час бойових дій у різні періоди мого перебування на фронті.— Поява фотографії у свій час замінила функції мистецтва з документування подій. Однак під час війни така можливість є не завжди, і цю функцію виконують художники, передаючи на полотні емоційну складову. Ваша серія робіт "Фрагменти війни" саме про це?Так, ви маєте рацію. Своїми роботами я не намагаюся передати візуальну складову війни, я намагаюся через абстракцію передати внутрішній емоційний стан. Відповідно до свого досвіду, кожен глядач по-своєму сприйматиме мої роботи. Я прагну, щоб результат споглядання моїх творів був схожим на прослуховування музики, де від споглядання кожен побачить і зрозуміє щось своє, так само як від прослуховування музики — кожен відчуває і чує своє.— Чи може мистецтво існувати під час війни?Мистецтво повинне існувати під час війни. Мистецтво, так само як і любов, — це світлий промінь, який дає надію і допомагає пережити всі жахіття, які приносить війна.—Як поєднуєте ідентичності митця і військового?Ніколи не задумувався, як я це поєдную. Я завжди малював, а бути військовим — це мій обов'язок у складний час для Батьківщини. Я, мабуть, завжди малюватиму, незважаючи на те, чим займатимуся. Мої лабіринти, які я створюю, — це мій шлях, де я намагаюся знайти відповіді на свої запитання.Артур Столярук 🖼️

— Зазначте Ваше імʼя та прізвище та (або) творчий псевдонімМене звати Дмитро Яровий. Зазвичай підписуюсь як “Dimi Dimi”.— Опишіть Ваш військовий досвід та ключові моменти Вашого бойового шляхуЯ в ЗСУ з 22-го року. Закінчив військову кафедру. Зараз обіймаю тилову посаду. Знаходжуся на Сході.— Чи є у Вас особливий підхід до фотографії на війні?Скорше є особливості. Знімаю лише на телефон і, в основному, свій батальйон. Намагаюсь не афішувати, що фотографую, бо багато хто через це напрягається.— Які історії розповідають Ваші роботи?Це передусім історія мого батальйону, яку роблю для себе і для своїх дітей. Це історії дуже різних людей зібраних в одному місці. Для мене це репортаж про «своїх».— Чи є війна джерелом збагачення творчості?Коли ти в ресурсі, то однозначно! Це вихід за всі рамки в усіх сенсах. Відповідно з‘являється новий погляд на речі, ситуації і людей. Ти відкриваєш самого себе для себе.— Як, на Ваш погляд, фото війни може змінювати суспільство?Суспільство воно навряд чи змінить. Я б хотів, щоб воно зменшило прірву між військовими і суспільством, яке, на жаль, хоче відмежуватись. Це моя суб‘єктивна думка, хотів би помилятись, звичайно.Міні-інтервʼю від DimiDimi 📸

▫️Зазначте Ваше імʼя та прізвище та (або) творчий псевдонім.Фанні Лешевальє▫️З часом деякі речі тривають або повторюються: як довго Ваша творчість існує і які ключові моменти становлення Вас, як митця?Я навчалася мистецтву.Викладала історію мистецтв та образотворче мистецтво протягом кількох років у Франції та Сполучених Штатах.У 2022 році я не мала наміру зажити слави художниці.Я просто хотіла продемонструвати свою підтримку Україні на початку російського вторгнення в Україну.Соціальні мережі зробили решту, і з того часу я отримала пропозиції для виставок.▫️Ваші роботи — це погляд на жертв і героїв цієї війни і Ви робите це з якомога більшою повагою, проте чи є місце для творчості у війні?Справа в тому, що креативність існує всюди, незалежно від епохи та контексту. Це специфіка людства, яка виходить за межі нашого повсякденного життя та кордонів.Тому так, може бути креативність під час війни.Я вважаю, що це навіть спосіб протистояти жорстокості повсякдення для тих, хто живе, і віддушина для тих, хто є свідком.Це також спосіб засуджувати, свідчити...▫️Чи плануєте Ви відвідати Україну і чи є подальший розвиток у Вашої творчості?Перший фотоколаж був зі сходів у метро Києва, які змішуються зі сходами на пагорбі Монмартр у Парижі. Виявилося, що ці дві фотографії йшли одна за одною в моїй стрічці новин. Мене вразило, що молоді люди в один і той же момент переживають абсолютно різні речі, перебуваючи приблизно в одній і тій же ситуації та маючи приблизно ті ж самі прагнення. Я вважаю це жахливим.Особливо мені подобається мій фотоколаж з Байденом, який молиться на американському цвинтарі, змішаний з фотографією цього чоловіка, який копає могилу, зробленою Д.Гуттенфельдером.Свідчення та памʼять змішуються на фоні смерті за батьківщину. Захід, здається, не перебуває в теперішньому часі, а зосереджений на своєму минулому, тоді як Україна підтримує своє сьогодення; подібно до того, що ми пережили під час Другої світової війни. Розʼєднання має не лише просторовий вимір, але й часовий, незважаючи на спільну дату.

НайпершийПам'яті Да ВінчіСвітанок зрить гаряче серце в тілі,Що сонцем тьму розвіює у млі.Не боги - звір. Божественне в людині!Стилетом став двух кольорів судьби!Незрима путь жадала з тебе слави,Лиш ти зборов в двобої хижу смерть.Рука здригнула. І в бою, і знову.Зродився, келих свій іспивши вщерть!Не взнавши втоми, загудів Дніпро,Яри істоптані, й згорівші кручі.Ти лезом був двосічнив - став пером,Бахмуту, степу дикого, та Бучі.Ти кайданам обравши зброю,За Богом в бій один пішов.Найкращий. Був лише собою.Свою пролив за зграю кров.Один втримав навалу в мертвім лісіЗалізний лицар. Хрещення в землі.Метал, бетон й гармати. Плоть і кров!У янголів розгрузки й мозолі.Історія своїх знайде й запишеКрізь серце, чистим в слові од боїв.Сьогодні ж ми зустрінемо світанокЗ твоїм вогнем, що ти колись узрів.А завтра - путь. Найдовша в світі путь.У серці смерть, що ти для нас зборов.Палахкотить сузір'ями майбуть.Вогонь новий з зруйнованих оков.Горять сьогодні нові зоріКрізь дим снарядів та пожеж.Ти ж був у вічному полоніЗ кісток й набоїв сталих меж.— Олександр Мєняйлов «Данте»МЕТАРОМАНТИКА™