Розлади гендерної ідентичності / гендерна дисфоріяПоняття, що історично формувалося в психіатрії, сьогодні зазнало суттєвої концептуальної трансформації. Розглянемо це через призму класифікаційних систем.1️⃣ МКХ-10: нозологізація ідентичностіУ Міжнародна класифікація хвороб 10-го перегляду рубрика F64 («Розлади гендерної ідентичності») входить до розділу F - психічні та поведінкові розлади.Клінічні критерії МКХ-10: • стійка (≥2 років) ідентифікація з іншим гендером; • виражений дискомфорт щодо анатомічної статі; • прагнення до соціального/медичного переходу (для F64.0); • дистрес або порушення функціонування.Концептуально: сама невідповідність гендерної ідентичності біологічній статі розглядається в межах психопатології.2️⃣ МКХ-11: депатологізація і рекатегоризаціяУ Міжнародна класифікація хвороб 11-го перегляду введено термін гендерна інконгруентність, яка перенесена з розділу психічних розладів до блоку станів, пов’язаних із сексуальним здоров’ям.Ключові положення: • акцент на вираженій і стійкій невідповідності між гендерною ідентичністю та приписаною статтю; • відсутність кваліфікації як психічного розладу; • клінічна значущість визначається потребою у медичній допомозі та/або наявністю дистресу.Це відображає перехід від моделі «психопатології ідентичності» до моделі «стану, що може потребувати медичної підтримки».3️⃣ DSM-5-TR: фокус на дистресіУ Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders, Fifth Edition використовується термін Gender Dysphoria.Ключова відмінність : діагностується не ідентичність, а клінічно значущий дистрес, пов’язаний із невідповідністю.Для дорослих критерії включають: • ≥6 місяців вираженої невідповідності; • мінімум 2 феноменологічні ознаки (прагнення позбутися статевих ознак, бажання мати ознаки іншого гендеру, переконаність у належності до іншого гендеру тощо); • обов’язкова наявність дистресу або функціонального порушення.Таким чином, DSM здійснює психіатричну операціоналізацію саме страждання, а не варіативності гендерної ідентичності.