Пам’яті професора Лизогуба Віктора Григоровича🕯 (12.10.1947 – 21.04.2025)З глибоким сумом та щирим болем колектив кафедри внутрішньої медицини №4 прощається зі своїм мудрим наставником, професором, видатним вченим, турботливим учителем і просто надзвичайною людиною —Лизогубом Віктором Григоровичем. На знак глибокої шани і любові співробітники кафедри присвячують йому ці проникливі поетичні рядки:Зупинилося серце безсиле,хоч в майбутнє рвалися думки. Полетіла душа — Бог дав крила,Ген у всесвіт на вічні віки... Їй свобода, рай, щастя та свято,Нам — могила вродилась з землі. Ми залишились тут, мов розп'яті,Ми без тебе, мов діти малі. Ми любили тебе та мовчали,Наш учитель в роботі й житті. Ми сердили тебе, але знали —Допоможеш, якщо у біді. Берегли, веселили — сміявся. Не хвалив, щоб ми краще були. Нам хотілось, щоб довше лишавсяНа цій грішній, пропащій Землі. Та пішов, щира й світла людина,Роздарив своє серце в шматки. Полетіла душа — Бог дав крила,Щоб осяяти й інші світи... Світла пам’ять про Віктора Григоровича назавжди житиме в наших серцях. Щирі співчуття родині та всім, хто мав честь знати його.