Пам’яті професора Лизогуба Віктора Григоровича🕯(12.10.1947 – 21.04.2025)З глибоким сумом та щирим болем колектив кафедри внутрішньої медицини №4 прощається зі своїм мудрим наставником, професором, видатним вченим, турботливим учителем і просто надзвичайною людиною —Лизогубом Віктором Григоровичем.На знак глибокої шани і любові співробітники кафедри присвячують йому ці проникливі поетичні рядки:Зупинилося серце безсиле,хоч в майбутнє рвалися думки.Полетіла душа — Бог дав крила,Ген у всесвіт на вічні віки...Їй свобода, рай, щастя та свято,Нам — могила вродилась з землі.Ми залишились тут, мов розп'яті,Ми без тебе, мов діти малі.Ми любили тебе та мовчали,Наш учитель в роботі й житті.Ми сердили тебе, але знали —Допоможеш, якщо у біді.Берегли, веселили — сміявся.Не хвалив, щоб ми краще були.Нам хотілось, щоб довше лишавсяНа цій грішній, пропащій Землі.Та пішов, щира й світла людина,Роздарив своє серце в шматки.Полетіла душа — Бог дав крила,Щоб осяяти й інші світи...Світла пам’ять про Віктора Григоровича назавжди житиме в наших серцях.Щирі співчуття родині та всім, хто мав честь знати його.