🚨 ТЕРМІНОВО! Шукаємо 1 учасника!Короткотермінове командне ESC волонтерство в Словаччині!
🇸🇰 🇸🇰 🇸🇰🌍 Місце: Kostolna-Zariecie, reg. Trencin, Slovakia
📆 Період: 21.08 – 05.09.2026
⏰ Дедлайн: asap
⛪ Волонтерство у молодіжному монастирському центрі в Словаччині! Допоможи оновити територію, де проводяться молодіжні зустрічі та тренінги з особистісного розвитку.
🌿 Волонтери займаються садом, фарбуванням огорожі та благоустроєм простору, створюючи комфортне середовище для молоді.
💚🔖 Вимоги до волонтера:• вік 18-30 р• зацікавленість в тематиці проекту• розмовна англійська• мати дійсний закордонний біометричний паспорт
🔖 Що отримає волонтер:• Неоціненний досвід участі в міжнародному проекті• Кишенькові гроші• Забезпечуються проживанням та харчуванням• Покриття тревел витрат в межах ліміту
🔎 Деталі: https://surl.li/krtnoq
📩 Цікавить? Надсилай нам на
[email protected] :VEF анкета https://bit.ly/3OzZDOImotivation letter
‼️ VEF, мотиваційний лист і ТЕМА Вашого листа мають містити у своїй назві Ваші Name-Surname і код проекту ISL2604ESC. Без такого оформлення листи не розглядатимуться.#European_Solidarity_Corps #ESC #UnionForum #volunteering #Slovakia
Чи обов’язково після педіатричного факультету ставати педіатром? Звісно, ні!🌸🎀Сьогодні чергова історія від наших випускників - інтернів! Знайомимо вас із Гейко Марією Ігорівною — лікарем-інтерном акушером-гінекологом 3 року навчання, яка розповідає, як навчання на факультеті педіатрії допомогло їй знайти свій професійний напрям.— Яку інтернатуру ви обрали після закінчення факультету?Я обрала інтернатуру з акушерства та гінекології.— Чому саме цей напрям?Мені хотілося мати можливість допомагати дівчатам і жінкам та піклуватися про їхнє здоров’я. Це було моєю основною метою, і з часом інші професійні напрямки відпали самі собою.— Чи пов’язана ваша теперішня діяльність із педіатрією?Безпосередньо — так. Від самого процесу народження дитини до підтримки жіночого здоров’я в різні періоди життя.У майбутньому я також планую опанувати дитячу гінекологію, щоб ще більше розширити свої професійні можливості та надавати пацієнткам кваліфіковану допомогу.— Що допомогло вам визначитися зі своїм професійним шляхом?Підтримка викладачів, участь у студентському науковому гуртку, додаткові чергування в пологовому будинку та робота в клініці у вільний від навчання час. Саме можливість пробувати себе в різних сферах допомогла краще зрозуміти, чим я хочу займатися.— Які переваги навчання на факультеті педіатрії ви відчули вже під час професійного шляху?Безперечно! Від викладачів, які вміли цікаво й доступно подавати матеріал, до більшого акценту на дитячій спеціалізації — усе це значно розширює базові знання лікаря.Але однією з найбільших переваг для мене стали друзі та однодумці, з якими ми підтримуємо тісний зв’язок і досі.Ну і ще одна особлива перевага факультету — саме тут я зустріла свого чоловіка, теж лікаря 🥹— Що б ви порадили абітурієнтам, які зараз обирають факультет?Довіритися собі й не боятися обирати те, що справді цікаво. Якщо ви читаєте ці історії з інтересом — можливо, ви вже зробили свій вибір 😉А ще — не втрачайте можливостей дізнатися більше. Беріть участь у гуртках, додаткових заняттях, заходах, пробуйте різні напрямки. Знання, які сьогодні здаються просто додатковими, цілком можуть згадатися саме тоді, коли це буде найбільш потрібно.🥼 Факультет педіатрії — це не лише шлях до однієї професії. Це фундамент, який може привести вас до найрізноманітніших напрямів у медицині🩺
👩⚕️ Інтерв’ю з інтерном: шлях до педіатріїПродовжуємо нашу серію знайомств з інтернами факультету педіатрії. 🥼Сьогодні своєю історією навчання та професійного вибору ділиться Мігріна Євгенія Вячеславівна - лікар-інтерн педіатр, 2-й рік навчання, яка проходить інтернатуру на базі КНП «КМДКЛ №1».— Яку інтернатуру / спеціальність ви обрали після закінчення факультету?— Лікар-інтерн педіатр на базі КНП «КМДКЛ №1».— Чому обрали саме педіатрію?— Я завжди хотіла працювати з дітками — ще з моменту подачі документів в університет. І це бажання не змінилося до вступу в інтернатуру.— Чи пов’язана ваша теперішня діяльність із педіатрією?— Так 🤍— Що найбільше допомогло вам визначитися зі своїм професійним шляхом?— Дуже рекомендую попрацювати медсестрою в різних відділеннях, ходити на практику в лікарню та відвідувати різні гуртки при університеті, наприклад із хірургії, анестезіології та педіатрії.Я свого часу ходила на такі гуртки, отримала багато класних знань і навичок. У подальшому це також допомогло мені краще зрозуміти, який напрям я хочу обрати.— Чи відчули ви відмінності навчання на педіатричному факультеті? Якщо так, то які саме?— Чесно, не сильно. Навчання майже однакове зі спеціальністю «Медицина».— Що б ви порадили абітурієнтам, які зараз стоять перед важливим вибором факультету?— Не боятися зробити вибір і, можливо, навіть у якийсь момент не боятися його змінити. Життя в нас нелегке, і не брати від нього все — буде вашою помилкою.🪽 Дякуємо Євгенії за щирі відповіді та бажаємо впевненості у професійному шляху!
Третій курс: найважчий чи найкращий?Продовжуємо серію мотиваційних дописів для наших майбутніх третьокурсників та абітурієнтів 🤍Своїм досвідом ділиться Побідинська Єлизавета.«Нас лякали цим роком ще з першого курсу, але для мене він став найкрутішим за весь час навчання.📈Найбільший виклик тут — геть забитий графік і майже повна відсутність спонтанності. Коли цілими днями пари, а після них чекає купа матеріалу на завтра, вирватися кудись погуляти чи спонтанно поїхати на вихідні майже нереально. Часу постійно бракує, тому все доводиться планувати заздалегідь.Але якщо правильно ставитися до цього, то третій курс проходить з позитивом. Особливо, коли починаєш глибше занурюватися у фармакологію та патофізіологію. Саме на цих предметах з’являється відчуття, що ти нарешті починаєш по-справжньому розуміти медицину, а знання, які накопичувалися всі попередні роки, складаються в одну логічну систему. У такі моменти дійсно відчуваєш себе майбутнім лікарем.Тому раджу зробити головний акцент саме на фармакології та патофізіології. Це фундамент клінічного мислення, який допоможе вам у майбутній практиці.»Попереду ще більше щирих історій і порад від наших студентів — слідкуйте за оновленнями 🤍
Факультет Педіатрії висловлює щирі вітання Уріну Олександру Олександровичу з присвоєнням почесного звання «Заслужений лікар України», а також Ярославській Світлані Миколаївні - з нагородженням орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.Ці високі державні відзнаки є заслуженим визнанням багаторічної праці, професіоналізму та відданості медицині.👨⚕️Олександр Олександрович понад 20 років працює в Охматдиті як лікар-анестезіолог, очолював відділення інтенсивної та еферентної терапії гострих інтоксикацій, а сьогодні очолює найбільшу дитячу лікарню країни. Він першим в Україні впровадив у дитячу практику метод «штучної печінки» та розвинув застосування сучасних методів замісної ниркової терапії. З початком повномасштабної війни організував роботу лікарні в умовах воєнного стану, а після ракетного удару взяв на себе надскладний виклик - відновлення та подальший розвиток закладу.👩⚕️Світлана Миколаївна присвятила медицині 53 роки, з яких 44 працює лікаркою-анестезіологом. Щороку вона проводить близько 340 анестезій, допомагає найскладнішим пацієнтам і передає свій досвід молодим лікарям. Вона першою в Україні розробила алгоритм анестезіологічного забезпечення пацієнтів із бульозним епідермолізом та є авторкою 175 наукових праць. У перші місяці повномасштабної війни не полишала лікарню, надаючи допомогу найтяжчим пацієнтам.🫂Факультет педіатрії щиро пишається такими видатними людьми, які є прикладом професіоналізму, сили духу та безмежної відданості своїй справі. Ви - гордість української медицини та натхнення для майбутніх поколінь лікарів.
Продовжуємо ділитися мотиваційними історіями для наших майбутніх третьокурсників та абітурієнтів 🤍Сьогодні своїм досвідом ділиться Кривошеєв Максим - студент 4 курсу факультету Педіатрії. 🗣«Не так страшний той чорт, як всі його малюють. Не скажу, що було просто, але і сказати, що було неймовірно складно, я теж не можу. 🏥Особисто для мене "найбільшими труднощами" були нескінченні мандри Києвом з однієї клінічної бази на іншої, а також підйоми о 6-ій ранку і повернення додому о 19:00.Хочу поділитися кількома порадами, які можуть допомогти прожити третій курс якомога легше:1️⃣Для навчального року: дисциплін багато, а часу мало — тому це ідеальна нагода навчитися працювати в команді. Обʼєднуйтесь у групи, розподіляйте між собою матеріал — так ви зможете якісніше опрацьовувати теми та знаходити час і на навчання, і на відпочинок.2️⃣Для КРОКу: слово "тест" і слово "знання" тепер значать одне й те саме (але не у майбутній практиці!). Робіть ставку на розуміння, а не заучування. Не бійтеся питати викладачів — краще перепитати і зрозуміти, ніж потім губитися на іспиті.3️⃣Для КРОКу: сталість > разова кількість. Краще регулярно проходити по кілька буклетів на тиждень, ніж багато за один день раз на місяць. Саме так я підняв свій результат з 50% до 83,3% за 6 місяців без курсів.4️⃣Для ОСКІ: не бійтеся відпрацьовувати практичні навички на заняттях. Важлива не кількість спроб, а їх якість. Також корисно тренуватися з одногрупниками поза парами, використовуючи таймер і алгоритми. 5️⃣Не забувайте відпочивати. Ви маєте право на відновлення — це важлива частина ефективного навчання.6️⃣Підтримуйте одне одного. Третій курс — це період викликів, і взаємна підтримка має велике значення.Борітеся — поборете, адже навіть після найтемнішої ночі обовʼязково настає світанок.»Дякуємо Максиму за щиру історію і бажаємо йому успіхів і натхнення! Попереду ще більше досвіду, порад і реальних історій від студентів — слідкуйте за публікаціями🩺🤍
🏥Інтернатура після факультету Педіатрії: досвід наших випусників🩺🗣️Своїм професійним шляхом сьогодні ділиться Михно Анастасія Юріївна — випускниця факультету педіатрії, лікар-інтерн анестезіолог (2 рік навчання).📍Цей допис буде корисним для абітурієнтів, які лише обирають свій факультет, а також для студентів, які вже замислюються над майбутньою інтернатурою та професійним розвитком.— Яку інтернатуру ви обрали після закінчення факультету?Після закінчення університету я обрала інтернатуру з анестезіології та інтенсивної терапії. Це був свідомий вибір, до якого я йшла ще під час навчання.— Чому обрали саме цей напрям?Мені подобається динаміка цієї спеціальності, коли потрібно швидко аналізувати ситуацію, приймати рішення та працювати в команді. Ще з четвертого курсу я працювала медичною сестрою у реанімації, тому мала можливість побачити цю професію зсередини.Великий вплив на мій вибір також мав цикли з анестезіології та невідкладних станів. Особливо хочу подякувати Середі Сергію Олександровичу та Черняєву Степану Володимировичу. Саме такі викладачі не лише навчають, а й надихають студентів, допомагаючи знайти свій професійний шлях.— Чи пов’язана ваша теперішня діяльність із педіатрією?Поки що ні, але в майбутньому я планую отримати дитячу спеціалізацію. Навчання на педіатричному факультеті залишило в мені любов до роботи з дітьми.— Що найбільше допомогло вам визначитися зі своїм професійним шляхом?Підтримка викладачів, студентський науковий гурток, участь в організації майстер-класів із реанімації та власний досвід роботи у ВАІТ з ЕКМО та виїзною бригадою. Саме поєднання навчання, практики й можливості постійно розвиватися допомогло остаточно переконатися у своєму виборі.— Чи відчули ви переваги навчання на педіатричному факультеті? Якщо так — які саме?Однозначно. Вивчаючи особливості розвитку дитячого організму, починаєш краще розуміти фізіологію та патологію загалом. Ці знання допомагають не лише під час роботи з дітьми, а й із дорослими пацієнтами.Ще одна перевага — атмосфера. Через меншу кількість студентів факультет дуже згуртований: легко знайти друзів, отримати підтримку викладачів і відчути себе частиною великої команди.— Що б ви порадили абітурієнтам, які зараз стоять перед вибором факультету?Не бійтеся обирати педіатричний факультет. Так, навчання тут непросте, але надзвичайно цікаве й дає сильну базу, яка відкриває багато можливостей у майбутньому. Використовуйте кожну можливість: долучайтеся до наукових гуртків, майстер-класів і починайте здобувати практичний досвід ще під час навчання. Саме так найкраще знаходиш справу, яка дійсно захоплює.Дякуємо за щиру історію та натхнення для майбутніх медиків 🤍🥼Слідкуйте за нашими дописами — попереду ще більше історій від студентів і випускників, які вже пройшли цей шлях і готові поділитися власним досвідом🪽
🗣️Це питання виникає у багатьох абітурієнтів на етапі вибору майбутньої професії. І це абсолютно нормально, адже медицина — це відповідальний і тривалий шлях, який потребує усвідомленого рішення.Щоб краще зрозуміти себе та зробити правильний вибір, варто звернути увагу на кілька важливих аспектів:1️⃣Оцінити власну мотиваціюСпробуйте визначити, що саме вас приваблює в медицині: інтерес до науки, бажання допомагати людям, чи інші фактори. Усвідомлена мотивація є основою для подальшого навчання.2️⃣Прислухатися до власних відчуттівВибір професії має ґрунтуватися не лише на порадах батьків чи престижності спеціальності, а передусім на вашому внутрішньому відгуку та зацікавленості.3️⃣Зібрати інформацію про навчанняОзнайомтеся з особливостями освітнього процесу, поспілкуйтеся зі студентами старших курсів, відвідайте профорієнтаційні заходи. Це допоможе сформувати реалістичне уявлення про навчання в медичному університеті.4️⃣Бути готовим до викликівМедична освіта є складною та потребує дисципліни, системності й наполегливості. Водночас ці якості формуються в процесі навчання.5️⃣Дозволити собі сумніви, але не зупинятись через нихВідсутність абсолютної впевненості це теж частина вибору. Важливо дати собі можливість спробувати і зрозуміти це вже в процесі.🔥Правильний вибір - це не той, де немає страху.❤️🔥Це той, де попри сумніви ти відчуваєш: “я хочу дати собі шанс”.І, можливо, цього вже достатньо, щоб зробити перший крок до медицини🩺Факультет Педіатрії (Спеціальність І3 Педіатрія) чекає на тебе! 🫂
💙 Від абітурієнта до студента-медика! Ця публікація — від наших студентів, які завершили перший курс і готові поділитися своїми враженнями з тими, хто лише планує вступ. Можливо, саме їхній досвід допоможе вам зробити свій вибір 🤍💬 Які у вас враження від першого року навчання на факультеті педіатрії?🗣 Попри всі труднощі, зараз я можу з упевненістю сказати, що перший рік пройшов чудово. Я дуже задоволена, що вступила саме сюди і змогла пройти цей непростий, але надзвичайно цінний етап.🗣 Якщо чесно, рік був дуже насиченим. Були моменти втоми, але жодного разу не пошкодувала про свій вибір. Кожна нова дисципліна лише підтверджувала, що я хочу пов’язати життя з медициною.🗣 Рік був справді інтенсивним! Інколи було важко, але найкраще відчуття - коли складні теми починають складатися в логічну картину.💬 Чи важко було знайти однодумців?🗣 Ні, зовсім не важко. На факультеті педіатрії всі швидко знайомляться, і тут панує дуже дружня атмосфера. Завжди можна звернутися по допомогу чи підтримку.🗣 Мені пощастило з людьми - дуже швидко знайшлися одногрупники, з якими можна і вчитися, і підтримувати одне одного.🗣 Узагалі ні. Медицина об’єднує людей із подібними цінностями, тому спільна мова знаходиться дуже швидко.💬 Із якими складнощами ви зіткнулися протягом першого року?🗣 Найважче було адаптуватися до нового формату навчання. Великий обсяг матеріалу, нові дисципліни, постійна потреба в концентрації.🗣 Найбільший виклик - це новий ритм життя і тайм-менеджмент. Інколи хотілося, щоб у добі було більше годин.🗣 Дисципліна і щільний графік стали справжнім випробуванням. Важливо було навчитися не втрачати баланс між навчанням і особистим життям.💬 Чому ви обрали саме факультет педіатрії?🗣 Я обрала цей шлях, тому що хочу працювати з дітьми. Вони надихають і дають відчуття, що твоя робота справді має значення.🗣 Завжди любила дітей і знала, що хочу в педіатрію. Після спілкування зі студентами зрозуміла, що саме тут хочу навчатися.🗣 Діти - це найбільша мотивація. Їхня щирість і довіра роблять цю професію особливою.💬 Чи важко було перейти зі школи до університету?🗣 Так, перші місяці були непростими через великий обсяг інформації та новий темп навчання. Але з часом приходить адаптація.🗣 Перехід був складним, але навчив правильно організовувати свій час і не здаватися після перших труднощів.🗣 Спочатку був шок від темпу, але до всього звикаєш. Головне — не боятися просити допомогу і пам’ятати, заради чого ти тут.✨ І кілька порад від нас:📍 не бійтеся труднощів — вони є у всіх⌚️ вчіться планувати свій час з перших днів🫂знаходьте “своїх” людей — це дуже допомагає🧠 і головне — не втрачайте мотивацію 🤍🩺Якщо ви зараз обираєте свій шлях у медицині можливо, саме факультет педіатрії стане вашим першим кроком.Чекаємо на вас ✨
🥼🩺 З Днем медичного працівника!Від факультету Педіатрії щиро вітаємо кожного, хто обрав цей непростий, але надзвичайно важливий шлях. Сьогодні хочеться сказати найпростіше, але найважливіше - дякуємо. Щодня ви робите те, що не завжди помітно збоку, але відчуває кожен - даруєте надію там, де її, здавалося, вже не залишилося. Ви залишаєтесь поруч навіть тоді, коли важко, коли є всі причини здатися — і саме в цьому ваша неймовірна сила.🎓 🏥Окремі слова вдячності всім медичним працівникам, викладачам, науковцям, лікарям, медичним сестрам і братам, фельдшерам, парамедикам, молодшим медичним працівникам, інтернам і студентам-медикам. Кожен із вас щодня робить свій внесок у розвиток української медицини, формує її майбутнє та є прикладом професіоналізму й людяності.✨💐 Бажаємо вам міцного здоров’я, сил, витримки та натхнення. Нехай доля береже вас так само, як ви щодня бережете інших. Нехай поруч завжди будуть підтримка і тепло, а у вашому житті буде більше спокійних, мирних і щасливих днів. 🫂Не забувайте берегти не лише тих, кому допомагаєте, а й себе - адже саме ваша сила, здоров’я і небайдужість щодня змінюють чиїсь життя.Зі святом, ваш факультет Педіатрії🥼
TGLIST.COM.UA
