Найкращий приклад єднання зараз – те, що до Києва вирушили бригади комунальників зі Львова. Допомагають відновити місто після обстрілів. Просто прийшли та допомогли.Сюжет хороший. Війну не завершено, ще будуть бої та обстріли. І це треба пройти разом. Де б я не був на той момент – чесно, хотів би бачити такі ж акти допомоги від Києва іншим містам.Щоб кияни допомагали одеситам, волиняки заїхали розібратись із якоюсь бідою в Миколаєві, і так далі. Не для показухи. У ті моменти, коли дійсно самотужки вибратись складно.Україна завжди нагадувала картату ковдру. Ми-то всі любимо підкреслювати, які ми різноманітні. Як те чи інше слово кажуть в сусідній області. Це добре. Але інколи треба бути не різноманітними.Інколи треба побути однаковими. Не тому, що сіра маса. Просто тому, що гуртом навалились і разом досягли цілі. Найкраще це ілюструє спільна реакція на горе одного з нас. Як хороші друзі і навіть сім'я.В армії простіше бути однаковими. Камуфляж натягнув, готово. Спільні задачі, вороги, ризики та переживання – все це гуртує. Цьому пора навчитись і тиловим містам.Якщо вони підтримають одне одного після таких ударів – тил дійсно стане міцним. Вже не тільки на словах. І не в моїх саркастичних жартах. Тобі легко? Допоможи тим, кому важко.@maxgadyukin