БАХМАТОВ ДІЄ

🤬 Київрада обманом віддала землю забудовнику: туалетна схема, зам Кличка та оточення Черновецького.Компанія з орбіти братів Супруненків (повʼязаних з колишнім мером Черновецьким) орендувала півгектара землі в Голосіївському районі. Це стало можливим завдяки "туалетній схемі" — старому трюку забудовників. Спершу на ділянці з’являється фіктивна нерухомість, наприклад, будка чи дерев’яний туалет. Потім цю "власність" використовують, щоб вимагати землю під нею в оренду або власність.Тепер ділянка належить компанії оточення Супруненків, хоча три роки мешканцям сусіднього ЖК обіцяли не приймати рішень без їхньої згоди🫠 Обіцянки роздавав Володимир Бондаренко, заступник Кличка.Для Києва скандальні забудови — не новина. Але те, як влада обдурила мешканців цього разу, вражає. Спочатку обіцяли меморандум із громадою, а потім тихо вписали пункт про Голосіївку в зовсім інше рішення — про землю на Подолі. Депутати проголосували, навіть не знаючи, за що.👉 Як Київрада двічі підряд намахала киян — у розслідуванні Ольги Юсковець: https://youtu.be/tlEJDjPSd44👀Підписуйтесь на Bihus.Info

Вершина Емпайр-Стейт-Білдінг спочатку планувалась як док-станція для дирижаблів наприкінці 1920-х років. Інвестори вірили, що незабаром дирижаблі будуть використовуватися для трансатлантичних подорожей, а верхня частина будівлі здавалася ідеальною для стикування.За планом дирижаблі приземлялися нагорі, швидко закріплювалися та дозволяли пасажирам пройти на верхній поверх будівлі. Потім вони могли спуститися на ліфті до Манхеттена, прибувши протягом семи хвилин після приземлення. На будівлі навіть була споруджена стикувальна щогла.Однак інженери не змогли зрозуміти, як безпечно пристикувати дирижабль до будівлі висотою 1250 футів із сильним вітром. Компанії, що займаються дирижаблями, вважали ідею надто ризикованою, і інтерес до неї згас. Тим не менш, у вересні 1931 року приватний дирижабль таки причалив на три хвилини, спричинивши затори внизу, але розвантаження не відбулося.Ера трансатлантичних дирижаблів закінчилася катастрофою Гінденбурга в 1937 році, коли найбільший у світі дирижабль загорівся під час посадки в Нью-Джерсі.

Близько трьох десятків замахів на президентів США відбулось за всю історію існування посади. При чому замахи були і на чинних президентів, і на колишніх, і на тих, які ще не склали присягу. Чотири чинних президента було вбито: Авраам Лінкольн (16-й президент) — 14 квітня 1865, Джеймс Гарфілд (20-й) — 19 вересня 1881, Вільям Мак-Кінлі (25-й) — 14 вересня 1901 та Джон Кеннеді (35-й) — 22 листопада 1963. Два президенти були поранені внаслідок замаху: Теодор Рузвельт (26-й) — 14 жовтня 1912 та Рональд Рейган (40-й) — 30 березня 1981. Починаючи з Річарда Ніксона кожен президент зазнавав замахів на своє життя.Більшість замахів скоєні з політичних причин. Але оскільки після смерті президента його повноваження отримує віцепрезидент, який обирається з тієї ж партії що й президент, то це мало змінює політичну ситуацію.https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B2_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%A1%D0%A8%D0%90