У нас в компанії є внутрішні регулярні коли, де дизайнери презентують кейси та те, як вирішували складні челенджі на своїх проєктах. Такий собі knowledge sharing.І це дуже прикольно, бо ти можеш підгледіти процеси інших дизайнерів, різні підходи, різні домени, набути знань без власного залучення або зрозуміти до кого можна прийти з порадою про те, з чим сама ще не стикалася.З іншого - провокує внутрішнього «самозванця», бо на них показують найцікавіші кейси та найскладніі челенджі, про які цікаво слухати. І ти чуєш їх знов і знов, дивишся на величезний спектр інструментів які використовують люди, на різноманіття проблем з якими стикаються - і випускаєш з уваги, що це концентрат, самі вершки та результат роботи за тижні або навіть місяці, гарно розказані за 15 хв. Зʼявляється відчуття що в усіх щось цікаве, а у тебе рутинно. Або що інші так багато в чому розбираются, а ти - ні. Або що хтось будує свої процеси набагато краще, бо он як воно структуровано лягло в сторітелінг!Це те саме відчуття, коли всі навколо публікують свої досягнення за рік, а ти просто живеш своє життя і не помічаєш власних досягнень, поки не сядеш та не випишеш їх. Бо насправді, майже про будь-який проєкт буде що розказати, якщо над цим постаратись.В моменти, коли прокидається цей самозванець, найкраще мене заземляє зарахування прибутку від компанії, бо аби-кому вони б стільки не платили, правда? 😅 А ще - нагадування, що немає одного стандартного, правильного шляху. Ти будуєш процес так, як він працює саме на вирішення існуючих проблем в цьому конкретному кейсі, і це правильніше, ніж підлаштовувати під чийсь фреймворк. Ти експерементуєш, робиш помилки та висновки, а в історію часто лягає лише фінальний результат.Мораль буде невтішна:Якщо хтось думає, що перестане сумніватися або порівнювати свої рішення з чиїмись, коли стане мідлом/сіньйором/лідом - ви помиляєтесь. Якщо ця звичка у вас є, вона буде із вами, незалежно від рівня та досягнень 😅 Але! Це також дає можливість для зросту.Бо не росте тільки той, хто впевнений, що все знає 🤓Давайте чесно, ловили таке відчуття, коли дивилися чиїсь кейс стаді?)