‼️Україна повернула з російського полону групу Оборонців: продовження великого обміну відповідно до Стамбульських домовленостей Сьогодні відбувся черговий етап великого обміну полоненими згідно з домовленостями у Стамбулі. Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими за дорученням Президента України повернуто на Батьківщину групу Захисників, віком до 25 років, а також Оборонців, що отримали поранення та мають проблеми зі здоров’ям. На рідну землю повернулися військовослужбовці ЗСУ, зокрема представники Військово-морських сил, Сухопутних військ, ДШВ, Сил ТрО, а також бійці Національної гвардії України та Державної прикордонної служби. Переважна більшість звільнених сьогодні Захисників утримувалася в неволі більше трьох років. Значна частина з них потрапила в полон під час оборони Маріуполя.▶️Специфіка сьогоднішнього етапу обміну - вдалося повернути додому молодих воїнів. Наймолодшому Захиснику - 24 роки і він потрапив в полон під час оборони Маріуполя у квітні 2022 року, у віці 21-го року. Також вдалося визволити з неволі нацгвардійців, що охороняли ЧАЕС. Найстаршому Оборонцю, якого вдалося повернути на Батьківщину - 62 роки. Серед звільнених сьогодні Захисників є офіцери. Загалом додому повертаються українці, що обороняли країну на Донецькому, Харківському, Луганському, Херсонському, Київському та Сумському напрямках.☝️Звільнені з полону Захисники пройдуть необхідний медичний огляд, отримають допомогу з фізичної та психологічної реабілітації, а також всі належні виплати за весь час перебування у неволі. Координаційний штаб продовжує роботу і найближчим часом буде проведено наступний етап звільнення українських бранців. Працюємо над поверненням усіх!🇺🇦Слава Україні!
Пише Ден МакГрегор:Куріння шкодить здоров'ю, викликає хвороби серця. Навіщо хворому серцю моєму зайві оці проблеми?Тому я купую тютюн. Найміцніший,Але лиш одну пачку."А шо як я завтра загину, - думаю, - чи, кину, скажім, курити,Нащо тоді мені дві?"Як скінчаться - стрельну у побратима, Бо це не соромно, стрельнути в побратима трошки його смерті. Пам'ятай: тютюн викликає рак. "Рак" викликає "Тютюн". Прийом. Прийом.Ми тут, свистимо на горі, палим одну на трьох з вітром. Звідси видно, як села руйнують КАБи.Куріння руйнує зуби.Ще зуби руйнує кава. Кава мабуть найстрашніша, бо скрізь де раніше ми замовляли лате, зараз можна пройти лишеодягнувши лати,і то короткими перебіжками. Мінохорони здоров'я попереджає: курці помирають рано. Мінвнутрішніх справ попереджає про загрозу мін. Міноборони скаржиться на якість мін. Міндовкілля просто в ахуї.Херсонці в підвалі МРЕО кажуть:"Боже, Максим, давно я тебе не бачив, я радий, що ти живий!"І обіймають одне одного,І ідуть нагору курити,В місця обладнані для паління.Бо курці помирають рано,І не так шкода, якщо в них прилетять дрони.З каналу: @wartimejokesНадсилайте пропозиції: @wartimejokesbot
Ну і так, гопаку там дійсно кілька років навчали. Паралельно із забороненим. Потім запорона ослабла і у маскараді потреба відпала, але часи знову змінилися і львівські комуністи почали масово записуватися в українські націоналісти і Пилат зрозумів що є тема крутіша, ніж тренувати правоохоронців.ВІн поєднав добре йому знайомк карате кьошинкай із хореографічними елементами з гопака і результат назвав "бойовим гапаком" За кілька років він почав розповідати що то - стародавнє козацьке бойове мистецтво, яке він відновив. 1900-1940-х роках принесли туди з класичного європейського балету ( і можливо частково, з циркової акробатики) Михайло Соболь та Павло Вирський.Але Пилата усе це не цікавило. У 1990-ті він писав книжки, вигадував термінологію і традиції, вплітав у свій твір духовні практики, коротше, займався поступово перетворювався на типового східного сенсея. Тільки із козацьким чубом.Франшиза його росла, аж поки бойовий гопак не став мемом, а федерація - міжнародною і ми прийшли туди, де перебуваємо зараз.Аби два рази не писати пост, саме кьошинкай карате - теж новоділ, створений в японії років так за 15 до того, як школяр Володя Пилат почав його вивчати. Це таке "карате для домогосподарок та офіцерів поліції по всьому світу". Воно відчутно відрізняється від тих японських стилів, які вважаються традиційними і які на момент його появи багато в чому встигли виродитися спочатку у рукопашний бій і гімнастику для армії", а потім — просто у гімнастику старого армійського зразка.Але і ці стилі карате не є для Японії зовсім вже традиційними. Їх завезли туди наприкінці ХІХ століття з Рюкю ( Окінави) і сильно перебрехали в процесі. Але тут вже чим рюкюсці відрізняються від японців гугліть і робіть висновки самі.Та й для самого Рюкю карате не зовсім автохтонне, схоже, його базові техніки туди завезли переселенці з Китаю і потім від них їх перейняли місцеві.Ось тепер ви знаєте, чому новина про обрання Володимира Пилата Гетьманом України звучить насправді смішно.Автор допису Олександр Бурлака
Рунний Камінь для України.Пост Михайла Відейка.Камінь з Норвегії відправлять до України: копію "рунного каменю" з Альстаду, у якому згадані давні місця на Дніпрі. На ньому вирізьблений і ворон Одіна, і коні і вершники. Картинка гарна, як у справжніх вікінгів. Та головне - написи на камені. Їх два, вони зроблені давніми рунами і зроблені вони у різний час. Спочатку, ще десь наприкінці 10 століття зроблено перший, у якому жінка на ім'я Йорун повідомляє, що поставила цей камінь у пам'ять про свого чоловіка. Минуло 50-70 років і було нанесено наступний напис, зроблений на замовлення Енґла - на честь сина Торальда, який зустрів свою смерть у Вітагольмі, між Устагольмом та Гардаром. Вже понад сто років дослідники пропонують свої версії стосовно того, де знаходилися Вітагольм, Гардар та Устагольм. Частина рунознавців та істориків шукала їх у Балтії, на морському узбережжі, а частина пішла далі і віднайшла ці місця на... Дніпрі. З трьох пунктів однозначно ідентифікований Вітагольм(або ж Вітахольмр, залежно від прочитання). Це - Витачів, нині село в Обухівському районі на Київщині. Там і справді є пагорб, на якому у 50-ті роки минулого століття розкопували рештки фортеці, заснованої десь у 10 столітті. Так що на час коли зроблено напис, це місце було заселене. Мало того, у середині 10 ст. цю фортецю згадав у своєму трактаті один візантійський імператор - той самий, який набивався у хрещені батьки княгині Ользі. Стосовно Устагольма є версія, що це городище у селі Устя на лівому березі Дніпра. По іншій - йдеться про пагорб в усті ріки на правому березі, а тут найближчий "хольмр"- це гора над річкою Красною(а колись при злитті Красної та Стугни), на якій було засноване місто Треполь. В цьому місці теж є знахідки кінця 10-11 століття, а з кінця 11 ст. це місто "не вилазить" з літопису. Гардар шукали у Києві(бо Гардар то Гардаріка, а Гардаріка то і є Русь, існує така думка), але у ті далекі часи гардами цілком могли обізвати взагалі будь-яку укріплену садибу. Норвежці підійшли до справи солідно - брилу каменю-пісковику видобули саме там, де їх предки брали ці камені тисячу років тому. Науковою частиною опікується Крістель Зільмер, рунолог з університету Осло. Восени копія має потрапити до України і знайти своє місце на Дніпрових пагорбах, у тих краях де колись знайшов вічний спочинок Торальд. Посилання на часопис: https://www.sciencenorway.no/archaeology-history-natural-science/norway-is-sending-a-runestone-to-ukraine-a-nice-gesture-to-a-people-who-have-endured-great-hardship-says-the-foreign-minister/2479420?fbclid=IwY2xjawKZT3tleHRuA2FlbQIxMQABHp71wba161fOOYe7jyKYaApAOn_57raCxwgx9NglFw61Dmo2_FQBa8Zw7n8j_aem_iv96JOfcGSASk7PeGJrNWg
Мені було влом писати цей текст, який я давно хотів написати, але ж є чат!Скавени — росіяни Warhammer’аабо чому ця раса ідеально відображає ворога УкраїниЗ усіх рас у вигаданих світах фентезі найближчими до росіян є, безперечно, скавени. Ці щуролюди з Warhammer не просто схожі — вони наче списані з колективного російського несвідомого.Отже, порівняймо:1. Живуть під землею.Скавени риють собі тунелі, ховаються в каналізації, ніколи не виходять у світло. Росіяни — теж. У них усе “тайноє”, “нє для всєх”, “своя правда” і “глибокі схрони”, де народжується “скрєпна магія”.2. Ненавидять усіх, але найбільше — один одного.Скавен ніколи не упустить шансу встромити ніж у спину товаришу. У них “зрада — це стиль життя”. Росіяни — майстри цькування своїх же. Донос, інтрига, “усі навколо вороги” — традиційні розваги.3. Божевільні винахідники.Скавени збирають зі сміття ядерну зброю, яка вибухає у них самих. Росіяни — ті самі. Вони паяють дрони з чайників, фрегати з іржавих холодильників, а потім гучно святкують запуск — навіть якщо той не долетів до запуску.4. Їх багато. Дуже.Скавени завжди кричать “Занапастити ворога числом!” Росіяни — теж. Чим більше трупів, тим краща “операція”. Їх не цікавить життя солдатів — вони лише ресурс у щурячому м’яснику.5. Вони вірять у Велике Щось.Скавени поклоняються Великому Щурові. Росіяни — Владіміру Владіміровичу. І те, і те — надприродне, смердюче, вимагає жертв і бреше своїм послідовникам. Але ті все одно моляться.6. У них є своя мова.Скавени спілкуються у форматі “Да-да, убити-зарізати, мій-план кращий-переможний!”. Знайомо? Так, “да-да, всьо ідьот па плану, врємєнноє атступлєніє”. Це не діалектика — це діагноз.7. Вони завжди програють — але знову лізуть.Скавени постійно втрачають все, вибухають на власних гранатах і знову приходять. Росія — точнісінько так само. Провали? Крах? Санкції? Не біда. Вони полізуть ще раз. Бо в них — інстинкт.⸻Висновок:Скавени — це ідеальне уособлення Росії: агресивні, примітивні, зомбіфіковані, саморуйновані. Готові гризти світ, вважаючи це “священною метою”, і впевнені, що смердюче підземелля — то вершина цивілізації.Тому наступного разу, коли побачите росіянина, просто уявіть собі щура з автоматом, який верещить “Побєда будєт за намі!”. І все стане на свої місця.
Ну і знов таки сьогодення, напруження нині не в моді, треба медитувати і спостерігати як поїдають моркву. І це теж норм і для когось досить, але навіщо для цього обов'язково додавати що якщо коня люблять не просто за красивохрустіння морквою і носик, а ще і працюють з ним - це жах, знущання і несправжня любов? Навіть якщо це не написано словами в лоб.Мене все це лякає, ще й тим, що перетворення тварин на тамагочи, яких треба тільки годувати і вкладати спати, все дальше і дальше уводить пересічну людину від розуміння справжніх потреб тварин, як вони влаштовані, чим керується і все таке, в сторону того що все можна вирішити правильною мисочкою, і таблетками. Так- так таблетками, бо чим дальше тим більше замість там активніше працювати разом, використати недостатньо модні методи виховання і все таке, собак і кицьок годують седативними і антидепресантами, щоб не відсвічували і проблема вирішена. Наприклад, в мене поруч живе лабр. Він волохає власницю по всьому району на шлейці (нашійник зло!), він її не слухається і ігнорує (бо вчити можна тільки позитивом, ніякого негативу), його не цікавить їжа і іграшки, які вона йому пропонує (бо собака не має бути голодною - це жорстоко, і відбирати іграшки - це теж жорстко, вони його без нього йому буде сумно) і так далі.І вони обидва нещасні, хоча для вирішення всього того треба тільки згадати що собака є собака і селекціонувалась під певні методи виховання, а не спущена з неба для насолоди життям....А натомість у них є термін до модного зоопсихолога - вета в липні, і власниця чекає що їм випишуть чарівну таблетку і все наладиться само....ну й фіналі - ні насправді не все ще втрачено, бо купа людей радіє верховій їзді, спорту з собаками, дресирують кицьок і навіть ті хто за поля - беруть коней щоб вчити їх чомусь на свободі чи на корді. І я щиро сподіваюсь що мода на тварин для милування ожирінням минеться, і взаємодія людей і тварин не буде ні ґвалтуванням один одного, як часто було (і буває що там ) у робочій взаємодії, ні пасивним наданням послуг, а насправді любов'ю один до одного, з спілкуванням, взаєморозумінням та розвитком.
Насправді, в моєму житті була одна історія, коли я, вибачте, проїбала окуляри через коня під час верхової їзди. Це було, як зараз пам'ятаю, в серпні. І так склалося, що це вже була моя остання пара окулярів, бо решту я з різних причин знищила. І розмірковувала, що треба обов'язково поїхати з Сабатинівки до Миколаєва, для того, щоб зробити там собі нову пару.Ну, і ось: літо, спека, я їду по полях, де нікого немає. Зліва шарудить кукурудза, трошки вища за мій зріст разом із конем. Справа бур'яни на узбіччі, навколо гоцають Мєлочь і Сеня, кінь спокійнесенько собі топоче по дорозі. Тиша і спека. Знаєте, така буває тиша і спека перед грозою, коли повітря стає таким важким, переповненим вологою і майже не рухається. Воно висить і тисне на тебе, і здається, що навіть кожен листочок завмер, оповитий марою того вологого, мокрого повітря.І в якусь мить все змінюється. Раптом небо темніє, налітає порив вітру такої сили, що та кукурудза двометрова лягає мені впоперек дороги. Відбувається це саме в той момент, коли я чухаю носа, розмірковуючи, що мені приготувати їсти, коли ми повернемося на завод. Кінь несподівано спотикається, я, відповідно, смикаю рукою, бо мені хочеться за щось вчепитися, збиваю з себе окуляри. Вони летять десь у придорожні кущі. Кінь вирівнюється, але поки він це зробив, він встиг зробити два чи три кроки. І, відповідно, від місця, куди полетіли окуляри, він відійшов. А я без окулярів не бачу нічого. От просто нічого, тобто я власні ноги не можу побачити. Я з матюками повертаюсь назад, злажу і починаю лазити по тих кущах, в сподіванні знайти ті нещасні окуляри. А вони як на зло,такого сірувато буруватого кольору, під колір тих напівзасохлих бур'янів. Я повзаю рачки, кінь волочиться за мною, час від часу тикає мене носом у спину, запитуючи, що за нафіг. Собаки вирішили, що це якась цікава гра, і почали стрибати через мене, лягати поруч, зазирати в очі і все таке інше. Я їх тими ж матюками відганяю, бо розумію, що вони мені нічим не допоможуть, Сенька вона взагалі ніякі пошукові команди не знає, а з Мєлочь я вчила тільки пошуковий іпошний слід, і він ніяк не може бути застосований в такій ситуації.Я така зла, як 100 чортів, залажу назад на коня, дзвоню матері в Миколаїв, кажу: "Замов мені окуляри, бо капець, я не доїду просто до міста", – і повертаюся на завод. Наприкінці нас накриває дощем, мокра, зла, кидаю коня в стаійні, собакам, кажу: "Йдіть нафіг, я вас більше не люблю", – ви з мене знущалися і по мені скакали, і падаю спати.А тут треба зробити зауваження, що я в той час в мене був такий графік, що якщо я встала о 4:30 ранку, так як це було заплановано, я брала собаки, ми там з ними десь годину гуляли по полях, і займалась з Мєлочью. І вона дуже любила цей час. Але якщо я просто вимикала цей будильник і продовжувала спати, то прогулянка відмінялась і вона усіляко намагалась мене розбудити вчасно. І будила вона садистьким чином - залазила на ліжко, лягала поруч і брала в зуби окуляри, які лежали поруч зі мною завжди, і з таким противним лясканням починала водити по них зубами. Я відразу прокидалася. По-перше, звук мерзенний, а по-друге, думка, що вона мені зіпсує мою останню пару окулярів, піднімала мертвого з могили.І ось я падаю спати. Близько п'ятої дзвонить будильник, і я встигаю ще так злорадно подумати: "Ага, а зараз ти мені нічого не зробиш, окулярів немає", – і чую звук, з яким мені ляскають зуби по склу. Відчиняю очі і бачу, що вона тримає в пащі мої окуляри. На годиннику півсьомої. Тобто ця чудова собака, прийшла мене будити, побачила, що немає окулярів, і побігла за ними туди, де я їх втратила, а це було пару км від заводу, знайшла, принесла, і все ж таки розбудила!
Чому саме бойкотують Tesla? - Current Affairs Покупці електромобілів переважно дотримуються ліберальних поглядів, тому дії Ілона Маска, який відкрито підтримує ультраправі політичні сили, стали серйозною загрозою для репутації Tesla. Маск висловлював симпатії до німецької партії AfD, робив жести, схожі на нацистські, і активно допомагав Дональду Трампу повернутися до влади.Він відіграє ключову роль в адміністрації, яка скорочує соціальні програми та знищує екологічні ініціативи.Основна проблема полягає в тому, що Tesla розраховує на клієнтів, які підтримують екологічні проєкти та демократичні цінності. Водночас більшість республіканців негативно ставляться до електромобілів і не бачать сенсу в їх купівлі.Колись Tesla була символом прогресивного майбутнього, але тепер багато власників соромляться своєї машини, бо вона асоціюється з політикою Маска.Ця ситуація вже вплинула на компанію: акції Tesla різко падають, інвестори незадоволені, а в США починаються протести біля автосалонів. Деякі водії клеять наліпки із заявами, що їх Tesla не має відношення до Маска, а інші просто продають свої автомобілі. Якщо тенденція збережеться, рада директорів може відсторонити Маска, щоб врятувати компанію.Заклики до бойкоту стають дедалі гучнішими, оскільки Маск використовує статки Tesla для фінансування своїх проєктів і підтримки Трампа. Якщо продажі впадуть, він зазнає величезних фінансових втрат. Сам Трамп уже відреагував, заявивши, що бойкот "незаконний", що лише підтверджує його ефективність. Якщо ситуація не зміниться, Tesla ризикує втратити свою колишню аудиторію і стати символом ганьби.The Voicer | Підтримати
Там кстати вчера Трамп добился очередной великой геополитической победы. Вчера были выборы в Гренландии (собственно, вероятно вся эта истерика США была нацелена на них), где фаворитом считалась националистическая партия за отделение от Дании. Они не поддержали притязания Трампа и мягко отшивали ухажора, но продвигали идею независимости от своего патрона. Трамп, очевидно, рассчитывал на их победу, и собирался потом через них давить на все эти референдумы. Однако жители острова так сильно преисполнились любовью к Трампу и его идеям, что на выборах нежданно для всех победила центристская партия, которая «совсем этого не ожидала». С 31% голосом она набрала в три с половиной раза больше чем в 2021, а партия националистов пришла второй. Центристы выступают за «независимость от Дании в дальной перспективе», но отвергают любые притязания Трампа и отвергают идею аннексии от США.Теперь начинаются переговоры о коалиции. Если победители объединятся с националистами, то в Дании ожидают, что Гренландия все же начнет курс на более сильную автономию и тема независимости никуда не уйдет, но не будет агрессивно продвигаться. Если же коалицию сформируют с «левыми», тогда вероятно сохранится текущий курс. Ошарашенные победители тем временем заявили что хотели бы «единства» особенно учитывая «все международные процессы». Трамп — великий, и сумел за 2 месяца сломать рейтинг националистам и привел к победе «центристов». Браво 👏
Наскільки ж вони нічого не розуміють про нас.Ані росіяни, ані інші сусіди, ані наші союзники, партнери, ті, хто далеко за океаном і ті, хто майже поряд на мапі.Все ж на поверхні. Все відкрито. Але вони дивляться і не бачать.Ми є та нація, яка з деревʼяними палками і тоненькими щитами вийшла проти снайперів на Майдані і перемогла.Ми є ті, хто зупинив навалу у лютому 2022. Ту саму, яку ми за всіма розрахунками і друзів, і ворогів зупинити не могли. Ми є ті, чиї діди і прадіди билися з комуністами в лісах і горах, розуміючі, що перемогти неможливо. І потім вони ж, кинуті у тюрми, підіймали повстання, аби просто дотягнутися до горлянки ворога – і піти у засвіти з честю і зброєю в руках.Ми є ті, хто бився завжди. І цього ніхто не зрозумів. Ані Путін. Ані Трамп. Ані інші.Ми є щит Європи. Щит може здаватись незручним. Може – задорогим. Щит може натирати руку до крові. Але без щита тобі кінець.Якщо ви лицарі – вам потрібен щит. Якщо ви жертви – вам потрібен ошійник раба.Ми є щит, що приймає на себе удар. На наших душах безліч зазубрин, щербин, наші серця в крові, бо всі ми втратили когось і втратили щось.Але ми тут тисячу років. Ми були тут вчора. Ми стоїмо тут сьогодні. І ми будемо стояти тут завтра. Біля могил наших друзів. Ми сьогодні дивились з сином документальний фільм про Майдан. Цей фільм дивилися тисячі людей в усьому світі. Можливо, мільйони. І я впевнений, що вони дивилися – і не бачили. Слухали – і не чули.Людей, які вірять у правду більше, ніж у смерть, перемогти неможливо. Лютий – це місяць, який завжди показував світу, хто ми є. А світ дивився і не бачив.Ми переможемо. Я вірив в це тоді, вірив у 2022-му, вірю зараз, бо знаю наших людей.Весь Всесвіт може бути проти нас. Але це тільки розпалює нашу лють.Лютий – наш місяць. Ви дійсно мали б це зрозуміти.
TGLIST.COM.UA
