Ми поважаємо, цінуємо і любимо наших жінок! Ми завжди готові боронити їхні права і свободи! Але ми не відзначаємо «червоні дати» календаря, пов’язані з комуністичним минулим. Нас не влаштовують ані сумнівне історичне підґрунтя цього «свята», ані його комуністичне минуле, ані його відверто ліворадикальні прояви в сучасному житті. Історичні постаті, які стояли біля витоків цього «міжнародного дня», були відвертими ворогами української державності. А тепер — лише факти про виникнення та засновників «Міжнародного жіночого дня». Дата. За однією з версій, у 1857 році на вулиці Нью-Йорка вийшли на протест повії. Вони вимагали виплатити зарплату морякам, які користувалися їхніми послугами, але не мали грошей, щоб розрахуватися. У результаті поліція розігнала учасниць акції, однак за її підсумками жінки створили профспілку.8 березня 1894 року в Парижі відбулася ще одна демонстрація повій. Цього разу вони вимагали визнати їхні права нарівні з правами інших працівниць сфери послуг — тих, що шиють одяг чи печуть хліб. Засновники. Жінкою, яка заснувала свято 8 березня, називають комуністку Клару Цеткін. До Російської імперії свято 8 березня потрапило через подругу Цеткін — полум’яну революціонерку Олександру Колонтай. Колонтай у 1919 році була наркомом пропаганди та агітації в першому окупаційному «совєтському “українському” уряді». Ця темпераментна жінка запам’яталася фразою: «Віддаватися першому зустрічному чоловікові треба так само легко, як випити склянку води». Ставлення до України. У 1920 році, обравшись до Рейхстагу (парламенту Веймарської республіки), Клара Цеткін закликала блокувати поставки озброєння з німецьких армійських складів арміям Української Народної Республіки та Польщі, які билися проти Червоної армії. У разі відмови Рейхстагу проголосувати за її пропозицію Клара Цеткін погрожувала вивести на залізниці жінок, які блокували б потяги зі зброєю і боєприпасами для українських та польських підрозділів, що боролися проти російської комуністичної агресії, тоді як українці звільняли свою Батьківщину. Права українок, яких тисячами ґвалтували червоноармійці, Клару Цеткін не цікавили. Рудимент совка. Уже в перші роки совєтської окупації акцент було зміщено з ідеї рівності на класову боротьбу: на політичних плакатах того часу цей день став днем солідарності «жінок-трудівниць» і «пролетарок». Не святкуємо разом з агресором. Після розпаду Советського Союзу день 8 березня залишився в переліку державних свят Російської Федерації та країн — союзників Москви: Північної Кореї, Китаю та Буркіна-Фасо. Не підтримуємо деструктивні рухи. У сучасній Україні 8 березня часто використовувався лівацькими активістами для пропаганди деструктивних явищ, що несуть загрозу існуванню української нації.8 березня — така ж дата для нас, як 23 лютого та 9 травня: рудименти свят, які були нав’язані українському народові окупантами. Нагадуємо, що День української жінки у нашій державі відзначається 25 лютого, День матері припадає на другу неділю травня (у 2026 році це буде 10 травня). Саме ці дні є нашими святами. Цей текст — офіційна позиція 1-го корпусу НГУ «Азов» стосовно так званого «Міжнародного жіночого дня». Розділяю і підтримую її на 100%