Вчора у Substack натрапила на пост від System Magazine, і ця цитата максимально влучно описує мій стан щодо модної індустрії останні декілька місяців.

Я стала максимально апатичною до всіх нових колекцій, перестановок у брендах, кадрових змін, нових трендів, it-сумок. Мене це все не надихає.

Іноді складається відчуття, що контенту настільки багато, речей настільки багато, що ти вже не надихаєшся, а ніби деградуєш. Настільки багато інформації, подій та новинок летить до тебе з різних сторін, що все, чого тобі хочеться, — це просто викинути телефон через вікно, купити кнопкову мобілку і мати можливість лише подзвонити рідним та перевірити, котра година. Все.

Мені здається, що тижні моди повинні відбуватися мінімум раз на чотири роки, якщо не рідше. Тому це теж одна з причин, чому я стала менше публікувати в каналі. Я не хочу генерувати контент заради контенту. Хочу писати рідше, але про щось більш валідне, цінне та інформативне.

Ба більше, нещодавно в Dazed вийшла стаття про те, що всі раптом стали експертами. І в TikTok та Instagram ми постійно бачимо talking head, яка намагається за пару хвилин вкласти надзвичайно важливий контент. Але це, знову ж таки, досить швидке споживання інформації. Я не дуже розумію, як можна за три хвилини видати базу і справді згенерувати едукаційний контент.

Людський фокус став максимально коротким. Ми їмо, дивимося YouTube, відповідаємо подрузі, а на фоні ще грає музика. Мозок просто не справляється з такою кількістю інформації.

І виходить такий парадокс: інформації все більше, а знань — все менше. Тому й Маржела Мовчить. Бо іноді просто немає що сказати.