Подорожуй Україною

Ставка Гіммлера Під час Другої світової війни нацистське керівництво створювало спеціальні захищені командні пункти — так звані ставки. Одна з них діяла під Житомиром, у лісі поблизу сучасного селища Гуйва, і мала назву Hegewald (“Заповідний ліс”).Комплекс складався з двох залізобетонних бункерів із триметровими стінами, з’єднаних підземним тунелем, штабу, господарських споруд і систем зв’язку з Берліном. Ставку маскували під звичайні будівлі, накривали маскувальними сітками й оточували кількома кілометрами колючого дроту.У “Геґевальді” відбувалися наради керівництва СС і Третього рейху. Тут обговорювалися плани колонізації та політика примусового переселення населення. Для створення колонії навколо ставки українські села виселяли, а на їхнє місце планували поселити німецьких колоністів.До наших днів збереглися залишки бункерів, будівля канцелярії, фрагменти інфраструктури та бруківка. Місце лишається маловідомим, хоча це одна з небагатьох нацистських ставок, збудованих на території України.Подорожуй Україною

Садиба НаталіївкаСадиба Наталіївка — один із найцікавіших палацово-паркових ансамблів Слобожанщини, заснований у 1884 році цукрозаводчиком Павлом Харитоненком. Маєток назвали на честь його доньки Наталії, княжни Горчакової.Палацово-парковий комплекс площею близько 48 га вважався зразком ландшафтного мистецтва кінця 19 — початку 20 століття. Тут були флігелі, стайні, кінний манеж, водонапірна вежа, терасний сад і в’їзні ворота, що нагадують середньовічну фортецю. Алеї каштанів, дубів і хвойних дерев формували парк із понад сотнею видів рослин.Архітектурною перлиною Наталіївки стала церква Всемилостивішого Спаса (1911–1913). Її прикрашали рельєфи, мозаїки та розписи, а колекція ікон і старожитностей Харитоненка була однією з найцінніших у регіоні.Після 1917 року садибу націоналізували, тут діяв протитуберкульозний санаторій, а храм використовували як музей, а згодом навіть як котельню. Сьогодні Наталіївка — важлива пам’ятка історії та архітектури, що нагадує про розкішні маєтки української аристократії.Подорожуй Україною

Марининсько-Устянські гранітиМарининсько-Устянські граніти — геологічний заказник на Рівненщині, де річка Случ розкриває породи віком понад мільярд років.Територія площею 170 га простягається вздовж обох берегів Случі біля сіл Маринин, Більчаки та Устя. Тут кристалічні породи Українського щита виходять просто на поверхню, утворюючи скелясті відслонення й кам’янисті пагорби. Основу складають граніти, гнейси, кварцити, амфіболіти та пегматити нижнього протерозою.Рельєф хвилястий, з чітко вираженою долиною річки й надзаплавними терасами. У місцях виходу гранітів заплава зникає зовсім, а камінь формує берег. На схилах видно сліди вивітрювання й каолінізації.Рослинність строката: луки, ділянки степових трав, болотні угрупування. Тут ростуть чебрець, гвоздика Фішера, папороті, зокрема аспленії, а також центральноєвропейські види рослин.Заказник створено у 1983 році для охорони унікальних геологічних об’єктів і нині він входить до складу Надслучанського регіонального ландшафтного парку. Подорожуй Україною

Топ готелів ХмельницькогоСьогодні говоримо про готелі Хмельницького — місця, де зручно зупинитися на ночівлю.✨Potocki Boutique HotelГотель у центрі міста. Концепція побудована навколо арт-історії графа Юзефа Потоцького та сучасних стандартів сервісу. Більшість номерів виходить на парк ім. Шевченка, частина — на вулицю Проскурівську. Інтер’єри стримані: нейтральна палітра, дерев’яні фактури, функціональне планування.Адреса: вул. М. Грушевського, 66.✨Lybid PlazaГотельно-розважальний комплекс у центральній частині Хмельницького. Поєднує проживання та відпочинок: ресторани, боулінг, спа та аквацентр. Номерний фонд — від стандартних номерів до люксів. Адреса: вул. Кам’янецька, 21.✨Arena HotelСучасний готель у діловому та історичному центрі міста, поруч із пішохідною частиною Проскурівської. Інтер’єри виконані в стилі мінімалізму з елементами арт-деко. У номерах — клімат-контроль, підігрів підлог у ванних кімнатах, дизайнерські меблі. При готелі працюють ресторан та фітнес-зал.Адреса: вул. Проскурівська, 20.Подорожуй Україною

Кам’янська Запорозька СічКам’янська Запорозька Січ — одна з найважливіших і найкраще досліджених Січей Запорожжя, адміністративний і військовий центр запорозького козацтва у 1709–1711 та 1728–1734 роках. Заснована після знищення Чортомлицької Січі, вона стала місцем діяльності кошового отамана Костя Гордієнка і однією з останніх Січей у козацькій історії. Розташовувалася на мисі, оточеному Козацьким Річищем і гирлом річки Кам’янки.Дослідження Кам’янської Січі тривають з 19 століття: від перших описів Одеського товариства історії та старожитностей і робіт Яворницького — до археологічних розкопок Гошкевича, експедицій заповідника “Хортиця” та сучасних досліджень кінця 20 — початку 21 століття. Археологи встановили планування Січі та структуру укріплень, зафіксували залишки куренів, скарбниць, січової площі, ремісничого передмістя й козацького цвинтаря. Найвідоміший об’єкт — могила кошового Костя Гордієнка з кам’яним хрестом 18 ст.На території пам’ятки знайдено козацькі люльки, кахлі, металеві вироби, монети Кримського ханства, археологічні матеріали різних епох, залишки виробничих об’єктів, зокрема залізоплавильні печі. Частина території була знищена після створення Каховського водосховища, а решта зазнає природної ерозії та людського втручання.Подорожуй Україною

Площа Філармонії Площа Філармонії — одна з найстаріших і найзатишніших площ Чернівців, яка за свою історію не раз змінювала назву: Рудольфспляц, Дакія, площа Перемоги. Називають її також Мельпляц або Мучна площа — за торгівлю мукою, що відбувалася тут у кінці 18 — першій половині 19 століття. Раніше на цьому клаптику землі стояли порохівня, продуктовий склад, цегельня, військові казарми та в’язниця. Ситуація змінилася в 60-х роках 19 століття: площа стала центром міста, казарми й порохові склади перенесли до сучасного парку ім. Шевченка, на місці в’язниці збудували кам’яницю готелю “Національ”.Головною архітектурною домінантою площі є будівля колишнього музичного товариства, сьогодні — Чернівецька філармонія. Саме вона дала сучасну назву площі.Площа завжди була та залишається місцем деталей: куполи з флюгерами, архітектурні дрібниці на кутових будинках, старі фасади, що постали після реконструкцій, фонтан. Навесні її прикрашає цвіт сакури, привертаючи увагу чернівчан і гостей міста.Подорожуй Україною

Губківський замок На високій горі над річкою Случ, серед поліських лісів, стоять руїни Губківського замку — однієї з найвиразніших фортифікацій Волині. Фортеця розташована поблизу села Губків у Рівненському районі, на території Надслучанського регіонального ландшафтного парку.Перший дерев’яний укріплений замок існував тут ще в 10–13 століттях, але був знищений під час монголо-татарської навали. Кам’яну фортецю збудували у 13 столітті, а перша письмова згадка про неї датується 1504 роком — тоді замок і містечко повністю спалили татари. Згодом власниками були магнати Семашки, пізніше — родини Даниловичів і Цетнерів.Губківський замок вважався зразком волинської оборонної архітектури: башти, в’їзна брама з підйомним мостом, житлові та господарські споруди, глибокий колодязь і підземелля, які, за переказами, слугували в’язницею. Замок неодноразово зазнавав руйнувань — після Північної війни 1704–1708 років відбудову припинили.До сьогодні збереглися залишки стін і башт, що підносяться над крутим схилом Случі. Місце вражає краєвидами — кам’яні руїни серед зелені виглядають так, ніби час тут зупинився.Подорожуй Україною

Озеро СтибинСтибин — гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення в Чернігівському районі, на південь від села Савин. Площа водойми — 4,4 га. Охоронний статус отримала в 1966 році. Озеро розташоване в неглибокій чашоподібній западині. Має майже круглу форму, орієнтовні розміри — 200×220 метрів. Максимальна глибина станом на 2019 рік — близько 18 метрів, але водойма поступово замулюється. На початку 20 століття глибина перевищувала 20 метрів, що зумовило одну з його традиційних назв — Глибоке. У побуті також зустрічається назва Кругле.Походження озера достеменно не з’ясоване. Існує легенда про те, що вирва під водойму з’явилася після втручання “нечистої сили”. За науковою версією, воно могло утворитися внаслідок падіння метеорита.Місцеві мешканці вважають воду Стибина цілющою, зокрема такою, що допомагає загоєнню ран і лікуванню хвороб шкіри. Завдяки чистій воді, піщаному пляжу, пологому спуску та тіні дерев уздовж берегової лінії озеро є популярним місцем відпочинку жителів Савина та околиць.Подорожуй Україною

Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М. Л. КропивницькогоТеатр Кропивницького — головна театральна сцена Кіровоградської області, розташований у місті Кропивницький на вулиці Театральній, 4. Це обласний театр з академічним статусом, пам’ятка архітектури та історії місцевого значення.Приміщення було споруджене в 1867 році й стало колискою професійного українського театру. Першу виставу під орудою Марка Лукича Кропивницького, “Наталка Полтавка”, тут показали 27 жовтня 1882 року. Театр від самого початку заявив про зрілість і самобутність української сценічної культури, незважаючи на політичні обмеження того часу.У репертуарі театру — українська та світова драматургія, від Мольєра й Шекспіра до класиків української сцени. Протягом десятиліть трупа гастролювала по Україні та за кордоном, а сцена дала життя численним постановкам, серед яких були й заборонені або призабуті твори.Сьогодні театр Кропивницького — культурний осередок із сучасними умовами для постановок і глядачів. Тут діє “Золотий фонд театру”, проводяться фестивалі, вистави й благодійні акції. Після реконструкції в 2012 році заклад став ще доступнішим для глядачів і продовжує бути важливим центром українського театрального мистецтва.Подорожуй Україною

Храм з ковчегом у Херсонесі Його руїни лежать серед античних кварталів давнього Херсонеса Таврійського — міста, де понад півтори тисячі років тому вирувало духовне життя, а згодом, за переказами, прийняв хрещення князь Володимир.Храм спорудили в 4 столітті, у формі рівнокінцевого хреста — типовій для ранньохристиянської архітектури. Під вівтарем, під час розкопок 1897 року, археологи знайшли ковчег із мощами святого мученика — саме ця знахідка дала назву всій споруді. Усередині ковчега, оздобленого зображеннями Христа, Богоматері, апостолів і святих, зберігалися часточки кісток, обгорілі від вогню. Вівтар храму мав сінтрон — півколо лав для духовенства з єпископським кріслом посередині, а поруч розташовувався жертовник із висіченим у камені басейном, на якому зберігся рельєфний хрест і кипарисиХрам, як і навколишні будівлі, був знищений у пожежі під час монголо-татарського нашестя в 13–14 століттях, але його фундамент і частини підлоги збереглися.Стоячи поміж кам’яних стін Храму з ковчегом, легко уявити, як тут звучала давня молитва, що не втратила свого світла навіть крізь тисячоліття.Подорожуй Україною