Друзі, давайте продовжимо тему контакту і поговоримо про те, чому з ним, контактом, буває іноді складно. Бо майже ж ніхто з нас не прокидається з думкою:«Сьогодні я вирішу бути закритою і ні з ким не контактувати». Це відбувається само і поступово. Давайте шукати можливі причини, через які складно бути в контакті.🩵СТРАХ БУТИ НЕЗРУЧНИМИ.

Якщо нам змалечку вчать: не плач, не злись, не заважай, ми швидко засвоюємо: щоб бути з людьми, треба бути «нормальними». А справжні почуття - прибрати кудись подалі. От і виходить: люди поруч є, а нас - ні.🩵 ВТОМА. Так, втома і перевантаження теж крадуть контактКоли довго тягнеш, слухаєш, підтримуєш, пояснюєш,контакт починає асоціюватися не з теплом, а з навантаженням. Тоді хочеться не близькості, а тиші, оскільки психіка переходить у режим економії: - менше відчувати- менше говорити- менше включатисяІ це не черствість або байдужість Це захист і сигнал: я виснажилась.🩵 ДОСВІД, ДЕ НЕ ЧУЛИ

Коли ти колись говорила і це знецінили,просила - і не відповіли,відкривалась - і стало боляче,психіка робить простий висновок:«Краще мовчати. Так безпечніше».🩵 ПЛУТАНИНА МІЖ КОНТАКТОМ І ЗЛИТТЯМ.

Багато хто боїться близькості не тому, що не любить людей,а тому що колись у контакті доводилось втрачати себе. Терпіти. Підлаштовуватись. Рятувати. І тепер будь-яка близькість здається небезпечною. Важливо знати, що складність з тим, щоб бути у контакті - це не дефект. Це історія вашого досвіду. А контакт - це навичка.

Її можна повертати. Повільно. Без насильства над собою. Іноді достатньо просто дозволити собі бути трохи живішою і щирішою, ніж учора 🩵