ДУМА ПРО ОСІННІ ЯБЛУКА І Змій дав яблучко:Адам тоді таки тойво ту Єву. Потрапив влучно, Хоч і спершу поверхнево. Нове життя народиться в гріху -Під час процесу мріяв він про не таку. І виліз Каїн, наче з пащі Лева: Життя іде собі багатоструменево. Воскресне Авель - Давидом стане, буде мстити. Заграє «Болеро» - чарівний Равель. І в музиці приходять нові діти. Пройшло так не багато часу -І з‘явився Гітлер. Садок зруйнований, хоч був прекрасний. А Зігісмундіс Шломо Фрейд Досліджував усе тих фей Та й феїв,Що в фей-клуб ходили часто. Хоч Ерос і Танатос -Це і є Адам і Єва. Любов завжди донатить,Але комусь Любов - лише ФілеоФілейна частка Єви - очі королеви. Буття завжди однаково-сталеве. Життя завжди вертає в рідну хату. В Садок Вишневий - він такий Едемський, Хоч по дорозі рок - і ти згубився десь там. Та вишні цвіт з тобою буде зАвжди, Як і ті яблука зміїні й чарка правди. На лавці по сусідству дід Мойсей -Він всіх життю научить, Хоч сам не вміє, як і Фрейд, Та голова - земля родюча:Там виростає все:І яблука, і кабачки, і смерть. І сльози, і любов, і абрикоси. Не забувай, бо скоро урожай, І вже приходить сонна осінь. #лозпоезії