У бою за незалежність України загинув Євгеній Мулько з Панютиного Поліг боєць 1 жовтня 2024 року при виконанні бойового завдання під час воєнних дій на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, поблизу н.п. Черкаське Порічне, Суджанського району, Курської області російської федерації. 1 липня 2024 року Євгеній був призваний Лозівським РТЦК та СП на військову службу по мобілізації. Ніс службу у якості старшого стрільця 4 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 12 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону військової частини А0284. Його смерть є болісною втратою для рідних, друзів та всіх, хто його знав. Пам’ять про Євгенія назавжди залишиться у серцях тих, хто мав честь бути поряд з цією чудовою людиною. Євгеній народився 18 червня 1979 року в смт Панютине. Закінчив 9 класів Панютинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. Згодом здобув професійну освіту в Панютинському професійно-технічному училищі № 56, де опанував професію електрик, водій автомобіля категорії С.Десять років пропрацював на Панютинському вагоноремонтному заводі. Далі - фрезерувальником штампів на Лозівському кузнечно – механічному заводі. Потім були кілька років роботи у Польші. І знову повернення в Україну. Там і застала його війна.Ті, хто знав Євгенія, відгукуються про нього як про доброзичливу людину з великим серцем. Він завжди був готовий допомогти, мав багато друзів і був душею компанії. Не любив конфліктів, ніколи не тримав образ і намагався дарувати оточуючим лише позитив. Його гостинність і бажання бути корисним залишили по собі теплі спогади. У кожній родині він був як свій і завжди знаходив час для приємного спілкування.Поховають воїна 9 жовтня о 12.00 годині на кладовищі у селі Хлібне Панютинського старокругу.