Статистика telegram channel - @longread_rock_n_roll

"...якщо спробувати згенерувати якийсь влучний коментар до мого сьогоднішнього допису, то найкращим варіантом, на мій погляд, буде щось на кшталт ось цього: "...а добряче так адмін каналу позіхнув..." 🥱__________Власне, як Ви вже зрозуміли із вищевшитого скріну, вокальна епоха пані Aliss'и White-Gluz в рамках ARCH ENEMY підійшла до свого фіналу - офіційний стейтмент щодо цієї події був опублікований ще в кінці листопада минулого року, а до моїх власних очей приплентався лише позавчора (враховуючи той факт, що я підписаний на офіційні ресурси гурту, описаний вище момент виглядає максимально дивно).На даний момент я утримуюсь від будь-якого коментування нахрюків про ймовірне повернення легендарної голосистої німкені до складу колективу, але одну думку (стосовно пані Aliss'и) я все ж залишу - платівка "War Eternal" (2014), яка стала для неї дебютним кроком у творчому сетингу ARCH'ів, тепер вже остаточно залишиться для мене найкращою роботою в рамках її майже дванадцятирічної вокальної ери.__________"...а уявіть собі, Хлопці та Дівчата, що одного холодного дня в обличчя Michael'а Amott'а і Daniel'а Erlandsson'а (композиторів ARCH ENEMY) якось подув морозний шведський вітер і, як наслідок цього, вони вирішили повернутися до свого звучання 90-х із Johan'ом Liiv'ою на вокалі..." 🗑

🎬 "...декілька днів тому, гортаючи свою instagram-стрічку, я надибав не лише анонс майбутнього live-релізу від британців BMTH, про який я писав вище, а й згадку про одну доволі цікаву документалочку - я веду мову про короткий метр під назвою "NEVERMORE 2026", реліз якого відбувся лишень позавчора..." 🚀__________Власне, не будемо тягнути лонгрідного кота за його хвоста і зафіксуємо один об'єктивний факт: американські олди-металери NEVERMORE офіційно повертаються! Так-так, звісно ж, я пам'ятаю про вже опубліковані раніше згадки-анонси-тизери щодо цього дійства (першочергово від двох оригінальних учасників колективу - панів Jeff'а Loomis'а та Van'а Williams'а), але саме вищезгадана документальна стрічка стала для мене відправною точкою для початку нового творчого розділу NEVERMORE, адже якраз в ній ми знайомимося з трьома абсолютно новими суб'єктами-музикантами - ще одним гітаристом, басистом і, що найцікавіше, з дядьком-вокалістом.Окрім інформації про оновлений склад гурту, на Вас чекає чимало різних коментарів від музикантів, зокрема і про перші живі виступи для поточної ітерації NEVERMORE, майбутній LP (буквально пару слів), а також про те, як проходив процес прослуховування на "відкриті вакансії". Ну, а своєрідною "вишенькою на торті" стало виконання декількох класичних композицій колективу, під час якого, власне, можна хоча б якось оцінити навики новоприбулих творчих індивідуумів. Чому "хоча б якось"? Справа в тім, що музиканти вирішили записати живий/сирий репетиційний саунд (без подальшої обробки), у просторі якого частина інструментів час від часу починає частотно плавати, не даючи можливість розчути всі потрібні деталі (першочергово це стосується вокалу). Проте, все ж вірю - музиканти ще порадують нас якісним відео-контентом у майбутньому, так що... аудіофільська зрадонька наразі відміняється... 🎃__________🎬 "...Друзі-Олди, Ви тут? Що скажете стосовно цього часткового реюніону і оновленого лайн-апу? Як гадаєте, чи вдасться Jeff'у Loomis'у, Van'у Williams'у & Co гідно реанімувати NEVERMORE? Ну і, звісно ж, пишіть як Вам загалом вокал пана Berzan'а Önen'а..." 🚀

"...якщо мені не зраджує пам'ять (і wiki 😄), то майбутній концертник BRING ME THE HORIZON під назвою "L.I.V.E. In São Paulo" стане для гурту лише третім в обоймі подібних релізних форматів - власне, після чудових "Live at Wembley" (2015) і "Live at the Royal Albert Hall" (2016), до перегляду яких я щороку із задоволенням повертаюся..."__________На правду, коли побачив відповідний reels-анонс (і заодно лайк-відмітку під ним від нашого найбрінганутішого українця), то відразу в голові виникло одне запитання - "Нарешті! Чому так довго тягнули з цим дійством?". Особисто мені чомусь видається, що музиканти планували цей (або ж подібний) реліз ще років 05 тому - десь на часових просторах 2020-2021 років, але, як ми з Вами всі пам'ятаємо, світова пандемія виступила проти всіх наших планів. Чому я акцентую увагу саме на вказаному вище періоді? Просто, якраз тоді ще не відшуміли релізи двох студійних робіт колективу ("Amo" та "Post Human: Survival Horror") і, на мою думку, було б дуже доречно зафільмувати ці платівки ще тоді - на кшталт того, як Bring'и зробили зі своїми двома попередніми LP в рамках вищезгаданої (у вступному абзаці) live-пари.Окей, я не знаю, коли настане той самий спокійний день, що принесе мені можливість купувати різні музичні фіз-смаколики у великих кількостях (зокрема, вініл та Blu-Ray сьогоднішнього live-героя допису), але одне я знаю точно - коли "L.I.V.E. In São Paulo" з'явиться у вільному доступі на youtube, то я обов'язково виділю для нього час, щоб з комфортом та спокоєм зануритися у його концертну атмосферу хоча б за допомогою монітору, посьорбуючи зі своєї термочашки улюблений чай з бергамотом і, водночас, не відводячи погляд від кіномузичного атракціону, який, до речі, обіцяє бути до біса динамічним і вельми технологічним (прольоти fpv-дронів - це 🍓, навіть незважаючи на моє видозмінене за останні 04 роки сприйняття щодо їх цільового застосування 😈).__________"...а що скажете Ви? Як Вам трейлер до майбутнього релізу BMTH? Також, мені було б цікаво почути про Ваші особисті враження від двох попередніх концертників цієї файної британської банди - якому із них віддаєте перевагу? Чи, мейбі, переглядаєте обидва і отримуєте тотожне задоволення від кожного з них?..."

🍽 "...певен, що більшість із Вас вже читали новину про те, що американські металкорщики SILENT PLANET їдуть до нас..." 🧙‍♂️Якщо Вам відомі імена тих, хто формує образ світової metalcore-спільноти сьогодні, тоді гурт Silent Planet Вам точно про щось говорить! Цього літа вони вперше зіграють два ексклюзивні концерти в Україні!Понад 100 мільйонів прослуховувань у світі, виступи на великих американських та європейських фестивалях, статус "Best Underground Band" музичної премії APMAs 2017 - все це про американців Silent Planet... і вже в червні нам випаде нагода послухати їх наживо у Києві та Львові!ПІДТРИМКА УКРАЇНИ: у 2022-му гурт випустив лінійку мерчу з українською символікою (кошти з продажу були перераховані до фонду допомоги українським біженцям), а влітку 2025-го вийшов тематичний трек "Wick" в підтримку кампанії збору коштів для благодійного фонду "Повернення дитинства".Як пустеля, що раптово рясніє кольорами, так і цей червень стане SUPERBLOOM'ом для української альтернативної сцени. Всього два ексклюзивні шоу із потужним локальними сапортами, не пропустіть:20.06 - Київ, Atlas (+ Burned Time Machine, 0%Mercury)21.06 – Львів, !FESTrepublic (+ Telema, Nora Plan)🎫 Перші квитки за найнижчою ціною можна придбати за посиланням в шапці профілю @faineevents. 🎫 😘 "...ці дядьки є одними із небагатьох, хто щиро та відкрито підтримує нас як в інформаційному полі, так і в рамках різноманітних благодійних ініціатив - за що їм, власне, великі подяка та повага..." 🍻

🌘 "...ну, що ж, своєрідні Квентіни Тарантіничі від світу metalcore (я про MOTIONLESS IN WHITE) повертаються до нас зі своїм новим сингловим творінням під назвою "Afraid of the Dark" - попередня студійна активність (в рамках випуску оригінального матеріалу) мала місце у вже далеченькому 2022-му році - саме тоді на музичний світ з'явився крайній на даний момент LP гурту "Scoring the End of the World", допис-згадку про який Ви можете віднайти десь ось тут..." 🌒__________Не дивлячись на те, що вищезгаданий повноформатник так і залишається (станом на сьогодні) єдиною альбомною локацією у творчому сетингу MIW, до якої я час від часу повертаюся, знайомитися зі свіжим музичним проявом цих американців мені було все ж достатньо цікаво і в міру допитливо. Споглядання за тим, як пан Chris "Motionless" Cerulli & Co стилізують форму класичного metalcore 00-х років (не без інших жанрових домішок, звісно ж) викликало у мене як щиру посмішку, так і доволі відчутний подих ностальгії, але на цьому, власне, і все.Сперечатися не буду - харизма Chris'а (як візуальна, так і вокальна) все ще здатна притягувати, а його природній артистизм непогано так вибудовує місток до світу ліричного героя, але в рамках саме "Afraid of the Dark" мої музичні рецептори змогли отримати бодай щось схоже на справжню естетичну насолоду лише під час відтворення навколоіндустріальної секції-програшу, що вступає відразу після брейкдауну - ось там я і надибав для себе частку драйву з насолодою, ще й на пару з відповідною атмосферою.__________🌘 "...а що скажете Ви, пані та панове? Як Вам новий сингл від цих дядьків і чого очікуєте від майбутнього повноформатного альбому? Також, не забувайте ділитися думками і щодо попередніх творінь MOTIONLESS IN WHITE. Словом, чекатиму на всі Ваші прояви активності..." 🌒

😇 "...When I look back upon my life... It's always with a sense of shame... I've always been the one to blame... For everything I long to do... No matter when or where or who... Has one thing in common, too..." 🙏__________Власне, PET SHOP BOYS'івський трек "It's a Sin", у ролі музичної домівки для якого виступає другий LP гурту під назвою "Actually" (1987), є для мене тим самим кейсом, коли різних "covers" та інтерпретацій (присвячених йому) я переслухав набагато більше разів (як в контексті їх загальної чисельності, так і з точки зору кількості багатократних прослуховувань деяких з них), ніж сам оригінал. Переважну більшість з усього цього музичного косплею я вже навіть і не пам'ятаю... Єдиним "cover'ом" на "It's a Sin", який ще й досі залишається у моїх відповідних спогадах є спроба Kai Hansen'а та його бенду GAMMA RAY подарувати цій хітярі 80-х якесь нове дихання - спроба помірно-вдала і загалом симпатична, але якщо вимкнути мою емоційну прив'язаність до творчості вищезгаданого німецького power metal-колективу, то кінцева оцінка (навіть з об'єктивної точки зору) буде не те щоб дуже висока, м'яко кажучи.Не буде високої оцінки і для Tobias'а Forge'а з його GHOST-шайкою - бодай якогось креативу мною помічено тут не було. Дядьки доволі вдало розпочинають органно стилізувати заголовний мотив "It's a Sin", але згодом зриваються в один із найпростіших варіантів подальшого аранжувального розвитку - я про лід-гітарне обігрування того самого мотиву, що робили ті ж самі вищезгадані GAMMA RAY і ще ціла Говерла різних гуртів. Чому б не продовжити використання живого органного звуку чи, наприклад, звуку електронного органу Гаммонда? Як на мене, подібний маневр (з паралельним формуванням відповідної до творчої концепції GHOST літургійної атмосфери за рахунок хору на другому плані) якісно виділив би цю спробу закаверити обраний трек. Просто, вищеописане просте рішення, можливо, і є легким шляхом до формування своєрідної емпатії у фан-бази гурту, але, на мій особистий погляд, аж ніяк не є ілюстрацією бажання підійти до справи креативніше та грунтовніше.P.S.: під час написання попереднього речення виникла одна думка-асоціація стосовно того, як сценаристи діснеївських мультфільмів систематично проторюють стежину до тієї самої емпатії у глядачів шляхом введення в основу своїх історій головних героїв-сиріт чи напівсиріт...__________😇 "...It's a, it's a, it's a, it's a sin... It's a sin... Everything I've ever done... Everything I ever do... Every place I've ever been... Everywhere I'm going to... It's a sin..." 🙏

🐲 "...Time telling me to say farewell... But I knew that I would fight hell... And I knew: We will... Go for another time we can see... For another time we'll be free... For no more farewell..." - chorus of the Farewell-track👑__________"...якщо Ви (як, власне, і я) вже вдосталь нарефлексувалися від нового творіння ONUKA & THE MANEKEN, про яке ми з Вами теревенили в рамках попереднього допису, і, водночас, не маєте нічого проти класичного пауер-металу - welcome to AVANTASIA-world. Беріть до рук свій ельфійський меч, приборкуйте дракона і нумо летіти до бою зі всілякою нечистю під акомпанемент платівки "The Metal Opera", яка вчора відсвяткувала своє 25-річчя..."Як на мене, то в далекому 2001 році Tobias'у Sammet'у (засновнику і єдиному композитору проєкту AVANTASIA) вдалося втілити одну із найкращих ітерацій класичної форми пауер-металу, корені якої заглиблюються в далекі 80-ті роки - саме тоді хрещені батьки відповідного піджанру (я про дідів HELLOWEEN) викинули у музичний світ свою славетну Keeper-дилогію, яка спровокувала "справжній вибух" і стала референсною основою для багатьох гуртів-послідовників на довгі роки... 🚀READ MORE🚀__________🐲 "...We are the power inside, we bring you fantasy... We are the kingdom of light and dreams... Gnosis and life: Avantasia!..." - chorus of the title Avantasia-track👑

🌘 "...хлопці та дівчата, давайте на деякий час залишимо наші різнобарвні metal-декорації і зануримося у витончений музичний світ за авторством пані Нати та пана Євгена..." 🌒 "..."DZERKALO" - це наша рефлексія на страшні події, що відбуваються довкола і, водночас, лірична й відверта розмова із собою. Про те, як хочеться нарешті видихнути, відключитися від інформаційного тиску і просто впасти від втоми..." - ONUKA & THE MANEKEN __________Коли я побачив deezer-сповіщення про реліз нової композиції ONUKA із THE MANEKEN'ом на фіті, то усвідомив те, що станом на сьогодні творчий доробок останнього є для мене тим самим ще невіднайденим артефактом, схованим десь у просторі тієї місцевості, яка поки що залишається покритою туманом - прямо як та невідкрита частина game-карти. Проте, вже з перших миттєвостей, як я почав "дивитися у DZERKALO", нечисленні спогади про формальне рукостискання між мною і сольним проєктом пана Євгена все ж почали вимальовувати бодай якусь картину, адже окремі треки THE MANEKEN, все ж таки, мені попадалися на різних платформах - ба більше, я навіть згадав про його доволі цікавий і експериментальний проєкт "Як звучить Україна", аранжувальну основу якого склали живі звуки різних міст нашої батьківщини.Власне, мені було досить цікаво спостерігати за тим, як Євген делікатно та прискіпливо проторює водночас відмінну і тотожну аранжувальну стежину в своєму "творчо-музичному лісі", відвідуючи його місцини як з достатньою концентрацією onuka-дерев, так і їх maneken-відповідників - так-так, Євген Манекенович, окрім "адміністрування" власної сольної творчості, ще й займається композиторством і саундпродюсуванням ONUKA (на пару зі своєю дружиною, власне, пані Натою).Прослуховуючи "DZERKALO", з постійно увімкненим тумблером власної фантазії, до мене завітала візуалізація, головним героєм якої є досвідчений композитор, погляд якого направлений на вказівний камінь, що монолітно стоїть посеред того самого "лісу" і від якого розгалужуються три різні стежки. Покрокуєш вліво - потрапиш до сучасного міста-мегаполісу MANEKEN, вибереш шлях праворуч - перед твоїми очима постане футуристична ONUKA-фортеця, а от якщо вирішиш піти третім шляхом, то з часом опинишся сам на сам із магічним DZERKALO'ом, яке і перенесе тебе, як той портал, у новий сетинг, сетинг між двома різними світами, між ONUKA і THE MANEKEN.__________ "...мистецтво народжується там, де біль трансформується в красу. І для мене, це таке особливе завдання із зірочкою - акумулювати все, що переживаєш щодня і створити те, що відгукується і є близьким кожному та кожній з нас. У "DZERKALO" ми поринаємо у екзистенційні пошуки людини, яка намагається впізнати себе у світі, що змінився назавжди та навчитися жити в цій новій реальності. Та тут не буде легких відповідей - це пісня, яка пробуджує роздуми і відкриває простір для осмислення сьогодення.Хочеться особливо подякувати Ансамблю "Зернятко" - це дитячий колектив, що має сучасний підхід до творчості і підтримує нас дуже-дуже давно. Саме їх можна було почути і побачити в треку "ZENIT". Нині вони також долучилися до запису треку "DZERKALO". Дякуємо за Ваш професіоналізм та готовність до експериментів. Адже коли звучать дитячі голоси - їм неможливо не повірити. Особливо про те, що вони вимушені переживати щодня і щоночі в нашій реальності..." - ONUKA & THE MANEKEN 🌘 "...я переконаний у тому, що зайвий раз розповідати про рівні композиторської думки та виконання вищезгаданих осіб є не надто необхідним, адже їх творчий тандем вже давно продемонстрував здатність створювати музику найвищого гатунку - принаймні, в рамках моєї суб'єктивної думки, звісно ж..." 🌒

🐾 "...Rise up, confront the enemy... Create a new reality... And bring down tyranny... This cult, a timeless synergy... A new messiah's born among thee... The choice for you and mе... Satanic anarchy..." - taken from the chorus of “Satanic Anarchy”._____Першою повноформатною ластівкою нового 2026 року, яка завітала в гості до мого плеєру і була прослухана вже декілька разів, стала найсвіжіша LP-випічка від німецьких старожилів трешметального цеху KREATOR. Платівка під доволі злободенною назвою "Krushers Of The World" релізнулася 16 січня і стала вже шістнадцятою за рахунком у дискографії цього легендарного колективу. "...не дивлячись на те, що свіжа композиція KREATOR під назвою "Seven Serpents" загалом не демонструє чогось нового, мені, все ж таки, було щиро приємно повернутися в такі знайомі і близькі музичному серцю аранжувальні декорації..." - взято із моєї відповідної текстової замальовки. Чи розповсюджується вищевикладена думка на решту матеріалу із нової студійної роботи KREATOR? Відповім на кшталт єльфу Елронду із Володаря Перснів - і так, і ні водночас. З одного боку, всі впізнавані інструментальні інгредієнти на місці, але з іншого - дещо змістилися акценти. На даний момент я чітко не пам'ятаю наповнення попередника "Hate Über Alles" (2022), проте, саме в розрізі решти альбомів, можу доволі впевнено сказати, що подібних концентрованих ставок на мелодизм і співучість вокальних партій у просторі секцій-приспівів дядьки ще не робили. Так-так, пан Mille Petrozza нерідко все ж підходив до цієї своєрідної межі, але далі не крокував, залишаючи свої вокальні малюнки в усталених роками канонічних рамках.Як приклад згаданого вище акценту, хочу згадати другий трек платівки під назвою "Satanic Anarchy", ліричні рядки приспіву якого я навіть вивів на початок сьогоднішнього допису - подібна гармональна хода, незважаючи на доволі тривіальний присмак, оголює мою слухацьку слабкість до подібного - вже після першого прослуховування я ходив по своїй квартирі і мурликав собі під ніс відповідний мотив. Водночас, дебютне ознайомлення з "Krushers Of The World" залишило спогад і про композицію "Tränenpalast" з гостьовим скрімінг-вокалом пані Britta Görtz з німецької мелодік-дез формації Hiraes - як на мене, її фіт дуже гарно розбавив наявний вокальний пласт, як і, до речі, залучений повноцінний хор.Що ж, я ще буду розсмаковувати даний свіжий LP, але навіть станом на сьогодні вже можу сказати, що вимальовується досить симпатична картина, в якій відкривачка "Seven Serpents" (про яку я писав вище) залишається наразі найслабшим елементом, не дивлячись на приємні вайби ностальгії - надто вона вже, скажімо так, консервативна... Власне, а що скажете Ви, дівчата та хлопаки?_____🐉 "...Loyal to the grave, loyal to the grave... Whatever we are made of... Loyal to the grave, loyal to the grave... Your soul and mine, they are the same..." - taken from the chorus of “Loyal to the Grave”.

"...opposites in life have long been a recurring theme in the band's lyrics, which finally find resolution in the song ”Black Matter Manifesto". The quest for harmony ends where darkness reigns." - Vorph🌘 "...враховуючи те, що крайні два тижні я не те щоб моніторив якісь музичні новинки і, водночас, констатуючи залізобетонний факт тотального занурення (з головою) адміна цієї спільноти у свої списки ювілейних платівок (і не лише ювілейних, звісно ж), до його музичного мозку змогли продертися лише два нещасні сингли..." 🌒__________Ні, палким шанувальником швейцарців SAMAEL я себе назвати не можу, але навіть станом на сьогодні пам'ятаю той післясмак, який я отримував від доволі файних повноформатних робіт цих дядьків, що зайняли свої часові слоти у далеких 90-х. І ось декілька днів тому, взагалі не думаючи про цю дійсно легендарну формацію (навіть на рівні підсвідомості), надибав загублену bandcamp-розсилку десь у підвалі свого email і... вирішив зацінити, паралельно тримаючи в голові думку "А чим вони взагалі займалися протягом крайнього десятиліття?".Як виявилося, попередня LP-робота колективу під назвою "Hegemony" з'явилася на світ ще восени 2017 року, після чого, власне, якоїсь іншої студійної активності мною помічено не було, як і офіційним сайтом гурту. Не було мною помічено якогось сильного емоційного зв'язку і з новою композицією ”Black Matter Manifesto" - вся аранжувальна палітра вийшла якоюсь аж надто рівною і навіть доволі прісною для мене (у всякому разі після трьох прослуховувань). Можливо, що серед решти майбутніх альбомних треків вона відкриється мені дещо з іншого боку, але, як і зазвичай, будь-яких очікувань я не формую. Наразі, новому SAMAEL-полотну можу подарувати лише одну бородату тезу-поговірку - "...в одне вухо залетіло і через майже чотири хвилини вилетіло з іншого..." (зі щирою повагою до музикантів та їх праці).__________🌘 "...а як Вам загалом ця нейтральна швейцарська формація і до яких її платівок найчастіше повертаєтеся? Ну і, звісно ж, чекатиму Ваші коментарі щодо вищезгаданого "свіжого" синглу..." 🌒"...eight long years after the release of their latest full-length album, Hegemony (2017), the Swiss eccentrics finally return in grand splendor. The new single, “Black Matter Manifesto”, mixed by Sky van Hoff (Lindemann, Sleep Token), is a journey through the different facets of SAMAEL’s music, from explosive rhythms to ultra-heavy passages, and it aims to become a benchmark in dark extreme music..."