Чотири роки тому в Гостомелі, під час виконання завдання по обороні Києва, загинув наш однопартієць Кирило Бабенцов.Ми познайомилися з Кирилом в 2010 році, й з того часу наші шляхи йшли поруч, то перетинаючись, то трохи віддаляючись, і був навіть певний час коли Кирило був в одній особі прес-службою нашої команди, коли я був народним депутатом. А 31.03.2021 він офіційно вступив до партії Народовладдя. Перед повномасштабним вторгненням він рідко бував в Україні, але він повернувся. Він лишив високооплачувану роботу закордоном і повернувся захищати Батьківщину, так само як робив це на початку цієї війни в 2014-2015 роках.Минуло чотири роки, але мені досі складно усвідомити, що наші останні розмови були в березні 2022-го; досі, навіть після всіх цих років, здається ніби я можу взяти телефон і подзвонити, поговорити... Збереглися голосові повідомлення, які я іноді прослуховую...Він був класним хлопцем. Альтруїстом, ненавидів лицемірство, брехню й тих, хто прикриваючись високими ідеалами обдурює український народ. Мені було дуже легко й приємно з ним спілкуватися. Він був Справжнім і жив по Правді. Ми Тебе пам'ятаємо, Друже! Намагаємося бути гідними Твого подвигу...