Статистика telegram каналу - @levchenko_ua
2024-07-14
Левченко
Кількість підписників
Середній перегляд на повідомлення
Історія змін лого
Історія змін назви
Історія зміни типу аккаунта
Історія зміни статуса
Стіна канала Левченко - @levchenko_ua
Сьогодні – День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Саме у цей день в 1986 році завершилося будівництво захисного саркофагу над зруйнованим четвертим енергоблоком ЧАЕС. Завдяки героїзму та самовідданій праці багатьох тисяч людей вдалося зупинити поширення радіації. Утім, це було досягнуто дорогою ціною. Тисячі учасників ліквідації аварії на ЧАЕС померли від радіаційного опромінення, здоров’я десятків тисяч зазнало непоправної шкоди.
Олігархічна влада (що нинішня, що всі минулі) не дбає належним чином про учасників ліквідації аварії на ЧАЕС. Попри їхній справді безцінний внесок у порятунок України від радіаційної катастрофи, вони не отримують гідного забезпечення, не мають належних соціальних гарантій, часто навіть не в змозі купити собі необхідні медикаменти. Така ситуація є неприпустимою. Люди, які фактично врятували нашу країну, зберегли сотні тисяч, а можливо й мільйони життів, заслуговують на гідні умови життя.
Тож працюймо разом над тим, аби в Україні нарешті з’явилася народна влада, яка буде дійсно дбати про учасників ліквідації аварії на ЧАЕС! Принагідно зазначаю, що програма нашої партії людей праці Народовладдя передбачає надання належних соціальних гарантій всім категоріям громадян, які їх реально потребують.
Від імені нашої партії Народовладдя уклінно дякую всім учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС за їхню мужність та жертовність! Памʼятаємо загиблих Героїв!
Сьогодні - 147 років з дня народження Миколи Леонтовича.
Надзвичайно обдарована постать - талановитий композитор, хоровий диригент, піаніст і фольклорист. Але найбільшу славу Леонтовичу принесли хорові обробки українських народних пісень, із яких найвідомішою є різдвяна щедрівка "Щедрик".
"Щедрика" в хоровій обробці нашого талановитого співвітчизника знають у всьому світі, щедрівка виконується багатьма мовами. Найбільш популярним є англомовний варіант - Carol of the Bells, який знають, без перебільшення, мільярди людей по всій Планеті, адже це - одна з найпопулярніших різдвяно-новорічних мелодій у західному світі, яка вже поширилася майже в усі куточки Планети.
Пишаємося великим сином українського народу, й користуємося його доробком, щоб принести хоч трошки позитиву в такі складні часи!
Сьогодні - Міжнародний день боротьби з корупцією.
У цей день варто вкотре згадати про те, як масштабна корупція, очолювана владною верхівкою, десятиліттями руйнувала українську державність, послаблювала обороноздатність України, тримала в бідності переважну більшість українського народу.
Кошти, які мали б піти на школи і лікарні, на оборонні підприємства і університети, на розвиток науки та культури, на забезпечення справді соціальної держави (як прописано в нашій Конституції) натомість опинялися в кишенях представників правлячої олігархії та її обслуги, йшли на розкішні маєтки та "люксові" автомобілі, на приватні літаки та яхти і "елітний відпочинок" на Мальдівах та Лазурному узбережжі.
І навіть зараз топ-корупціонери продовжують свої оборудки, вже в умовах повномасштабної війни проти російського імперіалізму на саме виживання українського народу. Слід згадати про численні журналістські розслідування щодо розкішного життя топ-посадовців, щодо масштабних махінацій на будівництві доріг і закупівлях для армії, згадати про нескінченний земельний і бюджетний дерибан Кличка, його Київради, а також інших корумпованих місцевих "князьків".
Навіть ті корупціонери, яких "ловлять на гарячому", й далі чудово себе почувають і насолоджуються життям, замість того, щоб сидіти у в'язниці.
Згадаємо "плюшки" Юрченка і "печеньки" Трухіна, корупційні схеми нардепів Гунька, Одарченка, Задорожнього, Лабазюка та багатьох інших, злобудовні афери мера Одеси Труханова, сумнозвісного суддю Вовка, вже підзабуті історії Насірова та Свинарчуків тощо...
До речі, всі ці персонажі є яскравим підтвердженням того, що нарешті має бути скасовано грошову заставу для топ-корупціонерів, що я вимагав ще у Верховній Раді минулого скликання, й за що послідовно виступає наша партія людей праці Народовладдя. Адже очевидним є те, що навіть якщо топ-корупціонера і зловлять, він завжди зможе внести заставу і далі спокійно і розкішно жити на вкрадені гроші, поки триватиме нескінченне розслідування та подальший суд.
Але наголошую на тому, що ключова запорука подолання корупції - це не нові зміни до антикорупційного законодавства і не нові антикорупційні органи. Це все - боротьба з симптомами, а не з самою хворобою.
Ключове для подолання корупції - це покласти край пануванню олігархії. А саме: викинути її з влади та знищити як клас!
А для цього насамперед потрібно, щоб українське суспільство врешті-решт політично подорослішало, й навчилося правильно обирати собі владу. Обирати до Верховної Ради не представників олігархату та його обслугу, а виразників інтересів переважної більшості українського народу.
Це не є якісь голослівні твердження. Досвід країн, де рівень корупції є найнижчим, а рівень життя - найвищим, наприклад скандинавських країн, це переконливо підтверджує. Подолати топ-корупцію цілком реально, але спочатку для цього треба подолати правлячу олігархію і обрати до влади представників інтересів більшості українського народу - представників людей праці.
Впевнений, що врешті-решт так і буде, а Україна стане справді правовою та соціальною державою, як це закріплено нашою Конституцією!
Президент Зеленський представив план (не)стійкості. У цьому наборі гасел ми почули дві конкретні тези: дерегуляція економіки та множинне громадянство. І якщо вплив останнього на стійкість є дискусійним, дерегуляція економіки точно не зробить Україну сильнішою у війні.
Всі великі країни-учасниці Другої світової війни (а тільки з нею можна порівняти нашу війну), які зараз є провідними розвинутими країнами світу, посилювали у воєнний та післявоєнний час вплив держави на економіку, щоб мобілізувати всі ресурси заради перемоги та підтримки соціальних стандартів, які забезпечать боєздатність армії та суспільства. І з кожним роком війни ця економічна мобілізація була тільки сильнішою.
Існує прямий зв'язок між мобілізацією економіки та мобілізацією громадян: чим більш демобілізована економіка, тим більше потрібно мобілізувати громадян. Тому що кожен недоотриманий фронтом снаряд - це додатковий боєць, який має вбивати ворога, якого не вбито снарядом.
Фактично, ціна дерегуляції економіки - це більше втрачених на передовій життів наших співгромадян.
Чого ми не почули у Плані (не)стійкості Президента, так це те, як він бачить подолання кричущої соціальної нерівності, яка підриває моральний дух суспільства і Сил оборони України.
Немає нічого дивного у тому, що звичайний робітник не хоче ризикувати життям в брудному холодному окопі чи підвалі на нулі, у той час, як в тилу один найбагатший відсоток громадян веде бізнес як завжди, а чиновники крадуть із ще більшим завзяттям. Ми не маємо права звинувачувати рядового громадянина, якому держава нічого не дала, крім середньої освіти - ні гідної роботи, ні якісної доступної медицини, ні житла, і який не бачить в Україні жодного просвіту та перспективи для своїх дітей, у низькій бойовій готовності.
Сьогодні ми маємо спитати: "що держава та суспільство дали солдату та його сім'ї, для того, щоб він був готовий віддати за них найцінніше - своє життя або здоров'я". План (не)стійкості Президента не дає відповіді на це питання. І ми знаємо чому. Тому що Президент і його "слуги", як і 99% Верховної Ради України загалом, представляють правлячий олігархічний клас, який почувається під час повномасштабної війни так само добре, як і до неї. І він зацікавлений і далі перекладати всі тяготи - від робочого місця до передової - на людей праці.
Тому наша партія людей праці Народовладдя пропонує свій план стійкості - без демагогії та порожніх гасел, лише конкретні кроки, які потрібні для належного завантаження нашого військово-промислового комплексу, максимальної підтримки фронту, забезпечення базових потреб тилу й збільшення відчуття справедливості в суспільстві. Кроки, які робили всі великі країни Заходу під час Другої світової війни, й більшість з яких діють у них прямо зараз у мирний для них час:
- прогресивне оподаткування доходів (включно з прогресивним військовим збором), при чому податок має бути єдиний для всіх форм доходів без різноманітних "дірок" на кшталт заниженого оподаткування дивідендів, як зараз;
- суттєві прогресивні податки на розкіш;
- окремий податок на надбагатство ("wealth tax");
- диференційована ставка ПДВ: збільшення ставки для предметів розкоші та інших товарів, які наразі купуються насамперед найбагатшими верствами населення;
- повне закриття можливості уникати сплати податків через так звані "офшорні" (як de jure, так і de facto) юрисдикції;
- повне закриття можливості для великих підприємств уникати сплати належних податків через штучні "мережі ФОПів";
- прогресивне оподаткування прибутку підприємств;
- націоналізація стратегічних підприємств;
- реальна боротьба з картельними змовами;
- законодавча заборона некритичних бюджетних видатків;
- використання всіх можливостей введеного правового режиму воєнного стану, наприклад запровадивши квартирну повинність для будівельної олігархії та направлення її техніки будувати укріплення;
- справжня боротьба з корупцією, зокрема законодавча заборона звільнення топ-корупціонерів з-під варти під заставу.
Якщо Ви підтримуєте наш план - приєднуйтесь до нас, щоб стати частиною змін на користь мільйонів, а не мільярдерів!
Сьогодні - День сержанта Збройних Сил України.
Сержанти - це без перебільшення той хребет, на якому тримається наша армія. Це - ті, без рутинної і кропіткої праці яких не може відбутися жодна військова операція, наскільки б не була вона блискуче спланована.
Сержанти - це ті, хто навчає солдатів. Відтак значною мірою саме від сумлінності та вимогливості сержантів в подальшому залежить життя бійців.
Від імені нашої партії людей праці Народовладдя вітаю всіх, хто носить звання сержанта ЗСУ! Бажаю нашим воїнам ще більше сил і наснаги у боротьбі проти російського ворога. Бажаю після Перемоги повернутися до своїх родин живими і неушкодженими!
Пишаюся тим, що у нашій команді також є бійці, які з честю носять звання сержанта ЗСУ, і зараз зі зброєю в руках боронять Україну!
Слава Збройним Силам України!
