«Домівка є осереддям мого буття, у ній я можу почути голос: "Ти - Мій син любий, тебе Я вподобав" (Лк. 3, 22) - той самий голос, який дав життя першому Адамові і промовляв до Ісуса - другого Адама; той самий голос, що промовляє до всіх Божих дітей і дає їм змогу залишатися у сяйві світла серед темряви світу. Я чув цей голос. Він промовляв до мене колись, продовжує промовляти і зараз. Цей голос, сповнений любови, ніколи не переривається і, промовляючи до нас із вічности, дарує життя і любов усім, хто його чує. Коли чую цей голос, то знаю, що я вдома, що Бог поруч зі мною і я не маю чого боятися. Як улюблений син мого Небесного Отця, "навіть коли б ходив я долиною темряви, - я не боюся лиха" (Пс. 22, 4). Як улюблений, я можу "оздоровлювати недужих, воскрешати мертвих, очищати прокажених, бісів виганяти". "Даром прийнявши", я можу "даром давати" (Мт. 10,8). Як улюблений, я можу приймати виклик, заспокоювати, радити і підбадьорювати, не відчуваючи страху, що мене відкинуть, а мої дії не схвалять Як улюблений, я здатен витримати переслідування без жодних думок про помсту і приймати похвалу, не сприймаючи її як доказ моєї праведности. Як улюблений, навіть переносячи страшні тортури і смерть, я ніколи не засумніваюся в тому, що любов, подарована мені, є є набагато сильнішою за смерть. Як улюблений, я вільно можу жити і дарувати життя іншим, навіть якщо такий дарунок коштуватиме мені життя.Ісус дав мені зрозуміти, що той самий голос, який Він чув на ріці Йордані і на горі Тавор, можу почути і я».Генрі Ноуен «Повернення блудного сина»