Джерело
La Gravesiña 🇪🇸 | Коли говорять про зразкову збірну, то в кожної країни вона своя. Особл...
455 Охват/переглядів
2026-07-02 18:08
Повідомлення №300
Коли говорять про зразкову збірну, то в кожної країни вона своя. Особливо це стосується тих збірних, які або ніколи не були на вершині світу або вкрай рідко діставалися бодай до підніжжя цієї вершини. Критерії незмінні - здобуття трофею або найкращий виступ за яким ностальгують через десятиліття, особливо на тлі подальших невтішних результатів. Ну, як з Україною-2006 чи Болгарією-1994. Попри сприйняття збірної Іспанії як фаворита завжди та всюди, варто нагадати, що такий статус у Фурії Рохи зʼявився не так давно. У девʼяності та на початку двохтисячних когось лякала збірна Іспанії, яка стабільно вилітала у чвертьфіналі великого турніру, а почасти навіть з групи не виходила? Не смішіть. Скажімо, багато ви знаєте про Хосе Луїса Камінеро? Крім його арешту у звʼязку з підозрою у наркотрафіку це ще й найкращий гравець збірної Іспанії на ЧС-1994 де Іспанія грала після гучного провалу під час кваліфікації на Євро-1992, коли вони більше матчів програли, ніж виграли та посіли ганебне третє місце у відбірковій групі пропустивши поперед себе крім французів ще й Чехословаччину. Хочете свіжіших прикладів? Прошу. Камбек Нігерії у 1998, комедія імені Аль-Гандура у 2002, 1:5 у статусі чемпіонів світу проти Нідерландів у 2014, зміна тренера за два дні перед стартом ЧС-2018 і вже звичний провал в першому ж матчі на виліт… Авжеж, іспанці вважаються одними з фаворитів на поточній світовій першості. Але замисліться, чому у них над емблемою тільки одна зірка. Збірна Іспанії так часто страждала на Мундіалях, що тріумф у Південній Африці відчувається вдвічі, втричі, вдесятеро ціннішим.
Ту збірну п’ятнадцятирічної давнини в Іспанії досі ставлять у приклад. Здавалося б, відтоді Фурія Роха двічі була найсильнішою на континенті, вигравала Лігу націй, не пропускала жодного великого турніру, забивала сім Коста-Риці, мала у своєму складі Ламіна Ямаля, а все одно за сприйняттям не дотягує до команди зразка 2010 року. Це не ретроградство, а реальність. Насамперед тому, що це покоління поки не мало успіху планетарного масштабу та сприймається радше купою талантів, які вже були на вершині, але не на тій вершині. Нині іспанці яскраві та блискучі - вони забили Саудівській Аравії за один матч стільки, скільки команда дель Боске за увесь плей-оф у 2010. Варто розуміти, що не було би тріумфу в Йоганесбурзі, якби не висновки з поразки швейцарцям за місяць до того. Відтак 0:0 із Кабо-Верде - це найкраще щеплення від зазнайкуватості. Так, ви чинні чемпіони Європи, проте вас здатен спинити інструктор з пляжного волейболу. Будь-які таланти поступляться згуртованості, скромності та самопожертві. Stay humble, як казав один учасник 1/8 фіналу чемпіонату світу, куди збірній Іспанії тільки належить пробитися. @la_gravesinha
Ту збірну п’ятнадцятирічної давнини в Іспанії досі ставлять у приклад. Здавалося б, відтоді Фурія Роха двічі була найсильнішою на континенті, вигравала Лігу націй, не пропускала жодного великого турніру, забивала сім Коста-Риці, мала у своєму складі Ламіна Ямаля, а все одно за сприйняттям не дотягує до команди зразка 2010 року. Це не ретроградство, а реальність. Насамперед тому, що це покоління поки не мало успіху планетарного масштабу та сприймається радше купою талантів, які вже були на вершині, але не на тій вершині. Нині іспанці яскраві та блискучі - вони забили Саудівській Аравії за один матч стільки, скільки команда дель Боске за увесь плей-оф у 2010. Варто розуміти, що не було би тріумфу в Йоганесбурзі, якби не висновки з поразки швейцарцям за місяць до того. Відтак 0:0 із Кабо-Верде - це найкраще щеплення від зазнайкуватості. Так, ви чинні чемпіони Європи, проте вас здатен спинити інструктор з пляжного волейболу. Будь-які таланти поступляться згуртованості, скромності та самопожертві. Stay humble, як казав один учасник 1/8 фіналу чемпіонату світу, куди збірній Іспанії тільки належить пробитися. @la_gravesinha