💬 Окрема думка співзасновника ГО "Пасажири Києва" В'ячеслава Скриля:

Вже два пости про шляхопровід на м. Чернігівська прокотилися спільнотою, додам третій. Трошки тексту, нуль пропозицій, просто думки. І картинка ілюстративна: шматок з презентованого проєкту.1. Візуалізація проєкту викликала жваве обговорення якості самого проєкту і пішли пропозиції, як можна було б зробити краще. А краще зараз зробити не можливо, немає тих людей, які б це «краще» розробили і, особливо, немає тих хто його б замовили та затвердили. В таких умовах пропонувати щось краще – вправа для розуму, а не щось практичне. Вузол м. Чернігівська, на мою думку, потребує глобального переосмислення. Зараз він трешовий і для водіїв авто, і для громадського транспорту (не дивлячись, що це важливий хаб метро-трамвай-автобус), і для пішоходів з велосипедистами. Розроблений проєкт лише робить гірше. Хоча нове планування мало б бути простішим, доступнішим, не в плані безбар'єрності, хоча і це теж, а плані користувацького досвіду, і водночас враховувати всі види попиту, в т.ч. транзит, який з нами ще надовго в цьому місці. Та поки це не можливо, варто було б обмежитись виключно заміною аварійних прогонів та відновленням опор шляхопроводу, а не лізти у всю розв’язку з її необґрунтованим розширенням у всіх напрямках.*До речі, під час розгляду проєкту, питав про доцільність цих надлишкових робіт, представник Київатодору внятно відповісти не зміг (межі визначено задванням на проєктування – це не обґрунтування, вважаю), Дептранс своєї позиції традиційно не мав взагалі.*2. Роздування об’ємів робіт за рахунок великих меж, розширення і перенесення з’їздів-заїздів, збільшення довжини і ширини шляхопроводу (повторюсь, без обґрунтування, без моделювання, і без розуміння, як працює цей вузол) шкідливе і призведе до значного збільшення вартості робіт. Дуже орієнтовно, на основі інших подібних робіт, замість заміни аварійних прогонів і ремонту опор за 200-300 млн. грн. ми отримаємо по факту реконструкцію всієї розв’язки (по документах капремонт) орієнтовно за 1 млрд. грн. Тобто +700-800 млн грн. в "київський грошоспальювальний завод". Цей пункт хоч і написаний другим, але важливіший ніж перший, бо цим надлишковим витратам грошей, металу та бетону, залученої техніки зараз можна було знайти більш корисне місце під час війни.