Коли всьо готово, можна запрошувать хірургів і включати музику (рідко хто з хірургів любить оперувати в тиші) Мудрість, яку я винесла з цих операцій: - Не всім подобається пісня Степана Гіги "Яворина"... - Не можна смішити пацієта, бо жопу він не відчуває, але пукать може... і якщо хірург не одягнув захисті окуляри - тобі пизда...- Не просіть пацієнта поділитись враженнями (особливо, якщо він солдат) як він себе відчуває, коли йому в жопу дивляться офіцери (хірурги) і сержанти (медсестра)... - Після операції вас ніколи вже не запросять на каву...- Як не старайся, з армії вас просто так не звільнять... - Жопу треба берегти... Але не всім так везе з операційними санітарами... тож, може, саме ваша операція пройшла унило і скучною ... однак вас ніхто в лице не запам'ятає ... До чого я все це написала? Якщо ви дочитали до цього місця...Порадійте, що Медичні Сили легко здихались мене, перевівши в бойовий підрозділ! До речі, я другий тиждень збираю гроші на радіолокаційний модуль UNA і це реальна срака, бо гемор в тому, що великий бомбер без нього не може літати і виконувати завдання в зоні бойових дій. Баночка збору тут:https://send.monobank.ua/jar/91VswJrnbDДякую Вам за постійну підтримку!Пані Яна