Досить дурити команду

Команда вас не поважає? Люди не включаються в процеси? Ніхто не хоче брати на себе відповідальність? Головна помилка власника - думати, що підлеглі сліпі або тупі. Вони все чудово бачать. Команда дуже добре зчитує не ваші красиві промови на щотижневих координаціях, а вашу реальну поведінку. Ось ви тільки що вимагали від них чесності, але самі граєте в подвійні стандарти:💔

Розказуєте, що пашете 24/7 заради спільної мети, а в сторіз вони бачать ваш черговий відпочинок.

💔

Бідкаєтесь на зборах, що «часи зараз важкі, треба затягнути паски», а наступного дня паркуєте під офісом нове авто.

💔

Кричите, що «результатів немає, ми нічого не заробили», але при цьому наглухо приховуєте від людей реальні цифри. Коротше, декларуєте одне, а живете зовсім по-іншому. Довіру неможливо зіграти. Повагу не можна вимагати наказом чи посадовою інструкцією. Вона виникає лише з жорсткої узгодженості ваших слів і вчинків. Що в цей момент відбувається в головах ваших людей? Миттєвий цинізм. Звичайно ж вони формально  виконуватимуть завдання від дзвінка до дзвінка. Їх стан «мені пофіг» - це тихий саботаж без відкритого бунту. Бо все ж є острах вилетіти з команди. Механіка проста: якщо ви тримаєте їх за дурнів, чому вони мають рвати жили заради вашого бізнесу? Проблема саме тут - не в команді. І не в тому, що ви не впровадили складну систему мотивації. Господи, коли вже цю бідну мотивацію залишать у спокої? Проблема точно не в «лінивому поколінні». Проблема у вашій управлінській нечесності. Межа тут дуже проста: 👉 або ви чесні у словах і діях, 👉 або не чекайте від людей ні довіри, ні включеності. Це просто факт без зайвої якоїсь додаткової моралі. А тепер запитайте себе: а де у вас зараз не сходяться слова і реальність? Що ваша команда вже давно бачить, але ви вперто не хочете цього помічати? Якщо впізнали себе - у нас тут НДА, в коменти можна не писати😁

Підписатись на Систему керованого бізнесу Михайла Гарбузова