Кудряве чтиво | Вікторія Ярощук

🪐 Можна багато говорити про цінності, переписувати на сайті компанії, декларувати в дописах, а можна їх «сповідувати»...Я багато говорю про книгу «Більше, ніж бізнес 2.0» і раджу її. Сорі, але поки мені за рік після прочитання не трапилась книга, яка б так само сильно вразила. Так ось, там є фраза, яку постійно прокручую в голові: «...жити відповідно до базових цінностей часто незручно, іноді дорого й завжди вимагає великих зусиль». 👉 Побачила в тредсі історію і принесла вам. Гостя попросила у кав’ярні третьої хвилі налити молоко у фільтр. Бариста відмовив і вона вирішила висвітлити цей досвід назагал. Коментарі під дописом — відповідні: «кав‘ярня не клієнтоорієнтована», «так бізнес не будується», «людина просить і платить за це кошти — зробіть так, як вона вимагає».Але у кав’ярні є принципи й стандарти продукту і є право на цю відмову. Вони за те аби подати якісний продукт, а не будь-яку суміш за смак якої не несуть відповідальність. І це теж про клієнтоорієнтованість, але стратегічну, а не короткострокову.📖 З цього приводу в мене ще є один приклад, але вже з книги «Rework». У Чикаго є заклад «Vinnie’s Sub Shop», який продає сендвічі. До них завжди величезні черги. Але є правило: вони зачиняються, коли закінчується свіжий хліб, який замовляють у сусідній пекарні. Цитата з книги від продавчині закладу: «Ми отримуємо найсвіжіший хліб із сусідньої пекарні рано-вранці. Як тільки він закінчується (зазвичай близько другої-третьої пополудні), ми зачиняємося. Ми б могли докуповувати хліб упродовж дня, але він не буде таким добрим, як свіжоспечений ранковий. Немає сенсу продавати на кілька сендвічів більше, якщо хліб не такий добрий. Ці кілька додаткових баксів не варті того, аби продавати їжу, якою ми не зможемо пишатися». Тож вибір є завжди: додатково заробити на тому, що просить клієнт або ж не зрадити цінності та принципи, заради яких бренд обирають та тримати планку, відсіюючи не своїх клієнтів. 💬 А до кого пішли б ви? Тих, хто виконає будь-яке ваше прохання чи до тих, хто зберігає принципи й якість, навіть якщо це коштує більше зусиль і обмежує потік клієнтів?

Я: їду з дому на три дніТеж я: беру з собою 5 книг Може так не виглядає, але логіка є 🙃_______________________________1. «Сім чоловіків Евелін Г‘юго» — книга для клієнтського книжкового клубу.Взяла аби дочитати в дорозі за 4 години. Дочитала, зробила план на 8 сторінок для проведення обговорення, щаслива, що книга закінчилась. Максимально не моє та все ж розумію, чому вона настільки популярна, але без спойлерів не можу сказати про це!) 2. «Сила запитань» — дочитала ще в листопаді, але взяла аби розібрати свої нотатки та поділитись цікавими інструментами з неї. 3. «Летиція Кур'ята та всі її вигадані коханці, яким вона збрехала про свого батька»— взяла оцінити чи можна її рекомендувати на книжковий клуб. Бо декілька моїх клієнтів читають лише художню літературу і за відгуками, які вже бачила в книжкових блогерів, ця книга могла б пасувати клієнтським клубам 👀 4. «Основи продажів» — читаю зараз і кайфую максимально. Не знаю, що я хорошого робила останнім часом, але мені трапляється дуже якісне чтиво. Ця книга має всі шанси по практичності стати однією із кращих прочитаних за цей рік. Щоправда, роблю висновок орієнтуючись на 1/3 прочитаного. Сподіваюсь, що враження не зміниться 🤞 5. «Mindset» — прихопила на випадок, якщо дочитаю попередні дві книги і зможу почати читати книгу для книжкового клубу по нонфікшну. З моменту анонсу клубу з цією книгою я так багато почула відгуків від читачів про те, що вона вартісна. Тому не терпиться 🥰 💬 Діліться, що зараз читаєте або плануєте?)