🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩— Ти, бляха, не зрозумів з першого разу? — її голос зривається на різкий, злий хрип. Вона виглядає зараз як поранена пантера — загнана, але смертоносна. — Не лізь у мої справи!​— Це вже не тільки твої особисті справи, Олівіє.— Давиде, закрий рота!— Тебе хотіли перетворити на фарш. Тебе підірвали майже в центрі міста!— І що з того?! Це мої проблеми!​Роблю крок ближче, нависаючи над нею, ігноруючи всі правила пристойності.— І ти навіть не хочеш поглянути на те, що я розкопав? Ти хочеш і далі грати в «залізну леді», поки тебе не доб’ють у цьому ліжку?— Я сказала — не лізь. Геть звідси.​— Ти зараз це серйозно?— Абсолютно.​Тиша стає нестерпною. Я дивлюся на неї довго, вивчаючи кожен шрам, кожну зморшку гніву.— Ти боїшся, — констатую я, а вона різко, майже істерично усміхається. — Я? Боюся? Ти мариш.— Так. Ти боїшся побачити те, що вже давно підозрюєш.— Ти зараз дуже сильно помиляєшся, Князєв. Ти граєшся з вогнем.— Тоді чому ти навіть не хочеш перевірити мої дані? Чому ти викидаєш планшет, як сміття? — Я нахиляю голову нижче, вдивляючись у її зіниці.— Грішну і Ізмаїлову.​Тиша в кімнаті стає настільки густою, що її можна різати ножем. Це спойлер розділа від Давида, який буде аж в понеділок, але на вихідних наскільки щільний графік, що можу провтикати вам його скину😅😏