😊😊😊🤩😊😊😊Тихо вислизаю з душу, халат мокрий, але мені байдуже. Проходжу через спа-зону — басейн порожній, пар клубочиться, нікого немає. Готель ніби вимер через снігопад. Піднімаюся ліфтом до свого номера, ноги ще тремтять від того, що сталося.Зачиняю двері, скидаю мокрий халат, залишаюся голим. Сідаю в крісло біля вікна — сніг за склом падає безупинно, світло лампи м'яке. В голові прокручується сцена знову і знову: її стогони, як Ітан тримав її зап'ястя, як вона вигиналася, як кінчала. Мій член знову твердіє — швидко, болісно і яне витримую. Руки самі тягнуться вниз, обхоплюють себе. Повільно спочатку — згадую її смак у басейні вчора, як вона тремтіла під моїми пальцями. Потім швидше — уявляю Ітана, його владність, як він змусив її кричати. Моя рука рухається ритмічно, дихання прискорюється, очі заплющені. Я кінчу знову, скоро, відчуваю, як все стягується...Раптом чую стук у двері — тихий, обережний. Я завмираю, рука зупиняється. Хто це, чорт забирай? Софія? Ітан? Ні, вони в спа. Я встаю, хапаю халат, накидаю на себе, не зав'язуючи — член все ще напівтвердий. Відчиняю двері.«Різдво на трьох»