KRUPKIN

Друзі, є питаннячко до вас.А чи є серед вас:— бізнес-консультанти, які вже продають свої консалтингові послуги?— або, фрілансери, які надають якісь послуги бізнесу?— або люди, які хочуть продавати власні консалтингові послуги?— або люди, які хочуть відкрити власну консалтингову агенцію?Я дуже хочу поспілкуватись з такими людьми, в форматі кастдеву.CustDev, від англ. Customer Development) — це методологія дослідження ринку та цільової аудиторії, суть якої полягає в тому, щоб перевірити ідеї та гіпотези на реальних людях до того, як ви вкладете гроші в розробку продукту.Останніх 2 роки, до мене прилітали запити від друзів, на рахунок консалтингової діяльності:— як почати в консалтингу?— як упаковати власні консалтингові послуги?— як продавати власні послуги, від 20000$?— як краще працювати з клієнтами?— як мати стабільність в клієнтах?— і купу ще різних запитівАбсолютно всім я зміг допомогти. І от дійшли руки та час, до дослідження цього ринку. Мені відверто цікаво, ци він є? Який запит у бізнес-консультантів? Чим я міг би бути корисний?Як мінімум, мені цікаво створити якусь двіжуху бізнес-консультантів, які можуть один одному допомагати. Як клієнтами так і власним досвідом.Кому б було цікаво познайомитись зі мною особисто та повітповідати на питання, напишіть мені будь ласка в особисті @AndriiKrupkin В особистих я вже поясню сам формат зустрічі.За ваш час готовий віддячити також своїм часом та експертизою, в форматі консультації. Буду дуже вдячний, за активність та ініціативу 🫂

#krupkin_рефлексії 🟡Насолода або невроз. Третього не дано🟡Є одна думка, яка мене не відпускає вже кілька тижнів. Вона проста за формою, але дуже складна за змістом.Або ти насолоджуєшся життям — або ти невротик.Фрейд писав про це прямо. Людська психіка працює за принципом задоволення — це базовий двигун усього. Тіло хоче розрядки, психіка хоче задоволення, організм хоче жити. Але культура каже: «Стій. Не можна. Зачекай. Будь нормальним». І ось тут починається невроз.Фрейд називав культуру патогенною. Не тому що культура — зло. А тому що вона побудована на забороні насолоди. Вона бере твою енергію, твоє лібідо, і каналізує його в «правильне» русло: працюй, терпи, відповідай очікуванням. І якщо ти не знайшов, куди направити цю енергію свідомо — вона знаходить вихід сама. Через тривогу. Через безсоння. Через тіло, яке починає хворіти. Через стосунки, які руйнуються.Статевий акт у Фрейда — це не просто секс. Це модель розрядки. Модель контакту з реальністю, де тіло і психіка на мить стають єдиними. Де зникає розщеплення. А розщеплення — це коли ти думаєш одне, відчуваєш інше, а робиш третє. Коли голова каже «все добре», а тіло кричить «мені погано». Фрейд описував це як розщеплення Его — стан, де людина не може утримати цілісність свого «Я». І це не просто дискомфорт — це руйнування зсередини.🟡Екзистенціальний вакуум🟡Віктор Франкл пішов далі за Фрейда. Він сказав: людину руйнує не біль, а відсутність сенсу. Коли сенс зникає — з'являється те, що він назвав екзистенціальним вакуумом. Внутрішня порожнеча, яку людина намагається заповнити чим завгодно: грошима, владою, адреналіном, алкоголем, бездумним скролінгом стрічки. Але порожнеча не заповнюється тим, що не має сенсу. Тут раджу книгу Франкла “Людина в пошуку справжнього сенсу”.Франкл бачив це в концтаборі. Ті, хто мав сенс — вижили. Ті, хто втратив — здалися. І це працює не тільки в екстремальних умовах. Це працює щодня. Коли ти прокидаєшся і не розумієш — навіщо цей день. Коли у тебе є гроші, але немає відчуття, що ти живеш.Я зараз це проживаю. Я перебуваю в реальності, яку сам обрав. І мені потрібно нею користуватися, а не тікати від неї у фантазії про «колись» або «десь інде».🟡Заборона на насолоду зупиняє життя🟡Ось це ключове. Коли ти сам собі забороняєш отримувати задоволення — від їжі, від тіла, від роботи, від простих речей — ти не стаєш сильнішим. Ти стаєш мертвішим. Фрейд казав: енергія, яку не випустили назовні, повертається всередину і руйнує. Невроз — це не хвороба слабких. Це хвороба тих, хто занадто довго терпів.Культура вчить терпіти. Психоаналіз вчить розуміти — що саме ти терпиш і навіщо.🟡Формування відношення🟡І тут я прийшов до того, що став для мене рятівним. Не потрібно перемагати тривогу. Потрібно сформувати до неї відношення. Саме так: не позбутися, а зрозуміти і визначити своє місце відносно того, що бентежить.Це те, про що писав Франкл: між стимулом і реакцією є простір, і в цьому просторі — свобода вибору. Стоїки говорили те саме: не події керують людиною, а її ставлення до подій.Я формую відношення до:✔️ місця, де я зараз перебуваю. Це мій вибір. Не покарання, не вигнання — вибір. І поки я ставлюся до цього як до тимчасової незручності, я не живу.✔️ відсутності дитини поряд. Це біль, який не зникне від того, що я його ігноруватиму. Але він стає тихішим, коли я визнаю його і кажу собі: я — батько, навіть на відстані.✔️ проблем у бізнесі. Бізнес — це не я. Проблеми в бізнесі — це не моя поразка. Це матеріал для роботи. Як тільки я відділяю себе від бізнес-проблеми — я можу нею керувати. Як тільки зливаюсь — вона керує мною.Відношення — це не байдужість. Це зріла позиція дорослого, який бачить реальність і обирає, як з нею бути. Без істерики. Без втечі. Без розщеплення.Насолода або невроз. Я обираю насолоду. Від життя, яке є. Тут і зараз.

#krupkin_рефлексіїЧасто кажу, що нічого не розумію в стосунках, між чоловіком та жінкою. Як побудувати команду продажів, дам безліч практичних порад, а от як побудувати класні стосунки, тут вибачте. За свої 36 років, мені поки що не вдалось побудувати якісні, довгострокові та люблячі стосунки. Але за ці роки отримав досвіду, який вперше в житті почав вивчати. Які мої дії, рішення, смаки, події, призвели до тих стосунків, які у мене коли небудь були. І тут почалось найцікавіше, я почав знаходити пояснення.Скоро буде рівно 1 рік, як я в психотерапії. Мені дуже подобається розбиратися в цій темі. І хочу іноді ділитись з вами думками і на тему стосунків, через рубрику #krupkin_рефлексії .Я вже бачу, як моє спілкування з жінками стає іншим. І жінки, які з'являються в моєму житті, також зовсім інші, ніж ті, які були раніше. Бо я змінився. Все починається з нас.Одразу перепрошую за рандомність моїх думок в тексті, пишу як знаю, не претендуючи на істину.📌Чому емоційні стосунки не витримують випробувань.Іноді стосунки руйнуються не через події, не через гроші, не через побут. Вони руйнуються тому, що емоційна конструкція була слабкою від самого початку. Я довго думав над цим питанням: чому емоційні стосунки іноді не витримують реальності?У класичній психології існує ідея, що емоційний клімат у стосунках багато в чому формує жінка. Чоловік приносить структуру, ресурс, дію. Жінка приносить атмосферу, емоцію і сенс. Це не про роль «головніший / не головніший». Це про різні типи сили.Жіноча сила: не влада, а спокуса. Французький філософ Жан Бодріяр у книзі “Спокуса” пише парадоксальну річ:«Жіноча спокуса сильніша за владу».Влада працює через контроль, спокуса працює через притягання. Саме тому, за Бодріаром, жіночий принцип сильніший за чоловічий принцип влади. Жінка говорить не лише словами. Її мова — це мова тіла, жестів, погляду, пауз. Це мова, яка не пояснює — вона затягує. Бодріар назвав це кодом спокуси. Чоловік може володіти владою, статусом, ресурсами. Але жінка може володіти самим чоловіком — через гру спокуси.Колись мама Олександра Македонського, сказала йому такі слова:«Пам’ятай, що жінка може завоювати чоловіка навіть тоді, коли він завоював увесь світ».І це все про спокусу. Можу сміливо сказати, коли жінка перестає спокушувати чоловіка, чоловік втрачає цікавість до такої жінки. Я ніколи в житті нікому з жінок не зраджував, але чудово розумію, що одна з причин, чому чоловіки можуть зраджувати, це відсутність спокуси від коханої людини. Ще гірше, коли жінка починає маніпулювати спокусою, це дуже травмує і знесилює чоловіка. Але це вже інша тема, колись і про неї поговоримо.Руйнування стосунків.Є проста економічна метафора – скільки б грошей ти не приносив у дім – якщо їх вимітає вітер, ти ніколи не станеш багатим. Те саме зі стосунками. Скільки б ресурсів не приносив чоловік — якщо емоційна система їх не утримує, все розсипається. Не завжди проблема в ресурсі. Іноді проблема в контейнері для емоцій.В такому випадку, любов не лікує. Французький психоаналітик Жак Лакан сказав дуже точну фразу:«Любити — це давати те, чого у тебе немає, тому, хто цього не хоче».Саме тому любов не лікує людей, які не хочуть змінюватися. Можна віддати багато тепла, але це не завжди трансформує іншу людину.Один важливий урок.Я зрозумів одну просту річ. Не варто вступати у стосунки з жінками, яких треба рятувати або зцілювати. Краще вступати у стосунки з тими, хто тебе спокушає.Бо спокуса — це про життя.А порятунок — часто про травму.У бізнесі еквівалент успіху — є гроші. У любові — почуття. Проблема починається тоді, коли ці системи змішуються. Гроші в бізнесі допомагають тримати межі. А любов часто руйнує межі. Іноді це красиво, іноді — небезпечно. І дорослість починається в той момент, коли ти вчишся розрізняти ці два світи. Світ любові і світ меж.

🎬 12 Angry Men (12 розгніваних чоловіків)Кінорежисер: Сідні ЛюметРік виходу: 1957Нагороди: 3 номінації на «Оскар» (фільм, актор, адаптований сценарій), «Золотий ведмідь» Берлінського кінофестивалю (1957)10 цікавих фактів про фільм, які мене вразили:1. Це повнометражний дебют Сідні Люмета, який одразу став класикою світового кіно.2. Майже весь фільм знятий в одній кімнаті, що радикально підсилює психологічну напругу.3. Камера поступово переходить від загальних планів до крупних, створюючи ефект «стиснення простору». В фільмі дуже багато візуальних моментів, які сподобаються справжнім поціновувачам кіно. Операторська робота на вищому рівні. І це було у 1957 році, вражає.4. Генрі Фонда був не лише актором, а й продюсером і саме він відстояв ідею «розумного сумніву».5. У фільмі жодного разу не показують сам злочин — лише слова, логіку й припущення.6. Кожен із 12 присяжних — психологічний архетип із власними упередженнями та страхами. В процесі перегляду фільму глядач наче стає 13 людиною, яка повинна також прийняти рішення, як присяжний.7. Спека й задуха — свідомий драматургічний прийом для підсилення агресії та втоми.8. Фільм провалився в прокаті США, але став культовим у Європі та з часом у всьому світі. Не розумію, як він не отримав "Оскар". Читав, що такої ж думки, більшість сучасних кінокритиків.9. Стрічку десятиліттями вивчають у юридичних школах США як модель роботи присяжних.10. Фільм доводить, що один голос, підкріплений логікою, може зламати думку більшості.⭐️ Моя оцінка: 9/10#кіноклуб

Нам 1 рік! «Бунт у бібліотеці» святкує свій перший ювілей! 🎂​Рівно рік тому, 28 січня 2025 року, цей проєкт зробив свій перший крок: було створено Telegram-канал та опубліковано дебютне відео на YouTube. Тоді це була просто ідея, а сьогодні - це потужна спільнота людей, які обирають розвиток, глибокі сенси та якісну літературу.​Мій «бунт» у цифрах за цей рік:​103 відео — понад сотня глибоких розборів, оглядів та щирих розмов про книги.​57 000 підписників на YouTube — ціла армія інтелектуалів, яка щодня зростає.​9 686 однодумців тут, у Telegram — наше ядро, де ми спілкуємось найтісніше.​Це був рік насиченої праці, пошуку нових форматів та сотень прочитаних сторінок. Але найголовніше - це ваша підтримка, ваші коментарі та те, як ви змінюєте своє життя разом із книгами, про які ми говоримо.​«Бунт у бібліотеці» — це не просто назва. Це наш спільний протест проти поверховості та відсутності критичного мислення. ​Дякую кожному, хто зі мною з першого відео, і тим, хто приєднався щойно. Попереду 2026-й рік, і плани у мене ще грандіозніші: більше контенту, більше крутих новинок (пам’ятаєте про Аль Пачіно? 😉) та нових вершин.​Напишіть у коментарях: яке відео чи книга з каналу за цей рік запам’яталися вам найбільше? Ваші історії — це найкращий подарунок на день народження! 🎁👇

🎬 Великий куш.Кінорежисер: Ґай Річі10 цікавих фактів про фільм, які мене вразили.1. Великий куш (Snatch) вийшов у 2000 році й став другим великим успіхом Гая Річі після «Карти, гроші, два стволи».2. Молодий Бред Пітт спеціально зробив майже нерозбірливий акцент ірландського мандрівника — настільки, що навіть англійці часто не розуміють його репліки. Діалекти у фільмі настільки складні, що американський прокат вимагав субтитри для сцен із персонажем Бреда Пітта.3. Персонаж Міккі О’Ніл (Пітт) став культовим образом: боксер-циган, який постійно порушує домовленості й ламає всі плани.4. Стетхем, як і у фільмі «Карти, гроші, 2 стволи», фактично грає самого себе з минулого: до акторства він справді торгував на вулицях і мав кримінальне оточення.5. Сценарій фільму побудований як хаотичний ланцюг випадковостей, де кожен персонаж руйнує плани іншого — фірмовий стиль Річі.6. Монтаж фільму — надшвидкий і агресивний, що на початку 2000-х виглядало революційно для кримінальних комедій.7. Боксерські сцени зняті максимально брудно і жорстко, без голлівудської глянцевості — щоб передати «підпільний» світ. Чомусь весь фільм уявляв, що в нього дуже круто вписався б циганський король Тайсон Фьюрі.8. Назва Snatch має подвійне значення: і «крадіжка», і грубий сленг — типово для гумору Річі.9. «Великий куш» вплинув на десятки фільмів і серіалів — його стиль копіювали, але повторити баланс гумору й криміналу майже нікому не вдалося.10. «Великий куш» (бюджет ≈ 10 млн $, каса ≈ 83 млн $) був значно масштабнішим і касово успішнішим проєктом, тоді як «Карти, гроші, два стволи» (бюджет ≈ 1 млн $, каса ≈ 30 млн $) залишився менш дорогим, але феноменально окупним культовим фільмом.⭐️Моя оцінка: 8/10#кіноклуб

Стратсесія.Вперше на стратегічній сесії планування я побував в 2014 році, в ролі найманого працівника, тоді я працював менеджером з продажів. Мене ніколи не напрягали такі корпоративні події, навіть навпаки, я обожнював все нове і невідоме.Та стратегічна сесія була без модераторів та фасілітаторів. Але власники компанії, в якій я працював, дуже круто впорались з цією роллю. Я точно не пам’ятаю, який був таймінг, що ми обговорювали, але я на все життя запам’ятав свої почуття після тієї стратсесії.Пам’ятаю сходинки біля метро станція “Олімпійська”, пам’ятаю чисте небо та білі хмари на ньому, пам’ятаю як я, щасливий, сидів та дивився на тих сходинках вгору і посміхався. В середині мене був спокій, неймовірна впевненість в те, що я працюю в найкращій компанії на планеті і що у нашої команди все вийде.Біля мене була ще частина команди, я опускаю голову на них і кажу: “У нас запитали! Ви уявляєте, у нас запитали думку. Я вперше в житті відчуваю, що я працюю не просто “на дядю”, а що я працюю на себе, бо саме я сьогодні допомагав формувати всі цілі компанії та напрями її розвитку. І найголовніше – мене чули”.То був один з найважливіших уроків в моєму житті. Саме тоді, я зрозумів, що є справжньою ефективною корпоративною культурою.Перша стратсесія вже в моїй компанії, Бюро продажів, де я був в ролі засновника та модератора, пройшла в вересні 2017 року, в дуже незвичному місці. Це був iQOS Space на бульварі Лесі Українки, 7Б. Я тоді використовував iQOS, і для клієнтів вони дозволили безкоштовно орендувати дуже модну переговорку, з великим столом та телевізором. Тоді це для мене здавалося чимось дуже крутим. А ще дуже зручно, бо я тоді жив на бульварі Лесі Українки, 7. В Бюро продажів тоді працювало всього 5 людей, але я вже тоді розумів, що мого бачення на розвиток компанії недостатньо. За всю історію Бюро продажів ми жодного разу не починали рік без стратсесії команди. Для мене критично важливо, залучати команду до формування стратегії розвитку нашої компанії.В цей раз ми вперше звернулись до фасилітатора. Це людина, яка є вузьким спеціалістом по проведенню стратегічних сесій планування. Приблизно місяць ми тільки готувались до сесії. Виділили для неї 2 повних робочих дня.Сьогодні ми встигли:🟡 обговорити найкращих досягнень команди за рік🟡 підвели підсумки якісних та кількісних показників🟡 проговорили що варто продовжити робити, для успіху компанії🟡 які процеси треба описати🟡 що варто не робити🟡 аналіз помилок та неефективних практик.Також, внутрішній аудит компанії: результати опитування команди, аналіз фінансових показників, маркетинговий аудит. Зовнішній аудит компанії: огляд конкурентного середовища, клієнтських опитувань, аналіз цільової аудиторії. Swot аналіз: оцінка сильних, слабких сторін, можливостей та загроз. Сross swot аналіз: комбінований аналіз для визначення стратегічних рішень. Спільне формування або оновлення візії. Спільне формування або оновлення місії. Цінності.Простими словами, багато чого встигли.Приємно втомився. Дуже радий бачити, яка крута у мене команда. Абсолютно всі процеси в компанії сьогодні працюють повністю без мене. Команда активна, заряджена та професійна.Надіюсь вони також, як і я тоді в 2014 році, відчувають себе щасливими від того, що мені не все одно на їх думку, куди рухається наша компанія і чого ми хочемо разом досягти.Завтра ще другий день.

Інформаційний смітник 🗑️Нещодавно, на сесії психотерапії, почув таку фразу: «Андрій, не переймайтесь. Це всього навсього інформаційний смітник. Він ніяк не впливає на ваше життя».А сьогодні глянув новий випуск Бунт у бібліотеці і народився цей допис, моєї вже постійної рубрики #krupkin_рефлексії Інформаційний смітник — це не про відсутність даних. Це про надлишок того, що не впливає на рішення, але викликає емоційну реакцію.Людина може не знати, куди рухається її бізнес чи стосунки, але точно знає:🟡хто з ким посварився в інтернеті,🟡яке нове ток-шоу на телебаченні,🟡який скандал сьогодні в трендах.Це і є смітник. Інформація без прикладної цінності, яка краде увагу, енергію та здатність діяти.📌Зиґмунд Фрейд ще на початку ХХ століття говорив про конфлікт між принципом реальності та принципом задоволення. Інформаційний шум — це чисте задоволення: емоція без відповідальності. Реальність же вимагає рішень, а не реакцій.В житті, людина годинами читає новини, які не змінять її дій завтра. Але не шукає собі роботу, не планує тиждень, не ставить цілі, не може закрити свої базові потреби.В стосунках, обговорюють чужі драми, але не говорять про власні очікування. Реагують на слова, а не на дії. Живуть емоціями, а не домовленостями.В бізнесі, власник знає всі тренди, але не знає цифр. Команда обговорює ринок, але не клієнта. Рішення приймаються під впливом шуму, а не фактів.📌Віктор Франкл підкреслював: людину руйнує не біль, а втрата сенсу. Інформаційний смітник не дає сенсу. Він лише створює ілюзію залученості до життя.Окремий приклад інформаційного смітника — погрози та агресія, наприклад від клієнта. Гучні фрази. Тиск. Категоричні заяви.«Ми вам створимо проблеми».«Ви ще пошкодуєте».«Зараз усе вирішиться не на вашу користь».На емоційному рівні це виглядає серйозно. А на раціональному — часто за цим немає нічого твердого: ні дій, ні ресурсів, ні реальних важелів впливу. Це не сила. Це форма інформаційного смітника, замаскована під загрозу.Люди реагують не тому, що щось реально зміниться, а тому що тон агресивний. Мозок зчитує гучність як небезпеку, навіть коли зміст порожній.📌Аарон Бек у когнітивній терапії описував, як зовнішні тригери формують автоматичні думки. Чим більше сміттєвої інформації — тим більше спотворених висновків і тривоги.Ще один масовий різновид — соціальні мережі та «серіали на фоні»Стрічка, яка не закінчується. Відео за відео. Серіал, що постійно йде фоном — «щоб не було тихо». Здається, що ти відпочиваєш або «в курсі подій». Але по факту — час з’їдений, а нічого не створено.Соцмережі дають ілюзію життя. Серіали фоном — ілюзію відпочинку. Обидва варіанти часто працюють як знеболювальне: знімають напругу, але не вирішують причин.Година в стрічці — мінус година на: розмову, фокус, роботу, спорт, тишу, рефлексію. Це теж інформаційний смітник. Тихий. Комфортний. Але системний.📌Даніель Канеман довів, що мозок реагує швидше на яскраве й емоційне, ніж на корисне. Алгоритми це знають. І системно годують нас шумом.Критерій простий:Якщо інформація не змінює вашу поведінку, рішення або результат — це сміття. Навіть якщо вона розважальна. Навіть якщо агресивна. Навіть якщо «просто фоном».Дорослість — це фільтр.Сила — це вміння не реагувати.Ефективність — це жити не в шумі, а в реальності.

🎬 Карти, гроші, два стволи.Кінорежисер: Ґай Річі10 цікавих фактів про фільм, які мене вразили.1. Дебют, який одразу став культовим.Для Ґая Річі це був повнометражний дебют. І замість «обережного старту» він одразу зняв фільм, який визначив його стиль на десятиліття вперед.2. Бюджет — смішний за мірками Голлівуду.Бюджет стрічки — близько 800 тисяч фунтів стерлінгів. Частину грошей Річі збирав буквально «по знайомих», переконуючи людей інвестувати в ідею, а не в ім’я.3. Каса перевищила бюджет у десятки разів.Світові збори — понад 28 мільйонів доларів. Для незалежного британського фільму кінця 90-х це був вибух.4. Ким надихався Гай Річчі.🟡Квентін Тарантіно — нелінійний сюжет, кілька паралельних історій, діалоги з чорним гумором🟡Мартін Скорсезе — швидкий монтаж, енергія кадру, кримінал без моралізаторства🟡лондонської вуличної кримінальної культури — букмекери, покерні притони, дрібні аферисти 🟡британських кримінальних фільмів 70–80-х — сухий гумор, антигерої, мінімум пафосу У результаті: фільм виглядає як суміш американської кінодерзкості та британської вуличної реальності, що й зробило його культовим.5. Джейсон Стейтем — випадковий каст.Стейтем не був актором у класичному сенсі. Його взяли після того, як Річі побачив, як він у реальному житті, на вулиці Лондона, продає речі з рук — саме ця вулична харизма й потрапила у фільм. З цього кадру і починається фільм.6. Стінг — не просто камео, а ключовий інвестор.Стінг зіграв роль батька Тома — Джей Ді. Але набагато цікавіше інше: саме він став одним із ключових інвесторів фільму. Річі познайомився з ним через спільні кола, показав сценарій — і Стінг повірив у проєкт ще до того, як у нього повірив ринок.Фактично, без участі Стінга фільм міг взагалі не бути знятий. Це рідкісний випадок, коли світова зірка не просто з’являється в кадрі, а реально допомагає фільму народитися.7. Вінні Джонс — колишній професійний футболіст, в ролі одного з ключових героїв фільма.Вінні Джонс — колишній професійний футболіст, відомий своєю жорсткою грою в АПЛ. На полі він був справжнім «м’ясником» — і саме цей реальний імідж зробив його ідеальним кандидатом на роль Великого Кріса.Цікаво, що акторського досвіду у нього майже не було, але Річі навіть не намагався його «перевиховати». Джонс у кадрі фактично грав самого себе — холодного, небезпечного і мовчазного. Саме з цього фільму почалася його стабільна акторська кар’єра в кримінальних і бойовиках.8. Реальні лондонські злочинці як референс.Персонажі списані з реальних типажів кримінального Лондона. Річі багато спілкувався з людьми «з тієї сторони», щоб відчути лексику й поведінку.9. Назва — пастка для глядача.Назва звучить майже комічно, але за нею ховається надзвичайно щільний кримінальний пазл, де кожна деталь має значення.10. Фільм змінив британське кіно.Після успіху стрічки з’явилась хвиля кримінальних фільмів «під Річі», але повторити його баланс гумору, жорсткості й стилю змогли одиниці.Для мене «Карти, гроші, два стволи» — це приклад того, як ідея, стиль і сміливість важать більше, ніж бюджет і гучні імена.⭐️Моя оцінка: 10/10#кіноклуб

Це все точно треба залишити в старому році. Після нього, мене вже нічого не зупинить 💪🏽🤟🏽1. Прокинувся2. Зіштовхнувся з реальністю3. Розлучився4. Спостерігав5. Мовчав6. Ахуївав7. Зрозумів, як виглядає іспанський стид8. Забив болт на все9. Втратив 15 кг за 1 місяць10. Переніс операцію11. Почав жити життя12. Переконався, що у мене найкращі друзі в світі13. Перебудував процеси в компанії14. Делегував абсолютно всі процеси15. Запустив стартап16. Займався спортом17. Набрав 10 кг18. Навчився грати в падель19. Увійшов в нові бізнес-партнерства20. Переїхав в чудову квартиру21. Насолоджувався літом22. Ходив на побачення23. Почав якісно проводити особистий час24. Впустив в життя багато класних людей25. Знайшов друзів в Валенсії26. Написав 2 книги27. Випустив 1 книгу28. Проводив дуже багато часу з донькою29. Відновив YouTube блог30. Відвідав концерт 50 cent31. Багато мріяв32. Загинув мій племінник на війні, Вітьок, йому було всього 21 рік33. Знайшов найкращого психотерапевта34. Полюбив психоаналіз35. Отримував насолоду36. Багато читав37. Полюбив філософію стоїцизмуЩось ще точно було, але не таке важливе. Тому, залишаємо пережите в минулому і впевнено рухаємось далі.З найкращими побажаннямиОбняв 🫂🤝