Красовицький щоденно

Чи це буде за три дні? Навряд чи. Але, я впевнений, що війна більше, ніж до 15 березня не протягнеться. І надії путіна попосередничати у Ірані, щоб затягнути процес, та отримати бонуси у вигляді довгого періоду високих цін на паливо - ні про що. Трампу потрібна низька ціна бензину перед виборами. Для цього є різні рішення. Одне з них - на карті.5. Нафтопровід Схід-Захід у Саудівській Аравії може перекачувати до 7 мільйонів барелів на добу - фантастичний обсяг. Є і інші порти на території королівства, куди можуть їхати потяги з нафтою від держав Затоки. В останню чергу американці щось будуть просити путіна. І доказом того є те, що величезний танкер, який перевозив «волонтерську нафтову допомогу» для Острова «Свободи», чомусь змінив маршрут. Можливо, росіяни хочуть зрубити більше грошей, скориставшися ситуацією, а можливо, почули погрози Трампа продовжити виховання диктаторів черговою сесією - на Кубі. 6. В любому випадку маємо розуміти, що наша війна - тут. Дякуємо ЗСУ за успішні дії останніх тижнів - контрнаступ на Запоріжжі, успіхи з дуже вчасним знищенням «Шесхаріса» і (маю надію, що так і є) «Адмирала Григоровича» там же, у Новоросійську.

Другий день війни у Затоці. Підсумки і аналітика.1. Іран продовжує істерично обстрілювати все, куди дотягнеться. Британські бази у Бахрейні та на Кіпрі. Французька база в ОАЕ. Кілька ізраїльських міст. Оман. Танкер під прапором Палау, який знаходиться під санкціями США за перевезення іранської нафти. Німецьке круїзне судно. Здається, єдиного керівництва зараз у іранських військових немає. Тим не менше, вони не склали зброю та руки. І так, у них є чим стріляти, мабуть, після літніх обстрілів все було обережно переховано. 2. Майже ніхто не каже, що саме є задачею війни для США. Поки що оголошено тільки ядерну зброю, яка має зникнути назавжди, і контроль за нафтовидобутком або нафтопостачанням. А що з іранською державністю?На трьох картах:- складна географія. Великі гірські хребти та нагірʼя фактично зберегли Іран у часи набігів кочевників, дали можливість домовлятися з великими імперіями 19-20 століття. Сьогодні цей складний рельєф допомагає ховати укріпрайони, склади, ядерні обʼєкти;- складна етнічна складова показана на другій карті. Чверть населення - тюрки. Багато арабів, в першу чергу в нафтоносних низинах, на тих територіях, що мають кордони з Іраком і були театром бойових дій попередніх війн. Етнічний склад на Сході - про можливу нестабільність у стосунках із східними сусідами у випадку, якщо великі держави захочуть погратися у розділ країни на етнічні території;- надскладна мовна картина. Досі залишилися зі знанням власних мов не тільки грузини, вірмени і араби, але можна побачити навіть татів, туркменів, талишів і мазандаранців. Курди. Пуштуни. Сьогодні все зцементовано міцною владою, репресіями та звичкою. Завтра - невідомо.3. Поступово стає відомо про реакцію росіян на прохання «дружньої країни», з якою вони нещодавно підписали угоду про стратегічне партнерство на прохання про допомогу. Звісно, згідно з угодою, у випадку агресії, якій підвергнуто територію стратегічного партнера, зброю поставити вони не спроможні, хоча ж літаки ще є, а ПРО та ППО у них же сучасні та якісні. А чому вони відмовили? Бо це ж не війна, а точкові американські удари по терористам! А ще вони відмовилися надати коди від своїх С-400 на базах у Сирії, і на всяк випадок, щоб їх не зачепило, вимкнули транспондери цих машин. Кажуть, що вони дійсно готували евакуацію лідера, але - не встигли.4. Про біженців. Потенційно їх може бути багато. Але шлях в бік Європи йде через все ще іранський, але наіжачений, Курдистан, а далі - через гірську, теж курдську, частину недружньої Туреччини. Чи це потрібно туркам? Азербайджан теж недружній. Бігти до Афганістану з Пакистаном на іншу війну та у ще більшу бідність? Бігти у піски Туркменістану? До Вірменії і далі через Грузію, теж через гори до «друзів» з рф? Непогано, бо жінок відрядять на шахедні виробництва, а чоловіків - у дружню російську армію. Залишається два варіанти - заховатися у селах в очікуванні фіналу, або взяти участь у спротиві…5. І все-таки, коли перемовини і про що? І хто з іранського керівництва має право у відсутності верховного лідера очолити таку делегацію? І хто погодиться стати в очах імамів та ксіровців зрадником? Чи залишився там авторитетний військовий, який не поспішає до гурій?Думаю, з перемовинами прийдеться зачекати того дня, коли В-2 не тільки кілька разів розібʼють місця виробництва та зберігання, а й військові США та ЦРУ отримають відеофіксацію з місць прильотів. І про посередника. Чи схоче тепер Оман? Чи схочуть США та Ізраїль бачити у цій ролі чахлика?6. А Французький авіаносець «Шарль де Голль» поспішає з Балтики у Східне Середземноморʼя…

Перший день нової війни. Підсумки.1. Всі розуміли, що після фактичної відмови Ірану на перемовинах у Женеві, Трамп почне, він і розпочав. І знали, що сили є нерівними. І також знали, що Іран буде просто безсистемно показувати сусідам, що у нього є ракетна зброя. Нічого неочікуваного не відбулося.2. Ізраїль отримав можливість позбутися режиму, що фінансує його ворогів - Хезболлу та йеменських хуситів. Саудівська Аравія теж радіє, що у хуситів не буде постачальника ракет. Крім того, суніти радіють тому, що прилітає шиїтам. Шиїти Бахрейну дивуються - «А навіщо Іран гатить по нам?». Над Іраком все летить у два боки, іракці, як шиїти, так і суніти, сидять тихо. Туреччина теж мовчить. Європа боїться терактів. Афганістан та Пакистан невчасно почали свою війну - світу не до них. Хоча війна ядерної держави з державою, яка керується фанатиками - це ще та радість для регіону.3. Якщо казати про перші результати:- спочатку дорогими ракетами було знищено більшість іранських радарів ППО, урядових будівель, приватних або державних резиденцій високопосадовців, керівників різного рівня. Духовний лідер та керівник КВІР, здається, вбиті. Чи жив Президент Ірану, урядовці? Невідомо. Чи не втікли вони до москви? невідомо. чи зберігала іранська держава і армія керованість? поки так;- потім пішли літаки з набагато дешевшими засобами ураження, які «полірують» військові обʼєкти, склади зброї, воєнні кораблі;- наскільки я розумію, безпілотники-розвідники вже літають над місцями ураження, вивчаючи стан справ. Нафтовидобуток не чіпали. Ще б пак. Думаю, всю ніч буде продовжуватися зачистка, а зранку американці будуть аналізувати можливості Ірану продовжувати обстріли сусідів. - В якусь обіцяну іранську суперзброю не вірю.4. Щодо ударів по сусідам. Виявилося, що 12-денна війна підірвала суттєво можливості Ірану нанести суттєве ураження Ізраїлю. Тим більше - кораблям США у регіоні. Тому летіло вбік американських баз в районі Перської затоки. ОАЕ, Бахрейн, Катар, Кувейт. Бази несуттєво постраждали. Міста в регіонах, де вони базуються, теж. Паніка серед мирного населення та російських «біженців від війни» має місце. Чи чогось досяг Іран цими обстрілами - маловірогідно. По Саудівській Аравії вдарили по нафтовидобувних районах. Фантастичні відео з пожежами виглядають, як у фільмах про майбутні війни. Думаю, жертв дуже багато. Слова про блокування Ормузьського проливу залишилися поки що тільки словами, це, мабуть, був спосіб шантажу іранцями США через постраждалі від зменшення постачання на світовий ринок країни - як продавці, так і отримувачі нафти та зрідженого газу. Чи це вплине на рішення Трампа - ні. 5. Головне питання завтрашнього ранку - чи будуть заяви іранських офіційних осіб про смерть лідера, про заміни посадових осіб, яких вбито. Чи будуть зміни у тактиці у сторін конфлікту? Чи нічне (для нас) засідання Ради Безпеки ООН буде і чим воно закінчиться (спойлер: нічим). Чи буде щось зроблено лідерами Китаю (санкції? Тарифи?). Чи путін вийде з перемовин по Україні (спойлер: ні)Тихої всім нам ночі.

Підйомні для контракту коштували півмільйона деревʼяних, потім мільйон, ще потім два, три, а у деяких регіонах, яким складно виконати «план утилізації», то і пʼять мільйонів рублів. Таким чином, ціна вербовки постійно зростала, але ресурсу вистачало. Але людський ресурс почав вичерпуватися разом з грошима. Тут або запрошувати більш дорогих бійців, яких не так багато, на сім мільйонів за контракт, десять, одинадцять… Або починати мобілізацію. Мобілізація може відкрити ящик Пандори і це розуміють керівники росії, мільйон тих, хто поїхав від війни у 2022 зміниться на десять чи більше мільйонів у 2026. Грошей на контрактників все менше, вербування через адмінресурс великих державних монополій теж вже не працює, січень показав, що вже навіть поповнювати ряди штурмовиків на кількість тих, хто очікує білу Ладу, стало складно. Нові жертви, безумовно, ще готуються, але якість цього утилізаційного ресурсу вже майже ніяка. Разом з ресурсом радянської зброї, рухається до нуля кількість все ще живих ідіотів, готових ризикнути життям під ударами українських дронів.Що стосується грошового ресурсу при продажу енергоносіїв, то ми вже бачимо таким, що сильно постраждав, термінал у Новоросійську, дісконт у 30 євро для відвантаження «юралс» з портів Європи знищує нафтову галузь, а українські ракети продовжують з насолодою знищувати нафто-переробні та газом-транзитні потужності росіян. Хто б міг подумати ще кілька років тому, що в росії можуть зупинити експорт палива через нестачу на внутрішньому ринку. Граємо далі в гру, в яку можуть грати тільки двоє. Знищено фактично третину авіаційного парку для ведення ядерної війни в результаті операції Павутина. Почалося системне виникнення з електрики на різних територіях цілих міст та районів, починаючи з багатостраждального Білгорода та Воронежа. Системне знищення С-400, «Торів», «Панцирів», «Буків» вимикає цілі регіони від захисту ППО. Через це полетіло по Брянську, Воткінську, нафтовому хабу в Альметьєвську, а сьогодні по хімзаводу у Дорогобужі, який виробляє десять відсотків азотних добрів рф, які, випадково, і є сировиною для виробництва вибухівки. Виявилося, що і авіаційне підприємство у Таганрозі, яке виробляє і ремонтує великі літаки для радіолокації, фактично зупинено, і вже найближчим часом не запрацює.Таким чином ми маємо підірвані станом на зараз основні ресурсні можливості росії - важку радянську зброю, гроші від експорту енергетичної сировини, людські ресурси, ресурси містообразуючих воєнних заводів-гігантів, що зачиняються один за одним. Фактично залишилося два ресурси - виробництво сучасних дронів та примус автократичної диктатури. Коли іноді в експертному середовище хтось каже - так у нас теж ресурси знищені - відповідь проста. Так, ми багато втратили і втрачаємо, але, якщо побачити стан справ з фінансуванням на найближчи роки, то українці з набагато більшим оптимізмом можуть дивитися на Європу, яка так складно знищує одна за одною лінії оборони російських інтересів, що побудував Орбан. Лінія Орбана, до речі, тріщіть по швах, цей клоун з російського цирку ризикує через місяці півтора залишити премʼєрське крісло у результаті виборів. Ще раз хочу наголосити на тому, що стан ресурсів закритої економіки, зазвичай, виглядає не так, як насправді. Дивимося на системне падіння надходжень валюти у рф, зростання портфелю державних облігацій та падіння сум на рахунку казначейства і радіємо ресурсному голоду в рф.

У випадку його знищення шлях на південь був би відкритим. Були зроблені кроки для підтоплення лівого берега, щоб ніякі понтони не допомогли евакуації війська з технікою, їм стало нема куди приставати. В цей момент стало зрозуміло, що все це героїчне військо через кілька тижнів буде в українському полоні. І тут чахлик, у власному класичному стилі поганого актора почав вчергове погрожувати всьому світу ядерною війною. Або життя наступних поколінь - та воля для оточених маленьких майбутніх чахликів, що будуть погрожувати всьому світу, або український полон для наповнення обмінного фонду. Салліван полетів до Москви. Потім до Києва. Думаю, історики будуть дивуватися тому, як у Херсоні на момент вода військ не залишилося жодної одиниці ворожої техніки при жахливому дефіциті пального. Куди поділися всі ці псковські потвори, які за неповний рік захищали Роботіно, а ще за рік гинули на Курщині. Звільнення Півдня відклали на кампанію 2023 року.4. Маючи психологічну та ресурсну перевагу, ми не втілили їх у 2023 році в звільнення Півдня, втративши шанс на «кордони 2022 року». Чи дійсно наші ресурси були розподілені між Бахмутським та Мелітопольським напрямками? Чи був шанс пройти або обійти забетоновану та заміновану лінію суровікіна, чи були повністю реалістичними плани кампанії, узгоджені з партнерами по НАТО, чи було втручання голови офісу в планування та забезпечення операцій, це вже не зможе вплинути на минуле. Після осені 2023 росія стала на воєнні рельси і почалася війна на виснаження ресурсу. Чи все зробили союзники для забезпечення наступу? Де ті 700 бронемашин та 300 танків, яких потребував Залужний для наступу? Де причини отримання нами Петріотів та бойових літаків не у 2022 році? Відповідь на це питання є. Союзники боялися перемоги України не менше, ніж перемоги путіна, і, поки, завдяки мужності та вмінню наших командирів та бійців, така перемога могла відбутися, нам було дозволено отримувати сучасне озброєння тільки в режимі ресурсного голоду. Дякуючи чеському Президенту було вирішено питання снарядів, але не знайшлося в світі подібної фігури, яка би вирішила питання ресурсів для ППО та ПРО.5. Енергетика. Це чергова жертва російського тероризму. Коли стало зрозуміло, що система міст-фортець, вибудована українським командуванням не надає путіну показати американцям швидку перемогу навіть ціною втрат чергових сотен тисяч росіян, він вдався до тероризму. Чи був шанс захистити енергетику? Так, був. Але на самому верху енергетичної системи виявилася людина, що взяла участь у створенні грабіжницького злочинного угруповання. Ми всі стали жертвами знищення побудованої десятиліттями радянської енергосистеми. І теплий період не принесе нам відпочинку - добивання енергетики продовжується паралельно з іншими видами тероризма - обстрілами водоканалів, очисних споруд, залізничних депо, потягів. Маємо розуміти, що росія нечутлива до дзеркальної відповіді по Бєлгороду або Ростову, результат буде досягнутий виключно знищенням максимально захищеної інфраструктури в Москві та Пітері6. Ми не виграли цю війну. Але путін її вже програв. Ми знищили фактично весь ресурсний потенціал радянського союзу. Росіяни працюють з колес по боєприпасах, ракетах, майже закінчилися запаси танків, бмп, бтр, артилерії, рсзо, випрошують у корейців їхні абсолютно застарілу техніку. Росія втрачає нафтові коридори з Чорного моря через активність ВМС; ГУР та СБУ, а на Балтиці - через дії партнерів, що, нарешті вирішили покласти край діяльності тіньового флоту. І дії хромої качки Орбана перед виборами до парламенту Угорщини по блокуванню санкцій, грошей Україні та виходу банків з території рф виглядають схоже на істерику.На фото українська дорога неподалік від ЛБЗ.

В цьому, другому сценарії американське управління ЗАЕС не більш реальне, ніж Трамп-Тауер посередині Гази. Станція може бути предметом домовленостей тільки у бліц-версії. Вона буде українською, або мертвою, якщо не домовитися швидко.5. На жаль, третій сценарій є набагато реалістичнішим. путін готувався до великої війни багато років. Запас міцності системи - це єдине, що йому вдалося. Радянське залізо поступово стирається, але на пару сезонів його вистачить. Нафта перестає бути надприбутковою, але щось відклали. Шпигуни чахлика, якими, як сечею штани, просякнуто все західне суспільство, продовжують, яка старі консервні бляшанки, вибухати інформприводами. Чергова демонстрація цього відбулася на Олімпіаді. Голова МОК з диктаторської країни з півдня Африки показала власну залученість у відбілення агресії і український спортсмен Гераскевич, безумовно, переміг морально, але весь світ побачив рух росіян до майбутнього реваншу - боротьба, шахи, мок, спортивний суд, футбол… Ще радянський союз показав ефективність використання спорту в якості інструменту тиску. Жоао Авеланж, Платіні, Маркіз Самаранч - вони не були іншими - просто грошей було менше, а система контролю за ними була недосконалою. Наслідки гарного фінансування всіх міжнародних організацій росіянами ми бачимо у списках епштейна, бачимо в бездіяльності Червоного хреста, бачимо в черговому просуванні ЮНЕСКО премії Імені Менделеєва, що фінансується росіянами, бачимо росіян, які повертаються на книжкові виставки. Світ стомився. Крім українців, які, дійсно, боронять Європу. І так, європейцям дійсно вигідно отримати пару років на переозброєння, через це дворічне фінансування має дати Україні шанс встояти ці два роки, захистивши Польщу та Балтію. Чахлик готується для останньої спроби. Днями побачимо. І останнє. Енергетичний шантаж не спрацював. Ракет для повного знищення енергетики не вистачило. Побудова укриттів для генерації та трансформаторів енерго підстанцій продовжується. Наступна зима має бути більш захищеною від російських ракет. Українці не залізні, але й не здалися. Нас чекає складний рік.

Про відповідальність чиновників за сказане, а журналістів - за переказане.Хочу нагадати всім, хто має хоч якесь розуміння стану справ на книжковому ринку і у бібліотеках:1. 45% загального бібліотечного фонду - радянський, переважно, російський. 20% фондів - походженням з двох держав-агресорів - РФ та РБ. Міністерство культури за ДВАНАДЦЯТЬ РОКІВ ВІЙНИ не визнало наявності проблеми, не ухвалило жодного рішення, яке має врегулювати ситуацію, не створило програми заміни бібліотечних фондів чи не звернулося до суспільства, зарубіжних партнерів або депутатів про наявність проблеми. 2. Зайдіть у більшість сільських публічних бібліотек сходу, центру або півдня країни - донцови та лукʼяненки або на найкращих місцях, або повернути зрізами на полицях, стоять спиною, але у вільному доступі. І не бібліотекарі винні - інших книжок майже немає, тільки окупантське лайно, в тому числі авторства пропагандистів, що в пряму порушує закон. Останні пʼять років фінансування поповнення бібліотек в УІК нульове.3. Книжковий ринок. Букіністичний - на 95% російською. Книгарні прибрали російські книжки, інтернет ними заповнений, як і раніше. Маркетплейси з одноденками продають піратські копії, зроблені тут, в Україні, під вихідними даними казахських або балтійських видуманих видавництв. Контрабанда існує, хоч і не так, як раніше, активно. Але «книжечка з москви» не заборонена законом, як «двушечка на москву» (що нікому, як виявилося не здавалося проблемою). Так і тут. 4. Невже в Мінкультури не знають про потік книжок з РФ? Про книжкові ринки з піраткою. Що, хтось щось подав до Верховної Ради? Чи планують змінити антипіратське законодавство, щоб воно працювало, а не було декларативним? Ні. Чи буде залучено СБУ та МВС в законний спосіб до питання очищення інформаційного простору? Ні. Чи є діючі державні програми, повʼязані з просуванням в Європі української книги? Ні. Там дуже просто і дешево нашим громадянам отримати російську. 5. Якщо нам не цікаво - європейці не будуть допомагати, ані організувати потрапляння на конкурентних умовах (не золотими поштовими відправленнями) нашим біженцям нашої книги, ні заплатити за реальну, а не декларативну реформу бібліотек із заміною не тільки фондів, а оплати праці бібліотекарів, оптимальної мережі, ремонтів приміщень, єдиного каталогу, логістики та правил гри з електронним контентом. Нічого. Але піаритися на забороні, хоч і безвідповідально - тим не менше, може і зайде. Комусь. Ненадовго. Вважаю цей текст зверненням до Уряду про необхідність визнати проблему НАЯВНОСТІ більше ніж половини російськомовних фондів у бібліотеках.

Звіт про перерахування благодійних коштів«Видавництво Фоліо» щиро дякує всім читачам, які долучилися до нашої благодійної ініціативи.З кожної книжки (вартістю понад 100 грн) яку ви купували у нас — 25 гривень було перераховано до БО «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД СЕРГІЯ ЖАДАНА» на підтримку дитячого табору «Хартизяки».За результатами акції було зібрано 6 925 гривень.Табір «Хартизяки» — це творчо-спортивний літній табір для дітей військовослужбовців бригади «Хартія», який проводиться Благодійним Фондом Сергія Жадана спільно з Хорунжою службою 2 корпусу НГУ «Хартія».Табір проводиться за підтримки благодійників і пропонує відпочинок, живе спілкування, розвиток і безліч інших культурних, освітніх і спортивних активностей. Завдяки проєкту діти військовослужбовців можуть отримати яскраві та позитивні враження, позбутись щоденного стресу, який вони переживають через війну, відновити внутрішній ресурс.Ми вдячні кожному, хто зробив свій внесок — разом ми підтримуємо дітей та створюємо для них можливість відпочинку, розвитку й безпечного простору.Дякуємо за довіру та небайдужість. Продовжуємо працювати та підтримувати важливі ініціативи разом.

Іноді і росіяни виглядали саме так - Тільзитський мир був підписаний Олександром та Наполеоном після довгого святкування миру у спеціально побудованому павільйоні на середині руки Німан на плоті. Союзника росії - пруського короля залишили на березі. Поразка росії була оплачена за рахунок союзника - Прусії. Територіями та грошима. Кинутий союзник ввічливого та лагідного на вигляд Олександра Першого вимушений був на наступний день підписати жорстку угоду, віддавши Наполеону польські землі та частину власне пруських, а ще частину польських - Білосток та Августов … власному союзнику, тому самому лагідному Александру. До речі, Александр ще фактично зрадив британців, обіцяючи за шампанським Наполеону підтримку в обмін на Балкани. На сто років раніше, під час війни з Карлом Дванадцятим Шведським, Петро Перший ще менше зважав на якісь умовності та етикет.Спочатку під час наступу Карла, перед ним з північного заходу на південний схід йшло військо Меншикова і спалювало села з майном та хлібом, що належали своїм, російським мешканцям, щоб хліб не пішов на їжу та фураж ворогу. Вже після Полтави та жорсткої невдачі Петра при спробі форсувати Дністер та Прут, почалися перемовини. У Стокгольмі. Нагадаю, в ті часи королівські особи мали честь. Але не росіяни. Для створення переговорного настрою Петр Перший надіслав кілька десятків суден з козаками на південь Швеції - грабувати і гвалтувати.5. Тому, коли весь світ бачить жахливі обстріли мирних українських міст, енергетики, інфраструктури, знищує тепло- та водопостачання- це лише досвід «героїчних» російських можновладців минулого, памʼять яких толерують і зараз, тих, хто вивозив архіви з Лаври, тих, кому досі стоїть колона в центрі Полтави, Петра та його поплічників. Тому Європі простіше відкупитися від нас мільйонами на подолання енергокризи, ніж надати справжні гарантії безпеки, які можуть надати ядерні держави-члени НАТО, коли бачать геноцид у центрі Європи.На фото - Харків

Є мільйон варіантів пояснити, чому чахлик для мегаобстріла енергетики вибрав саме день приїзду Рютте - і особиста неповага до Трампа, і кровожерливість, і бажання щось продемонструвати перед перемовинами в Абу-Дабі. Це - для патологоанатомів, які колись будуть вивчати те, що у нього залишиться замість мозку.Нам важливо тількі дві речі - така демократично-схвильована Європа не побігла одразу кричати про суд у Гаазі, про геноцид та холодомор, вони навіть свою стурбованість якось пошепки висловили. Потім - вже не рахується, бо то вже головою, а не серцем.І друге - ми весь цей час не чіпали їхні НПЗ та нафтовидобування, москву та валдай, не згадували про арсенали грау та заводи у іжевську, план ковьор під москвою зачекався, кримський міст на новоросійські причали вже мохом поросли в очікуванні. Так ось коли це - сьогодні чи після перемовин. Це - важливо.І ще. Донні, ти знов скажеш про гарні стосунки з тим, чиє фото ти повісив у туалеті, щоб насолоджуватися спілкуванням та вологими мріями? Де «Томагавки»? Чи ти думаєш, що процес імпічменту не почнеться наступного січня?