Статистика telegram channel - @krass67

Тому поки стратегія України в ситуації, коли ми отримали гарантію фінансування на два роки вперед - намагатися брати участь в пошуку мирного рішення, але чекати часів «слабкого Трампа», дякувати Трампу-важковаговику, що отримав орден ФІФА, Європі і навіть Президенту Польщі Навроцькому.4. Польща. Тут нема чого казати. Польські політики з двох боків, використовуючи наймерзенні риси членів польського суспільства та найжахливіші сторінки історії, підіграють росіянам. При чому російський експорт до Європи через Білорусь та Польщу зростає на тлі обмежень на українські товари. Польща отримує компенсації із загального бюджету Євросоюзу за зброю, поставлену до України і оновлює армію (що станом на зараз добре). Українці вносять свій внесок у ВНП цієї країни, і це теж добре. База НАТО на Півдні Польщі працює, як наш логістичний хаб, кордони сьогодні майже безконфліктні і Президент Україні має отримувати з вдячністю подаровані двотомники у мʼякій обкладинці про Волинь. І дякувати за допомогу. При цьому хочу нагадати, що, на відміну від України, не Президент, а Уряд, у Польській Республіці відповідає за зовнішню політику.5. І головне на сьогодні, в очікуванні інформації із США, про Євросоюз, Фон дер Ляєн, Мерца та європейські кошти. По-перше, ми маємо розуміти, яка кількість прямих погроз, в тому числі і фізичної втрати життя, отримали бельгійські посадовці та функціонери Єврокліар. Там сьогодні зберігаються російські активи на 234 мільярди євро. Саме цього грудня в рамках програми тиску, Центробанк росіі подав заяву у суд москви саме на цю суму позов до європейських структур, засідання буде у січні, і далі - зрозуміло, що арешт активів перейде на всілякі «Ашани», що працюють в рф досі. Думаю, наступна серія буде реалізована, як тільки Європа знов підніме питання конфіскації. Саме тому останнім часом про допомогу Україні грошима мовчать Макрон та Мелоні. Саме тому простіше виявилося віддати спільні гроші майбутніх європейців, ніж кровні російські. Історія не закінчена, так як далі підуть відсотки за цим кредитом на перші сім років з цього ж спільного бюджету, а далі невідомо. Україна має віддавати тільки з репарацій, отриманих від росії , а якщо ні, то теж невідомо. Всі чекаємо смерті путіна, а там якось домовимось? Тим не менше, маємо розуміти, що в Європі чітко вибрали своє майбутнє разом з Україною в якості щита, за власні гроші. В Європі очікують нападу росії вже не у 2030, а раніше. І тим не менше, в Європі досі готуються вкрай повільно. Про це далі - окремий текст, продовження цієї публікації. Про санкції, гроші, нафту, зброю та країни Балтії

Схоже, криваві гроші все-таки у росіян заберуть. А тепер задумаємось. Закінчується четвертий рік найбільш кривавої війни на континенті за 80 років. Хтось мовчав через те, що не хотів втратити надприбутки в кривавих нафторублях.Хтось мовчав через те, що не хотів втратити завтрашні доходи і не давав змоги зробити сьогоднішні видатки.Хтось був просто закоханим в червоний достоєвсько-солженіцинський ад.Хтось не мав мізків або яєць.Когось, навпаки, тримали за колись великі яйця через вчорашні поблядушки з росіянками-шпигунками.Хтось сам є шпигуном і всі це бачать. І через це гинуть тисячі мирних людей. Кораблі піратського флоту заходять в європейські порти. Фсбешні гниди вбивають в європейських столицях.Банкіри допомагають транзакціям за чіпи в обмін на крипту.Польсько-білоруський кордон спокійно пропускає потік російських вантажівок зі збіжжям та добривами.Зріджений газ з російських портів все ще розливають в європейських.Путіну тиснуть руку, дозволяють годувати ікрою друзів. Причому - дешевою червоною з хабаровська. Мабуть, чорну складно діставати через прильоти до астрахані.Лічильник повільно листає дні безгрошівʼя нашої армії і жужжить від швидкості отримання нафтодоларів для видатків на війну росіі. А хтось собі поставить памʼятник за те, що чотири роки зберігав ці чорні гроші.

У 1951 році Радянський Союз передав полякам технічну документацію на автомобіль «Победа М20», в перші роки ще постачав машинокомплекти. Поляки назвали машину «Варшава М20», а де в СРСР її чомусь називали «Варшавянкою». Звісно, ніхто повноцінно її не розробляв. Закупили в 1938 кілька різних автомобілей, вибрали для крадіжки Шевроле, додали якихось їдей з інших вкрадених зразків. Таким чином, «Варшава-Варшавянка» вже у 1951 вийшла підтоптаною років на 15. А в 1973, коли закінчилося її виробництво, була просто раритетом. Зараз на Кубі можна побачити ті «Шевроле» 1940-х років, але тут особливості клімату та безгрошівʼя комуністів впливають і те, що машина вироблена на на совкових заводах. Останні «Варшавʼянки» доживають в приватних колекціях.Але диво - зʼявилася нова модель, озброєна «Калібрами». Одна з представниць цього покоління «Варшавʼянок» збігла з Севастополя до Новоросійську, де її спіткала доля попередниці. Ця «Варшавʼянка» зустрілася з новою версію «Мроського малюка» і зустріч вийшла не на її користь. Знаєте, коли діти на Пасху бʼють одним яйцем з гострим кінцем по іншому, тупому. Отак і підводна «Варшавʼянка». Вибачте, польські друзі, я не знаю, чому росіяни так назвали свою лодку-кажуть-що-невидимку.

- Мадяр продовжує тренувати математичні здібності українців, цього тижня результати творчості його підлеглих з СБС підійшли до рівня 500 «йобликів» на добу. І це тільки один рід військ за повністю підтвердженими даними;- продовжили процес масової ліквідації кримського ППО;- відмітилися вчергове на Саратовському, Сизранському та Ярославському НПЗ;- продовжують тримати залишки Покровська та напів оточений Мирноград. Четвертий рік захищають Сіверськ і те, що його оборона підходить до завершення - в першу чергу результат повного знищення невеличкого міста КАБами та артилерією. Кожний з його захисників зберіг тисячі життів у Словʼянську та Краматорську;- Президент особисто відвідав звільнений Купʼянськ. Навіть представити не можу, що чахлик доїде кудись, де вільно літають fpv-дрони.6. Тим не менше, питання перемовин між Україною та Заходом з питання війни з Росією (звучить вкрай дивно) має вийти на конкретний документ протягом тижня. Також 18 грудня мають бути виділені кошти Євросоюзом на фінансування України на два наступних роки. Продовжиться знищення ворогом нашої цивільної інфраструктури на тлі відсутності результатів на фронті.

Всі покоління українських політиків та чиновників крали. Звісно, в кожному поколінні були білі ворони, чорні вівці чи білі пальта. Комусь не давали погляди, комусь страх, хтось ніяк не міг вибрати, що погано лежить, хтось просто не встигав. Але більшість всіх владних генерацій цшли у владу, як на заробітки (вибачте ті, хто не піддався стадному інстинкту). Комусь дісталося ціле Чорноморське морське пароплавство. Комусь - ГОК. Комусь - пару гектарів землі на набережній. Хтось невдало вкрав щось на березі Дніпра у Херсоні, а хтось вдало на прикордонні в Ужгороді.Спочатку нікого не цікавили «зароблені»можновладцями велики гроші. Ну, якщо ти не Павло Лазаренко і гроші відмиті не в Америці. Потім потрібно було або ховати здобутки в готівці, або мати дуже успішну тещу. Потім - коли почало пригорати тещам та онукам, зʼявилися криптогаманці, здавалося, там всі кінці у воду. Бог не фраєр, НАБУ не зʼїсть. Потім прийшли ті, хто думав, що офіс простих схем - це якраз про них, що попередники дуже ускладнюють рішення. Абсолютна влада виявилася майже абсолютним схемопотоком, як у Саші-стоматолога. Але часи змінилися. ФБР-НАБУ-підозра. Але ж це про фунтів-аватарів, які вчасно можуть сховатися за кордоном. І тут зʼявляється ця картинка. Невже це тільки перша картина першого акту нової пʼєси?Світлина - про державні резерви біткоїнів, що зовсім не змінює сенсу тексту.

Професійне.1. Постійна дискусія про те, чи має галузь проблеми перевиробництва, чи знижки вбили прибуток видавців, чи нові гравці швидко підуть, не отримавши легких грошей, призупинилася на період між Чорною пʼятницею та Миколаєм, коли учасники ринку витрачали час на те, як переграти конкурентів і партнерів на передостанньому святі великого попиту в цьому році перед довгою зимовою стагнацією і весняним спадом. Одна з великих друкарень, кажуть, пішла відпочити на тиждень, інші знизили ціни і збільшили терміни розрахунків для кількох великих і тому більш надійних клієнтів. Держава в особі Мінкультури очікувано не виділила коштів бібліотекам (і це більш-менш правильно у військовий час) і знов навіть не вступила в дискусію про механізм заміни російськомовних фондів після завершення війни (це абсолютно неправильно, невизнання проблеми не дає видавцям прогнозувати свої довгострокові вкладення у важкі часи).2. Після кількох тихих закриттів мережевих та «незалежних» (від ринку?) книгарень почався період створення нових: КСД, Віват, Книголенд звітують про все нові майданчики, інші учасники ринку дивляться на це не із здивуванням, а з розумінням проблеми - в очікуванні наступного витка спиралі великі гравці намагаються побудувати автономну систему продажів власного товару, який не буде залежати від непрогнозованих знижок великих мереж. Малі мережі та окремі книгарні очікують фантастичного тиску від неринкових дій великих гравців (ненадання бестселерів з першого накладу, зменшення знижок, ексклюзивів окремим мережам). Середні видавці мають шанс зачепитися за місце в мережах за рахунок окремих домовленостей в умовах відходу з мереж лідерів ринку. Малі видавці поступово мають переходити на нішеві проєкти, або будувати збут через власні сайти. 3. Бібліотечна система є чи не єдиним варіантом виправлення ситуації. Як ідею я бачу звернення держави в особі майже не субʼєктного сьогодні на ринку Міністерства Культури до великих зарубіжних спонсорів, з модеруванням відкритих списків та руху грошей через УІК і відданням віртуальних бюджетів кожній бібліотеці, яка має вибирати з єдиного списку, а не десятків прайсів. 4. Ділячи неіснуюче хутро від ненародженого ведмедя, розумію, що найкращим оператором би був якийсь з загальновідомих фондів, що працюють поза державними управлінськими рішеннями - Фонд Відродження, Фонд Жадана та ін. 5. Відсутність дій - теж дія. Так поводиться Міністерство культури по відношенню до галузі протягом всіх 34 років незалежності за винятком кількох періодів керування МК Василем Вовкуном, Вʼячеславом Кириленком та Євгеном Ніщуком. Окремим успіхом була є-підтримка в часи керівництва Олександра Ткаченка. Я нічого не забув, колеги?Через відсутність дій зверху, починаються дії знизу. Побажаємо успіху Бук-тікету та тим, хто обовʼязково створить йому альтернативу.На світлині КНИГА поки що по центру.

Про Верховну Раду.Ми памʼятаємо багато складних історій про те, як ВР вночі приймала Конституцію, бюджетні ночі, ганебні тисячі поправок до кодексів та законів, щоб затягнути законодавчій процес, закони 16 січня, не менш ганебні рішення по НАБУ зі стрибком через вогонь в два прийоми.Можна скільки завгодно обвинувачувати опозицію, але владна коаліція, яка свідомо призначала корупціонерів, має зрозуміти, що тепер потрібно вибачатися та домовлятися, і, головне, не намагатися приховати чергову корупційну сволоту на посаді,а запропонувати суспільству пакетні зміни. Зараз вже хоча б не широку коаліцію, а хоча б тимчасову коаліцію на пакетне голосування про звільнення крадіїв, призначення двох міністрів, бюджет та заяву Парламенту про ситуацію в країні.Після цього, в ідеалі, Уряд мав би внести Програму дій, переконати депутатів і отримати рік імунітету. Бо якщо такого затвердження програми немає, то Уряд і далі залишиться без підтримки на законодавчому рівні, а навіщо такий у війну?На фото - Хрещатик, бо будівля ВР у закритій зоні.

Обговорення того, хто буде «наступним Єрмаком» дратують.Набагато важливіше буде отримати інші відповіді:- чи буде змінено спосіб розподілу функцій між гілками влади на конституційний;- чи разом з АБ з ОП піде ручне керівництво силовиками;- чи НАБУ, досягнувши цієї відставки, продовжить розслідування по всій мережі павутиння Мідаса;- чи наступні відставки корупціонерів будуть зроблені за списком, який, безумовно, існує;- чи готове суспільство подорослішати і перестати толерувати хабарництво в усіх проявах;- чи буде відкрита дискусія у Верховній Раді про те, що сталося, і що робити далі з політичною кризою;- чи є підзвітність всієї системи виконавчої влади владі законодавчій;- чи кадрові зміни в силових відомствах є в списку того, що має відбутися терміново;- чи буде слідча комісія ВР, яка має виявити реальні факти співробітництва з країною-агресором;- і, нарешті, директиви переговорним групам є секретним документом чи закритим? І чи вони взагалі були затверджені, починаючи з візиту секретаря РНБО до США десять днів тому?

Знаємо, що Мерц надає в піку американцям Тауруси і в один з морозних днів вони полетять в бік кримського мосту. І знаємо, що Томагавки колись будуть. Поки їх немає, українці власними силами на європейські гроші створили ту зброю, яка частково замінює Томагавки. Цього тижня добре попрацювали ГУР для знищення чергових засобів ППО рф в окупованому Криму та в європейській частині росії, що дало можливість СБС Мадяра вчергове запалити кілька нафтопереробних підприємств, привітати нафторозливний термінал Шескарис в Новоросійську та вдруге поспіль зробити приємно працівникам авіаційного заводу в Таганрозі. Скоріш за все, їм не доведеться ремонтувати ТУ-95, один з тих, що відправляє ракети по українській енергетиці. Або з тих, що пошкоджені «павутиною» СБУ Малюка, або з тих, кому потрібно продовжити термін дії двигунів. До речі, ресурс двигунів для таких літаків - дуже неприємна річ. Вони швидко «втомлюються», замінювати немає чим і через якийсь час ризикують стати небоєздатними. А ремонтувати може не кожен авіазавод. Хто ж знав, що до Тананрогу так люблять залітати птахи … Мадяра. І ще кілька слів про Малюка. Про його малюків, “sea babies”, які цього тижня зробили новий крок в цій війні. Два «тіньових», санкційних танкери потрапили під остаточні санкції від цих малюків СБУ, здається, їх звали КАІРОС та ВІРАТ. Їм повезло бути на чолі майбутнього великого списку. Тіньове судноплавство на Чорному морі стає небезпечним.5. Таким чином, ЗСУ свою частину роботи по примусу чахлика до миру роблять. Те саме стосується участі в перемовинах з росіянами у третіх країнах представників ГУР. Нагадаю, під час війни саме розвідка має такі конституційні повноваження, і саме Буданов і Ко проводили ти самі перемовини, в результаті яких тисячі наших військових потрапили додому з полону. І ми можемо тільки здогадуватися, наскільки це складні перемовини, які сильно відрізняються від чаю з мединським в Стамбулі. Взагалі, колись зʼявиться в якомусь з українських видавництв справжня історія Мінська, Стамбула, Ер-Ріяда, Абу-Дабі. І так, Омана.Точно зʼявиться. Як має зʼявитися і історія вагнерівців з Мінська. І домовленостей переможних груп Єрмак-Козак. І ганебні історії судів над нашими розвідниками. І спогади про те, як здали тих, хто займався отриманням клістронів з росіі. І всілякі дрібниці про те, хто весь час блокує санкції на російських видавців (впевнений, таких історій сотні). Останні перемовини, що відбувалися в Швейцарії, та перед цим, наскільки я розумію, у Флориді - теж тема, яка далі буде хвилювати тільки істориків. Перемовини у країні, що воює, мають вести не тільки політики, як виявилося тільки зараз, мають складну репутацію, а й військові. Головне, що я впевнений, що вчора почався новий період в історії країни, Зеленський 3.0 має бути людиною, яка має вичищати ті авгієві стайні, що було накопичено не тільки за 6 років, а й за всі 34 роки незалежності.На фото Трамп звільняє від відповідальності путіна

Коли конструкція отримує один за одним удари зсередини - все починає сипатися і система сама генерує проблеми, як відбулося з голосами за публікацію файлів. Це - прямий шлях до імпічменту. Через це - бажання Трампа не тільки заблокувати публікацію частини архіву (а там, наприклад, листи, якими Епштейн намагався організувати злив таємної інформації про інтимні розваги Трампа росіянам), а і відволікти світ гучними подіями, що можуть зробити майбутній скандал другорядним. Для цього краще за все підходять перемовини між Україною та росією. Саме терміновість нових перемовин і вказує на саме таку причину.4. Спроби чахлика окупувати Донбас раніше не артикулювалися майже щоденно росіянами, як зараз. Чому? Ми не знаємо ніяких деталей про суть розмов Трампа та путіна на Алясці, але було очевидним, з одного боку, бажання американського лідера сподобатися гостю, з іншого, важливо збагнути, що путін «нагодував» Трампа черговими розповідями про міць російської зброї і про те, що захоплення чергових українських міст до зимового сезону - лише питання кількох днів. Саме тому ці постійні штурми будь-якою ціною, що нагадують ватутинський десант через Дніпро для взяття Києва до дня жовтневого перевороту. Ватутін поклав 400 чи 600 тисяч життів на це. Чахлик демонструє, що готовий покласти 200 чи триста тисяч заради добре укріпленої Краматорсько-Словʼянської агломерації і пропонує її просто віддати йому, розуміючи, що українці, на відміну від нього, рахують життя своїх співгромадян і не толерується ніяка втрата життів наших військових і простих цивільних жертв агресії. Але, якщо щоденно казати КупЯнск на нарадах з герасимовим, ключове місто Харківщини на північному сході не стане російським, навіть розбивши його вщент, росіяни не контролюють правий берег річки в місті і, тим більше, не можуть взяти невеличкий Купʼянськ-вузловий. Літній сезон закінчився. Тактика проникнення малих груп з жертвами в 50% учасників стає тактикою знищення 90% власних військових через відсутність зеленки. А санкції, які, тим не менше, поступово вводить США та Європа, діють все швидше. Фінансова система росії все менше повʼязана з Заходом, її китайські та індійські спонсори все більш схвильовані можливими втратами, тіньовий флот все більше потерпає від того, що треті країни відмовляються надавати на нього свої прапори під тиском Заходу. Данія починає зачиняти власні та спільні зі Швецією вузькі водні шляхи, відвантаження через Новоросійськ починають ховати за казахською нафтою, внутрішні фінансові проблеми вже відчутні у всьому і єдине, що залишається чахлику для збереження обличчя і влади - тиск на Трампа. Схоже, тут дві людини з однаковим негативним бекграундом танцюють останню кадриль, один рухається до можливого імпічменту, другий - до табакерки у скроню або варіанту чаушеску/каддафі.5. Коли Трамп вже один раз залишився під тиском путіна (який, я в цьому впевнений, має і план «а», і план «б» щодо ролі Трампа, він відволік світ «переможною» участю в Ірано-ізраїльській війні, потім навіть спробував піти на реальні санкції проти Лукойлу та Роснафти, але сьогоднішня ситуація має конкретну дату оприлюднення плівок - 19 грудня. Чахлик, мабуть, нагадав, що годинник тікає, і істерика Трампа від екзистенційної загрози перейшла в тиск на Зеленського, Україну, Європу, всіх, хто може зупинити війну (мабуть, пропозиція, сформульована путіним на Алясці, почала реалізовуватися та була абсолютно конкретна) на умовах путіна і сьогодні ми маємо цей абсолютно вибуховий момент.Далі буде друга частина (українсько-європейська). Спойлер: війна має свої закони і з ловлею бліх має мало спільного.На фото Епштейн зліва)