минуле треба вміти вчасно відпустити, інакше доведеться з ним боротися. судячи з вашого обличчя, воно вас таки наздогнало. дочитала «Лімб».навіть не знаю, що написати.але дехто сказав, що буде цікаво побачити відгук «святої Галичини» на цю книгу. а я подумала - може, не йому одному😁 ну що ж. хай буде потік думок одразу після завершення «Лімбу» #чулидзвінвідгук протягом читання мене не покидали дві думки:1️⃣«Лімб» це справжнє уособлення одного з настрашніших для мене варіантів паралельної реальності для України.якби ми й досі жили так (що щотижня у посадці в місті знаходять декілька трупів, дівчат ґвалтують після клубів, а заходити на чужий район - небезпечно) це був би абсолютний кошмар.на щастя, це вже в минулому.і чесно, я рада, що не у моєму.2️⃣ що ж мутить той слідчий і чи вийде, чорт забирай, Кирилу повернути свою квартиру!?але ближче до кінця книги, я вже більше приймала факт, що (не)справделивість - взагалі не важлива у тій реальності. у світі, де є «Лімб» і де не ясно, чи доживеш ти до кінця дня.написано чудово. лайка прекрасна)) доречна, створює вайб.персонажі - викликають бурю емоцій. значить, написані чудово.👉🏻 підсумовуючи:«Лімб» - не моя історія))але зроблена вона дуже добре.Половінко крутий, читайте його😁