Соціальні мережі як нарцисична мама.

Їм все одно є у вас що сьогодні дати, сказати, поділитись - ви просто повинні це зробити, якщо хочете, щоб алгоритми були до вас прихильні. І скільки б ви не зробили, цього завжди буде недостатньо.

Це називається насилля над Бажанням.

Коли насправді людина не хоче зараз чимось ділитись, щось показувати чи розповідати, але намагається витиснути з себе хоч щось (інакше «мама» буде зла).

Це одна з причин чому так багато плагіату.

Крадуть контент не тільки ті, хто звик використовувати інших, але і ті, хто у відчаї змушені працювати через соціальні мережі, але їх власне бажання, думка, погляд ще не сформувались.

Так само багато дітей токсичних батьків, яким не можна не дзвонити, чисто технічно присутні у розмові і ніколи не скучають, бо навіть не встигають підзбирати це відчуття.

А з появою ШІ стало ніби легше, бо можна делегувати інсайт йому, але всередині від цього не менш сумно.

Я знаю велику кількість людей, які хотіли би вести блог і їм є що розказати, показати, навчити інших.

От тільки вони хочуть робити це щиро, залишаючись собою. А для цього треба бажання і творча енергія, а не просто графік контенту.

За 2 тижні запуску я опублікувала в Instagram 5 постів. Маркетологи і продюсери в один голос сказали би, що це НІЩО.

Але я знаю чим закінчується насилля над собою — вигоранням і відкатом, коли за місяць 0 контенту.

Саме тому я будую свою реалізацію і дохід виходячи зі знань про себе, свій темп, в тому числі творчий.

Творчість не терпить насилля.
Бажання від насилля ховається.
Реалізація без інтересу закінчується боргами або вигоранням.

Так що якщо б мені сказали обрати до нового року один фокус/ціль — це було б дослідження внутрішнього самонасилля.

Зменшивши його всі решта сфер автоматично отримають більше повітря, енергії та нових ресурсів.