Статистика telegram channel - @kompravlud

Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин на своєму засіданні 28 травня 2026 року розглянув низку законопроектів та ухвалив наступні рішення: ✅ звернутися до Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики з пропозицією рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо визначення рівня володіння українською мовою іноземними громадянами, реєстр. № 15261 від 20.05.2026, поданий народним депутатом України Потураєвим М.Р. та іншими народними депутатами України, за наслідками розгляду у першому читанні прийняти за основу; ✅ звернутися до Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності з пропозицією врахувати зауваження Комітету при опрацюванні проекту Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення прав обвинувачуваного у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, реєстр. № 15218 від 04.05.2026, поданого народним депутатом України Дирдіним М.Є. та іншими народними депутатами України; ✅ звернутися до Комітету Верховної Ради України з питань правової політики з пропозицією врахувати зауваження Комітету при опрацюванні проекту Закону України про внесення змін до статті 1176 Цивільного кодексу України щодо права на відшкодування моральної шкоди за неправильну кваліфікацію кримінального правопорушення та надмірне тримання під вартою відповідно до статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, реєстр. № 15203 від 27.04.2026, поданого народним депутатом України Гнатенком В.С. Також в ході засідання члени Комітету розглянули питання про нагородження відзнакою ВРУ «Подяка комітету Верховної Ради України».

У 1944 році радянський режим здійснив геноцид кримськотатарського народу. Нас намагалися стерти – з Криму, з історії, з майбутнього. Але народ вистояв і повернувся додому. І ми ніколи не пробачимо цей злочин державі-терористу.Ми пам’ятаємо, як у Криму десятки тисяч людей щороку виходили, щоб говорити про свої права. Ми змушені були доводити очевидне: Крим – це наша батьківщина. Сьогодні ми знову не вдома. Уже понад 12 років Крим під окупацією. Але наше завдання – не просто чекати звільнення. Ми маємо бути готовими до нього. Щоб більше ніколи не доводити, хто ми і чия це земля, що Крим - це батьківщина корінних народів. І це не предмет дискусій.Сьогодні важливо не тільки пам’ятати. Важливо діяти. Готувати рішення, які ми реалізуємо одразу після деокупації, щоб не втратити час і не повторювати старі помилки. Кримські татари ніколи не посягали на чужі права. Ми хочемо лише одного – жити вдома.Крим буде звільнений. Ми пам’ятаємо. Ми боремося. Ми діємо.І ми повернемося. Крим – це Україна!Ахтем Чийгоз, перший заступник голови Комітету.

Комітет на своєму засіданні, проведеному 30 квітня 2026 року, у порядку здійснення контрольної функції розглянув питання щодо стану виконання Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності України положень Закону України «Про правовий і соціальний захист осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією Російської Федерації проти України, та надання їм невідкладних проміжних репарацій».Заслухавши інформацію очільника Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України, яке визначено головним виконавцем Закону, Комітетом було встановлено, що станом на даний час зазначений закон, який набрав чинності ще 18 червня 2025 року, не реалізовується на практиці, оскільки наразі досі не прийняті підзаконні нормативно-правові акти, спрямовані на його виконання.За результатами розгляду зазначеного питання Комітет ухвалив наступне рішення:1. Інформацію щодо стану виконання Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності України положень Закону взяти до відома.2. Визнати незадовільною роботу Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України щодо реалізації положень Закону.3. Звернутися до Кабінету Міністрів України з вимогою забезпечити негайне прийняття всіх підзаконних нормативно-правових актів, необхідних для реалізації положень, передбачених Законом та проінформувати Комітет.Також на засіданні Комітет:- заслухав спеціальну доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини «Про стан справ щодо недопущення в Україні катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання у 2025 році» та прийняв рішення щодо внесення на розгляд Верховної Ради України проекту відповідної постанови.- розглянув проект Закону України про внесення зміни до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України щодо імплементації положень Директиви Ради Європейського Союзу 2004/113/ЄС, реєстр. № 15107 від 30.03.2026, поданий Кабінетом Міністрів України, та ухвалив рішення звернутися до головного комітету з пропозицією врахувати зауваження Комітету при опрацюванні проекту Закону.

«Подолання стереотипів щодо ромської спільноти є одним із пріоритетних завдань держави» - заступниця голови Комітету Верховної Ради України питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин Неллі Яковлєва.Заступниця голови Комітету - народна депутатка України Неллі Яковлєва взяла участь у заході, організованому в рамках проєктів Ради Європи та Європейського Союзу з нагоди Міжнародного дня ромів, присвяченому вшануванню культурної спадщини ромської національної меншини та зміцненню діалогу й партнерства між представниками та представницями ромської громади з органами влади та міжнародними партнерами задля розвитку інклюзивної політики й соціальної згуртованості в Україні.Під час заходу учасники відзначили прогрес України у сфері захисту прав ромської спільноти та наголосили на важливості подальшої координації між парламентом, урядом, органами місцевого самоврядування та громадянським суспільством у вирішенні актуальних питань.У ході свого виступу заступниця голови Комітету наголосила на важливості посилення антидискримінаційного законодавства, що містить застаріле визначення дискримінації, а також висловила сподівання на якнайшвидший розгляд парламентом проекту закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо боротьби з проявами дискримінації, реєстр. № 13597. Серед ключових завдань держави Неллі Яковлєва визначила формування нового позитивного суспільного сприйняття ромської спільноти, її активне залучення до процесів відбудови України, а також привітала створення ініціативи щодо ромських радників як основи для формування сталої державної політики, що потребує належної імплементації на місцевому рівні.

❗️За Меджлісом кримськотатарського народу закріплено правовий статус представницького органу кримськотатарського народу.Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 303-р від 3 квітня 2026 року за Меджлісом кримськотатарського народу офіційно закріплено правовий статус представницького органу кримськотатарського народу. Нормативне закріплення цього статусу є довгоочікуваним кроком, спрямованим на реалізацію ключових положень Закону України «Про корінні народи України», який був прийнятий парламентом ще у 2021 році.Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин, в рамках здійснення контрольної функції, неодноразово звертався до Кабінету Міністрів України щодо вирішення питання стосовно затримки у прийнятті підзаконних нормативно-правових актів та, як наслідок, неможливості реалізації представниками корінних народів значної частини прав, визначених зазначеним Законом.У січні 2026 року Комітет на своєму засіданні розглянув питання про стан виконання положень Закону України «Про корінні народи України» та в черговий раз звернувся до Кабінету Міністрів України з вимогою забезпечити негайне прийняття всіх підзаконних нормативно-правових актів, необхідних для реалізації його положень. За ініціативою першого заступника голови Комітету – народного депутата України Ахтема Чийгоза на особливому контролі Комітету знаходилось питання закріплення правового статусу представницького органу кримськотатарського народу.Нарешті це питання вирішилось. Закріплення за Меджлісом відповідного правового статусу закладає реальний фундамент для повноцінної реалізації прав кримськотатарського народу.

Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин на своєму засіданні 2 квітня 2026 року розглянув щорічну доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні у 2025 році. Відзначивши ґрунтовну та ефективну роботу Уповноваженого у 2025 році щодо захисту прав і свобод людини і громадянина, Комітет рекомендував Верховній Раді України включити зазначену доповідь до порядку денного п’ятнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та внести на розгляд парламенту відповідний проект Постанови.Також у ході засідання Комітетом було розглянуто два законопроекти, за наслідками розгляду яких ухвалено наступні рішення: ▫️рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення зміни до статті 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" щодо гарантій права на правничу допомогу для осіб з місцезнаходженням на тимчасово окупованій території, реєстр. № 15048 від 25.02.2026, поданий народним депутатом України Гнатенком В.С., включити до порядку денного п’ятнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та за наслідками розгляду у першому читанні відхилити; ▫️звернутися до Комітету з питань правоохоронної діяльності з пропозицією рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо проведення судово-психіатричної експертизи в адміністративному провадженні, реєстр. № 15002 від 05.02.2026, поданий Кабінетом Міністрів України, за наслідками розгляду у першому читанні прийняти за основу.

Парламент ухвалив закон щодо тимчасового спрощення деяких візових вимог для іноземців та осіб без громадянства, які прибувають в Україну для здійснення волонтерської та гуманітарної діяльності.Сьогодні парламент ухвалив в цілому законопроект реєстр. № 13071, яким внесено зміни до розділу ІV "Прикінцеві положення" Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" та передбачено, що на період дії воєнного стану та протягом року після його припинення або скасування вимога щодо отримання довгострокової візи з метою отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні не поширюватиметься на окремі категорії іноземців та осіб без громадянства. Зокрема, це стосується іноземців та осіб без громадянства, які прибувають в Україну для роботи у філіях та представництвах юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, зареєстрованих у встановленому порядку, що є отримувачами гуманітарної допомоги відповідно до Закону України "Про гуманітарну допомогу". Також спрощення застосовуватиметься до іноземців та осіб без громадянства, які приїжджають для участі у міжнародних та регіональних волонтерських програмах або для діяльності в організаціях, що залучають волонтерів.Водночас дія закону не поширюватиметься на громадян Російської Федерації.Ухвалений закон спрямований на спрощення процедур в’їзду до України для іноземних волонтерів і працівників гуманітарних організацій, які допомагають нашій державі під час триваючої збройної агресії.Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.

Комітет на своєму засіданні, проведеному 9 березня 2026 року, рекомендував Верховній Раді України прийняти в другому читанні та в цілому проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" та інших законів України (реєстр. № 12301), доопрацьований Комітетом з урахуванням поправок і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи. Запропонованою Комітетом до другого читання редакцією, зокрема, передбачається: ✅ прийняття нового Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", який враховує сучасні виклики, зумовлені триваючою збройною агресією проти України, та останні зміни, що відбулися в законодавстві. Водночас нині діючий Закон визнається таким, що втратив чинність; ✅ закріплення основних гарантій щодо державної підтримки внутрішньо переміщених осіб на всіх важливих для них етапах (під час адаптації, інтеграції, повернення до покинутого місця проживання та реінтеграції); ✅ запровадження електронного кабінету для внутрішньо переміщених осіб, за допомогою якого, зокрема, здійснюватиметься оцінювання потреб внутрішньо переміщених осіб, ступеня їх задоволення та інтеграції за новим місцем проживання; ✅ сприяння держави у реалізації права на житло через загальні (передбачені житловим законодавством) та спеціальні механізми (актуальні саме для внутрішньо переміщених осіб) державної підтримки. Передбачається, що для визначених Урядом категорій внутрішньо переміщених осіб проживання у житлі для тимчасового проживання не може обмежуватися строками на безоплатне тимчасове проживання під час дії воєнного або надзвичайного стану та протягом шести місяців після їх припинення або скасування; ✅ врегулювання на рівні закону статусу місць тимчасового проживання, які можуть облаштовуватися у містечках із збірних модулів, гуртожитках, готелях, інших приміщеннях, придатних для проживання, та їх частинах, що використовуються або можуть використовуватися для тимчасового проживання; ✅ гарантування права на пенсію на загальних підставах. Зокрема документ встановлює, що «для осіб, які перебувають на обліку як внутрішньо переміщені, умови призначення, виплати, перерахунку або переведення на іншу пенсію не можуть передбачати додаткових або відмінних від загального порядку вимог і процедур, що обмежують реалізацію або звужують зміст їхнього права на пенсійне забезпечення»; ✅ визначення на рівні законодавчого акту основних завдань і функцій центрального органу виконавчої влади, що забезпечуватиме формування та реалізовуватиме державну політику у сфері забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб. Такий підхід гарантуватиме, що питання захисту прав внутрішньо переміщених осіб залишатиметься пріоритетом для держави незалежно від можливих кадрових чи структурних змін в Уряді. Закон, у разі його прийняття, набиратиме чинності через три місяці з дня його опублікування.

«Ніхто не має права забувати або ігнорувати голос кримських татар, які продовжують чинити опір, незважаючи на тиск окупантів» – перший заступник голови Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин Ахтем Чийгоз.Згадую цей день 26 лютого 2014 року, який назавжди залишиться в історії Незалежної України. День, який показав Росії, що Крим насправді ніколи не був частиною “русского мира”. Коли ми, як частина великої української нації, виконали свій громадянський обов’язок – ми зупинили реалізацію політичного проєкту “путін, помоги!”.Ввечері 25-го лютого ми прийняли рішення вийти на захист територіальної цілісності та суверенітету Української держави. На жаль, наших сил не вистачило. Більшість тих, хто давав присягу Україні – представники влади, силовики і військові – зрадили та перейшли на сторону ворога. Тому всі спекуляції про те, що “хтось чекав на наказ”, – це спроба створити іншу реальність і написати іншу історію.Треба чітко розуміти: до 2014 року в Криму було занадто мало України. Кримських татар називали “українцями в Криму”, а ті самі зрадники вважали їх фактором дестабілізації.І сьогодні, коли ми говоримо “Крим — це Україна”, ми повинні пам’ятати, чому можемо це говорити. Тому що 26 лютого 2014 року десятки тисяч кримських татар вийшли під стіни кримського парламенту на захист територіальної цілісності України. Вийшли без зброї, але з чітким розумінням, що вони захищають свою землю і свою державу.І вони досі стоять на цих позиціях. Попри обшуки, арешти, політичні переслідування і репресії окупаційної влади. Саме вони наповнюють фразу “Крим — це Україна” не лише словами, а змістом. Фактами. Жертвою. Відповідальністю.Сьогодні я хочу наголосити – ніхто не має права забувати або ігнорувати голос кримських татар, які продовжують чинити опір, незважаючи на тиск окупантів. Нічого про Крим без кримських татар!

Час відповідальності настане: Голова підкомітету з прав людини Європейського Парламенту Мунір Сатурі та Голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин Андрій Задорожний зробили спільну заяву.Документ, опублікований на офіційному ресурсі Європарламенту, нагадує про жахливі порушення прав людини, вчинені державою-агресором всупереч вимогам міжнародного гуманітарного права. У заяві зазначається, що сьогодні мирне населення України переживає серйозну гуманітарну кризу, яка зумовлена російськими атаками на цивільну інфраструктуру, та міститься заклик щодо негайного їх припинення.Очільники двох парламентських інституцій наголосили на важливості документування всіх воєнних злочинів, включаючи незаконну депортацію українських дітей. Час відповідальності настане, - йдеться у документі. У цьому контексті наголошено на необхідності завершення всіх формальностей і процедур щодо створення Спеціального трибуналу, який має бути забезпечений належними фінансовими та матеріальними ресурсами.Сторони висловили глибоку повагу і шану всім рятувальникам, екстреним службам, правозахисникам, гуманітарним працівникам та волонтерам, відзначивши їх самовіддану працю заради порятунку людей.Заявою підкреслено мужність та стійкість українського народу, який залишається вірним у своєму прагненні щодо вступу України до Європейського Союзу. Представники парламентів підтвердили непохитну відданість спільним цінностям, що ґрунтуються на міжнародному правопорядку, та наголосили на важливості захисту прав людини в умовах збройної агресії.