Не знаю, чи можна вважати фотосесії — хобі, але от я вважаю. 😆 Так от, було в мене таке хобі — двічі на рік робити собі фотосесію + раз на рік сімейну із чоловіком і Артуром (там все, як в тих скетчах із тіктоку, коли в одного нема настрою, в іншого істерика, а я прошу всіх усміхатися або хоча б дивитися в камеру). Але якщо про ті, де тільки я. Зрозуміла, що дозволяю собі таке задоволення тепер значно рідше — в кращому випадку раз на рік (от попередня була якраз в травні минулого року — абсолютно випадково). Із простої причини — це стало дорожче, ніж було колись. Оренда студії, оплата фотографа, майже завжди треба щось докупити із одягу, навіть якщо далі це ще будеш носити. Вперше я ще робила зачіску і макіяж (зазвичай сама малююся). А ще таксі, бо якось із цими тлумаками треба доїхати до студії (а вони майже завжди на території колишніх заводів). І оскільки я обожнюю фотосесії, бо це час для себе, фіксація якогось стану (дійсного або бажаного), можливість побачити себе красивою, а не в худі на мітах, то я їх і далі буду робити — але ну цей наступний раз буде через рік, а не через 3-4 місяці. І так з усіма витратами, які не обов'язкові. Книжковими теж. Хобі не перестають бути хобі, але сума, яку я можу на них витратити — не змінилася, а при цьому суттєво виросли витрати на обов'язкові покупки. І ще не варто забувати, що й різноманіття хобі зростає. Бо крім книжок, є ще спортзал, танці, англійська, пазли і так до безкінечності всього, що хочеться спробувати, бо скільки там того життя. Книжок я теж купую менше — десь із цієї ж причини. Ще раніше я купувала і новинки, і книжки старих років (це і класика, і літературознавчі розвідки, і всякі листування класиків). Тепер купую щось одне — зазвичай це плюс-мінус новинки (цей і минулий рік). Перестала полювати за книжками на олх і барахолках (раніше були видання, які я прям вишукувала). Додам на всякий випадок, що це я пишу лише про себе. У вас безперечно може бути інший досвід. Ну і фото теж додам, я ж їх робила, щоб публікувати.