На минулих вихідних вперше була присутня на пітчингу рукописів. Своя полиця і Олена Кузьміна організували письменницьку конференцію — тишком нишком перед пітчингом я фрагментарно послухала ще дві лекції: про соціальні мережі і про роботу із видавцем. Але пітчинг — це незвичний для мене формат, але мені дуже сподобалося! 10 авторів мали по 10 хвилин, щоб розказати про свій рукопис: анотація, обсяг, жанр, герої, конфлікт, тропи, сетінг тощо. Це знаєте, як захист дисертації, але, мабуть, ще більш хвилююче для них. Було 7 представників видавництв, які могли ставити запитання, щось уточнювати тощо. Далі були ван ту вани із авторами, але їх перервала тривога, тому із 7 я встигла послухати двох на місці і ще одна авторка впіймала мене на вулиці. Цікаво, що я думала, будуть здебільшого запитання, тоді як тут переважно теж розказували про ідеї творів, а не запитували мене про процес виходу книжки. 🥰 Сьогодні про деякі із цих презентацій я розкажу команді на редакційній нараді. Далі ці рукописи будуть читати колеги, бо презентації важливо, цікаво й інформативно (+ видно харизму автора), але головне таки рукопис. Якщо надіслали уривок, то будемо просити цілий рукопис (це важливо). Аж захотілося самій щось попітчити. 😅😅