Вхід Реєстрація
Реклама
Ваше рекламне місце
Забронюйте цей слот без конкуренції на обраний період.
Купити рекламу →
Логотип телеграм спільноти - Книготерапія 📗
Додано 03 гру 2024

Книготерапія 📗

@knygoterapiia
Кількість підписників: 7 478
Фото: 3,570
Відео: 34
Посилання: 2,150
Опис:
Затишний простір для усвідомленого читання. Глибока художня проза, нон-фікшн і дитячі книжки. Підписуйтесь і починайте книготерапію! Пишіть @liybovbo (якщо не відповіла, напишіть ще раз) Підтримати: https://send.monobank.ua/jar/9Ek3CBpuh7

👥 Кількість підписників

7 478
Середній/День:: -17
Середній/Тиждень:: -1
Середній/Місяць:: +466

👁️ Середній перегляд на повідомлення

1 178
Середній/День:: 1,390
Середній/Тиждень:: 1,180
ERR: 15.75%

📊 Кількість повідомлень на день

4.1
Останній день: 4
Середнє за тиждень: 4
Середнє за день: 4.1

Історія змін лого

Історія зміни статуса

Офіційно не підтверджена 2024-12-03

Стіна

Статистика telegram каналу

👁 1,190 26-06-12 05:14
Сьогодні день народження Анни Франк — дівчинки, чий щоденник став одним із найвідоміших документів ХХ століття. Кілька цікавих фактів про неї:▫️ Анна Франк народилася 12 червня 1929 року у Франкфурті-на-Майні в Німеччині.▫️ У 1933 році, після приходу нацистів до влади, її родина переїхала до Амстердама, сподіваючись уникнути переслідувань.▫️ Свій знаменитий щоденник Анна отримала на 13-й день народження — 12 червня 1942 року. Вона називала його «Кітті» й писала до нього як до подруги.▫️ Лише за кілька тижнів після дня народження родина Франків була змушена переховуватися в в таємному притулку (відомому як «Схов» або Achterhuis) в Амстердамі.▫️ Анна мріяла стати письменницею або журналісткою. Коли почула по радіо заклик зберігати свідчення про війну, почала переписувати свій щоденник для майбутньої публікації.▫️ Записи охоплюють період від червня 1942 року до серпня 1944 року, коли схованку викрили.▫️ Із усієї родини війну пережив лише батько Анни — Отто Франк. Саме він виконав мрію доньки й опублікував щоденник у 1947 році.▫️ «Щоденник Анни Франк» перекладений десятками мов і входить до шкільних програм у багатьох країнах світу.▫️ Анні було лише 15 років. Вона померла в концтаборі Берген-Бельзен за кілька місяців до закінчення Другої світової війни.Читали «Щоденник Анни Франк»?Книготерапія📗Підписатись
👁 1,290 26-06-11 06:03
Один корисний ресурс підказав, що сьогодні день народження Ясунарі Кавабати — першого японського письменника, який отримав Нобелівську премію з літератури. Вперше чую про цього письменника ☺️, але все одно вирішила знайти кілька цікавих фактів:▫️ Ясунарі Кавабата народився 11 червня 1899 року в Осаці.▫️ Майбутній письменник рано осиротів. До 15 років він втратив батьків, бабусю, дідуся та єдину сестру. Дослідники вважають, що саме цей досвід самотності вплинув на особливу меланхолійність його творів.▫️ У 1968 році Кавабата став першим японським лауреатом Нобелівської премії з літератури. У Шведській академії відзначили його здатність передавати «сутність японської душі».▫️ Письменник захоплювався традиційними японськими мистецтвами — чайною церемонією, каліграфією, поезією та театром. Ці мотиви часто з'являються в його книгах.▫️ Одним із найвідоміших творів Кавабати є роман «Країна снігу», який багато критиків називають шедевром японської літератури ХХ століття.▫️ Також читачам добре відомі його романи «Тисяча журавлів», «Стогін гори», «Давня столиця» та «Сплячі красуні».▫️ Кавабата був наставником іншого знаменитого японського письменника — Юкіо Місіми.▫️ Його стиль називають «літературою натяку». Автор рідко пояснює почуття героїв прямо, залишаючи простір для роздумів читача.▫️ У своїй Нобелівській лекції письменник говорив про красу, природу та духовні традиції Японії, а не про власні заслуги.▫️ Твори Кавабати перекладені десятками мов світу й досі залишаються одними з найвідоміших зразків японської класики ХХ століття.А ви читали Ясунарі Кавабату? Або хоча б чули про нього?Книготерапія📗Підписатись
👁 1,340 26-06-10 13:06
Закінчую з подіями з Арсеналу важливою темою «Не героїзувати, а пояснювати: як говорити з молоддю про війну та її роль у війську».І ось деякі думки:✔️Підлітковий протест — нормальна частина дорослішання. Молоді люди шукають власну ідентичність, прагнуть самовираження й не завжди готові беззастережно приймати позицію дорослих. Тому заборони часто не працюють, а іноді навіть викликають ще більший інтерес до того, що забороняють. Натомість важливо показувати приклади людей, з якими хочеться себе асоціювати, і говорити чесно про реальність.✔️Сучасна війна — це не лише фронт. Це також технології, аналітика, дрони, інновації. І багато молодих людей можуть знайти себе саме в цих сферах.✔️ Велику роль відіграє родина. Розмови важливі, але ще важливіший особистий приклад дорослих. Патріотизм не обов'язково має виглядати пафосно. Часто він проявляється через реальні історії конкретних людей, які роблять щось для країни.✔️57% українців ніколи не спілкувалися з військовими. Можливо, тому одним із головних викликів сьогодні є брак живого контакту між цивільними та військовими. Особисті розмови часто дають більше розуміння, ніж десятки інформаційних кампаній.✔️ Молодь не живе в інформаційному вакуумі. На неї впливають соцмережі, блогери, друзі, онлайн-спільноти. Тому варто не лише критикувати чужий контент, а й створювати якісний свій. ✔️Контент для молоді не працює за принципом «зараз ми вас виховаємо». Книжки, комікси, мальописи, музика та історії можуть бути значно ефективнішими за лекції та моралізаторство. Підлітки швидко відчувають фальш, але добре реагують на щирість, гумор і можливість робити власні висновки.✔️ Книги, написані для підлітків або про їхній досвід під час війни, дають можливість прожити складні емоції, поставити важливі запитання й знайти власні відповіді. Не випадково читання часто стає безпечним простором для осмислення того, що відбувається навколо.Мабуть, головне завдання сьогодні — не виховувати, а будувати містки. Між поколіннями, між цивільними та військовими, між різними досвідами та поглядами.Книготерапія📗Підписатись
👁 1,060 26-06-09 08:01
Чудова новина для батьків підлітків: в Україні з'явилося видавництво MISON, яке спеціалізується на літературі для тинейджерів. І ви вже можете передзамовити першу книгу — «Музей родинних історій» Олени Скуловатової 🏛Про що книгаГоловна героїня Стефа приїздить на весняні канікули до тітки в Київ. Спочатку ця поїздка здається їй покаранням, але поступово все змінюється. Квартира тітки виявляється справжнім музеєм родинних історій: старовинні речі, сімейні реліквії та спогади відкривають для дівчини цілий світ минулого. На читачів чекають київські пригоди, пошуки загубленої реліквії, невелике розслідування та знайомство з Богданом — хлопцем, який захоплюється історією 👫Як передзамовитиКнига вийде вже у липні, а зараз діє ціна передзамовлення — всього 215 грн. До кожної книги видавництво дарує фірмову закладинку. Щоб зробити передзамовлення, пишіть в Дірект: https://www.instagram.com/mison.publishing/ А взагалі раджу підписатись на інстаграм або фейсбук і слідкувати за видавництвом, бо ⬇️В планах MISON ще дві цікаві новинки✔️ «Мене звати Мрія» — психологічна повість для підлітків від військової психологині Уляни Біланюк.✔️ «Вони обрали Україну» — документальний нонфікшн Євгенії Генової про підлітків, які пережили окупацію або депортацію.Завжди радію появі нових українських видавництв. Особливо з такою цікавою і важливою спеціалізацією 🔥Тож бажаю MISON вдалого старту, а вас закликаю підтримати проєкт передзмовленнями та підпискою!#кт_промо Книготерапія📗Підписатись
👁 1,430 26-06-08 13:09
В мене уже увійшло в звичку читати корейські трилери від Видавництва Анетти Аннтоненко. Якісь вони особливо моторошні і незвичні 🫣Тож і новинку «На добраніч, мамо» авторки Со Міе не пропустила."Що таке сім’я? Наскільки глибоко сягає коріння зла, зародженого в родинному колі?Кримінальна психологиня Лі Сонґьон отримує пропозицію від серійного вбивці Лі Бьондо: він наполягає, щоб саме вона провела з ним інтерв’ю. У той самий час у житті Сонґьон з’являється дівчинка Хайон — донька чоловіка від його колишньої дружини, дитина, яка мала б стати частиною її родини. З кожним днем Сонґьон змушена занурюватися глибше не лише в таємниці свідомості злочинця, а й у темні закутки душі падчерки, і висновує: дитина має з серійним вбивцею більше спільного, ніж можна було уявити.Чи може брак материнської любові стати фатальним для людської долі? Чи вбивцею народжуються, а чи стають? «На добраніч, мамо» — зловісна й водночас зворушлива історія про те, як легко зламати тендітну душу дитини." Подивимось, чи зайде мені ця авторка так само, як Чон Юджон 🔥#кт_поповненняКниготерапія📗Підписатись
👁 1,130 26-06-07 07:01
Що радять підписники Книготерапії 📚Традиційно в неділю ділюся книжковими рекомендаціями від вас. Цього разу добірка вийшла дуже різноплановою: від ромкомів і фентезі до Кінга та популярної економіки.📖 «Інакша» Лілія КухарецьЗавершення дилогії «Звичайна». Підписнику дуже сподобалась історія.📖 «Піранезі» Сюзанна КларкНезвичне поєднання загадки, фентезі та теми пам'яті. Не найпростіша книга, але одна з тих, що надовго залишаються в думках після прочитання.📖 «Не закохуйся, Єво» Альона РязанцеваДинамічний ромком без штучних сюжетних поворотів. Крім романтичної лінії, тут є тема втрати дому та пошуку себе після початку великої війни.📖 «Френдзона» Еббі ХіменесЗа легкою обкладинкою ховається емоційна історія про кохання, втрати та непрості життєві випробування. А ще тут є Джош — герой, який уже має власний фан-клуб серед читачок.📖 «Тріумф її величності» Анна КосТемне політичне фентезі з інтригами, боротьбою за владу, змовами, зрадами та зрілими стосунками. Окремо відзначають фінал, який перевертає все в останню мить.📖 «Роза Меддер» Стівен КінгІсторія про жінку, яка намагається вирватися з-під влади жорстокого чоловіка. Для тих, кому цікаві сильні жіночі персонажки та психологічна глибина Кінга.📖 «Усі персонажі вигадані. Або ні» Юлія ЛабаРомантична історія, яка допомогла читачці відкрити для себе нову українську авторку. Настільки сподобалася, що вже хочеться братися за наступну книгу письменниці.📖 «Чому б нам не надрукувати більше грошей? Економіка в десяти практичних питаннях» Рупал ПательКнижка для тих, хто далекий від економіки, але хоче зрозуміти, як вона працює. Доступно, цікаво та з великою кількістю прикладів і пояснень.📖 «Так тобі і треба...» Катя БльосткаОсобиста історія, яка багатьом відгукується спогадами про дитинство й підліткові роки. А ще це можливість подивитися, як змінюються покоління та ставлення до себе.📖 «Будь ласка, не бійся» Максим БелянськийДля декого це вже автор в якого читають усе, що виходить друком, починаючи ще з «Бабусі».Що зацікавило найбільше?Книготерапія📗Підписатись
👁 959 26-06-05 15:46
П'ятниця! Час для відео на вихідні ⬇️"Невеличка драма" Валер'яна Підмогильного: про біохімію й кохання| Шалені автор(к)и | Агеєва, Семків""Невеличка драма" Валер'яна Підмогильного - це роман, який буквально напрошується на інсценізацію. Хіба ж ми могли пропустити його постановку в Театрі Франка?! У цьому випуску ми говоримо і про сам роман, і про його постановку. А ще про Горкгаймера і Адорно, 1929 рік і українізацію, і зовсім трішки знову про Нечуя-Левицького) Буде цікаво!" БЕЗ ПРАВОК: роздягатись, щоб продавати книжки, що читають чоловіки та чим крута коротка проза"У сьомому випуску “Без Правок” говоримо про те, чи треба роздягатись, щоб краще продавати книжки, чим нас вражають зустрічі з читачами, а також ділимось улюбленими оповіданнями" «Над Чорним морем»: літературна мандрівка у часі | Книжковий клуб Сенсу #3"Третій випуск присвячений книзі, яку маркетинг-відділу Сенсу любить особливою любов'ю. «Над Чорним морем» – перший роман про Одесу в українській літературі. Через кілька любовних історій автор порушує важливі питання національного самовизначення, культурного розвитку та ідеалів в умовах матеріалізму. В центрі сюжету — внутрішній конфлікт між ідеалістами, що шукають істину, та споживачами, які прагнуть лише задоволення. " Книги про пам’ять і покоління: «Кольори наших споминів» і «Селянки» | Ідеї, які об’єднують книги"Історик Віталій Михайловський обговорює дві книжки:— «Кольори наших споминів» Мішеля Пастуро — про пам’ять, кольори та асоціації, які супроводжують людину все життя; — «Селянки. Розповідь про наших бабусь» Йоанни Кучель-Фридришак («Chłopki. Opowieść o naszych babkach», Joanna Kuciel-Frydryszak) — про життя селянок, важку працю, побут і досвід покоління наших бабусь.Як працює пам’ять, чому певні кольори чи запахи миттєво повертають нас у дитинство і як особисті спогади допомагають краще зрозуміти історію власної родини та суспільства — відповіді на ці та інші питання ви знайдете у подкасті. " Презентація книги Ольги Глумчер та Олексія Сокирка «Творці історії»"Розмова довкола книжки «Творці історії» — це спроба осмислити, як формується сучасний український пантеон. Йдеться не про вичерпний перелік великих імен, а про принципи відбору: які постаті ми залишаємо в колективній пам’яті й чому саме вони стають важливими сьогодні. У центрі уваги — люди, чиї рішення, дії та уявлення про свободу, державу й спільноту в різні епохи створювали підстави для існування України." Ольга Токарчук про збереження різноманітності, нову книгу і свій шлях письменниці. КНИЖКОВИЙ АРСЕНАЛ"На Книжковому Арсеналі відбулася публічна розмова з лауреаткою Нобелівської премії з літератури Ольгою Токарчук «Ми не на острові». Письменниця поділилася своїми роздумами про літературу, пам’ять, європейський досвід, війну Росії проти України, роль гумору в літературі й житті та майбутнє культури в часи глобальних змін." Як жити, думати і діяти ТВОРЧО? Розбираємо книгу «Метод казана»"Щороку тисячі українців завдяки Олександру Трегубу знаходять нові професії, вчаться творити й заробляти у creative & tech світі. Олександр — співзасновник Projector Institute. Пройшовши шлях від навчання на інженера зв’язку до дизайнера й засновника освітньої компанії, він придумав Метод Казана — просту, але глибоку систему, що допомагає впорядкувати творчий процес і не губитися у власній голові." Щось зацікавило?#кт_щоподивитисьКниготерапія📗Підписатись
👁 1,520 26-06-05 09:04
Юлія Семикоп "Дружити зі своєю дитиною: корисно чи шкідливо. Про здорові стосунки батьків і дітей", видавництво 4mamasІноді книжки про виховання дітей виявляються книжками і про нас самих 🪞Саме такою для мене стала книга «Дружити зі своєю дитиною: корисно чи шкідливо». Вона не лише про стосунки з дітьми, а й про наше власне дитинство, про те, як досвід, який ми отримали колись, впливає на нас сьогодні як на батьків, партнерів і просто людей."Авторка, психологиня-практик, досліджує основні принципи виховання та пояснює, чому відсутність ієрархії у стосунках між батьками і дітьми зазвичай шкодить їхньому розвитку, руйнує впевненість у собі, негативно позначається на майбутньому. На основі досліджень і прикладів з досвіду авторки книжка показує, чому діти потребують авторитетного, але дбайливого керівництва, а не «дружби» з батьками.Ви знайдете багато практичних рекомендацій, порад, конкретних кроків, застосувавши які, побудуєте здорові відносини, де залишитеся лідерами, забезпечуючи дітям опору, безпеку, підтримку та чіткі орієнтири у житті." У книзі багато уваги приділено тому, як знайти баланс між надмірною суворістю та вседозволеністю. Як залишатися для дитини дорослим, який встановлює кордони, але водночас будувати теплі, довірливі стосунки ❤️Сподобалося, що авторка розглядає дуже практичні теми: як говорити з дітьми різного віку, як пережити підлітковий період, як проходить сепарація, чому важливо вчасно відпускати дітей у самостійне життя. Є окремі розділи про спілкування з підлітками, про те, що особливо важливо чути синам і донькам.Також у книзі є відповіді на запитання батьків, поради щодо стосунків після розлучення, розмов про складні теми та багато прикладів із життя 💬Один із найцікавіших для мене розділів — про фрази, які не варто казати дітям. Тут пояснюється, як звичні для багатьох вислови можуть перетворюватися на комплекси, страхи, сором або невпевненість у собі. Я знайшла чимало фраз, які сама чула в дитинстві, і було корисно зрозуміти, як вони впливають на дитяче сприйняття.Ця книжка нагадує: батьківство — це не лише про нагодувати, одягнути й організувати побут. Це ще й постійна робота над стосунками. Не завжди проста, але дуже важлива."Те, як батьки сприймають свою дитину і який зворотній зв'язок транслюють, є основою майбутнього самосприйняття. Спочатку дитина сприймає себе очима важливих дорослих, і вже потім із цього зовнішнього сприймання формується власне сприймання себе." "Щоб у будь-яких стосунках щось складалося добре, потрібно приділяти увагу і докладати зусиль." "Не присвячуйте свого життя комусь. І навіть дітям Особливо дітям! Вони не здатні цього витримати. Це вдає величезної шкоди їхньої психіці." Книгу можу сміливо рекомендувати батькам дітей різного віку — і тим, хто тільки будує контакт із малечею, і тим, хто вже проходить непростий підлітковий період.#кт_відгукКниготерапія📗Підписатись
👁 1,020 26-06-04 08:59
На Арсеналі мою бібліотеку поповнила також книга Олександра Трегуба "Метод казана" 🥣"Книга, яка прокачає твою креативність — хай ти створюєш бренд, пишеш код, будуєш міст або викладаєш математику. Бо нетворчих професій не буває. Щороку тисячі українців завдяки Олександру Трегубу знаходять нові професії, вчаться творити й заробляти у creative & tech світі. Олександр — співзасновник Projector Institute. Пройшовши шлях від навчання на інженера зв’язку до дизайнера й засновника освітньої компанії, він придумав Метод Казана — просту, але глибоку систему, що допомагає впорядкувати творчий процес і не губитися у власній голові. У книзі — реальні кейси, інструменти, робочі прийоми, вправи та приклади.А ще — несподіваний, але дуже влучний наратив — розбір кіносаги «Зоряні війни», яка наочно показує, як працює Метод Казана в історіях, конфліктах, рішеннях і персонажах. Верстка книжки — смілива й інтерактивна: графічні розгортки, практичні завдання, структури процесів. Вони стимулюють повертатися до книги щоразу, коли відчуваєш кризу." Я була на презентації і принесла звідти кілька думок:Головна ідея книги: творчість — це не лише про письменників, художників чи музикантів. Будь-яка людина, яка створює щось нове, має справу з творчістю.Для пояснення цього процесу автор використовує метафору казана. Щоб приготувати страву, недостатньо просто мати інгредієнти. Спочатку має бути намір: вирішити, що саме ти хочеш створити. Потім — зібрати потрібні складники. Але сам набір продуктів ще не є готовою стравою. Потрібен процес, у якому все це поєднається в щось нове. Так само народжуються ідеї 💡Ще одна цікава думка з розмови: великі проєкти рідко створюються лише на натхненні. Олександр Трегуб розповідав, що писав книгу майже два роки. За цей час не раз виникало бажання все покинути, з'являлися сумніви, синдром самозванця та страх, що книжка нікому не буде потрібна 🫣Допомогли не творчі осяяння, а радше система: регулярна робота над текстом, виділений час і дедлайн, який зрештою змусив поставити крапку.Сподобалася й думка про те, що багато важливих для нас речей неможливо оцінити виключно з погляду ефективності чи окупності. Якби рахувати лише витрати часу та зусиль, чимало проєктів так ніколи б і не з'явилися.Іноді ми починаємо щось робити просто тому, що віримо: це важливо. Прямо як в мене з Книготерапією 😸#кт_поповненняКниготерапія📗Підписатись
👁 1,240 26-06-03 12:02
Розкажу трохи детальніше про книгу "Деколонізація. Есеї з України", яку мені подарувала підписниця, співавторка а також наукова редакторка цього видання Любов Терехова. Це збірка, до якої увійшов 21 есей від 20 авторів і авторок — письменників, журналістів, істориків, філософів, громадських діячів та дослідників різних галузей.Автори показують, як імперський вплив може зберігатися через мову, релігію, мистецтво, спорт, енергетику, бізнес, освіту та культурні практики навіть тоді, коли самої імперії вже немає на карті 🌎Ще одна цікава риса видання — усі тексти подано трьома мовами: українською, англійською та німецькою. Тож книгу можна не лише читати, а й рекомендувати іноземним друзям чи колегам, які хочуть краще зрозуміти український контекст і причини російсько-української війни.Видавці називають її першим міждисциплінарним виданням на тему деколонізації в Україні. Думаю, це хороша книжка для тих, хто хоче дивитися на сучасність і історію через деколоніальну оптику та краще розуміти механізми імперського впливу.#кт_поповненняКниготерапія📗Підписатись