Книготерапія 📗

🎤 Виступила сьогодні у Ксю в класі — попри те, що подію перенесли через повітряну тривогу і частина діток не змогли прийти. Ми не читали, але я трохи розповіла їм, чому читання — це справжня суперсила. Про те, як книжки розвивають фантазію, мислення, словниковий запас і навіть допомагають вигадувати, писати, знімати відео чи малювати.📚 Показала, які бувають книжки — різні-різні: пригодницькі, пізнавальні, комікси, інтерактиви... Розповіла, які книги особливо сподобалися Ксю.Також згадала нашу чудову Ірпінську бібліотеку, де можна знайти справді класні книжки і де дуже приємна бібліотекарка, яка завжди порадить щось цікаве. Наголосила, що їм пощастило мати поруч гарну бібліотеку, бо діти в селах іноді не мають — і ми часом відправляємо їм книги.Поспілкувались, хто що читає, які книги улюблені.Діти — жива й безпосередня аудиторія, але тримати їх увагу не просто. І якщо хоча б одна дитина після цієї зустрічі відкриє книжку і захоче читати більше — місія виконана 💪#кт_подія#кт_ірпіньКниготерапія📗Підписатись

🌲Другого травня виповнилося 10 років, як я мешкаю в Ірпені. Я дуже люблю це місто, хоча до недавнього часу навіть не знала, що Ірпінь — літературна столиця України. І досі, коли шукаю для вас інформацію для рубрики #кт_ірпінь, знаходжу щось несподіване.​Наприклад, дізналася, що у 2017–2019 роках в Ірпені проводився книжковий фестиваль «Irpin Book Fest». Я відвідувала багато фестивалів, але чомусь книжковий пройшов повз мене. Сподіваюся, що в нас колись ця традиція відродиться.​🏆А ще сьогодні дізналася, що щороку 13 серпня вручають Літературну премію Ірпеня. Преміальний фонд становить 500 тисяч гривень, що є найбільшим в історії літературних премій в Україні. Прийом заявок триває до 1 березня. До речі, подавати роботи можуть автори без географічних обмежень, тобто не тільки ірпінці. Премія створена для підтримки українських письменників та популяризації сучасної літератури.​Тож Ірпінь продовжує дивувати мене своєю літературною історією та сучасними ініціативами. Сподіваюся, що зможу поділитися з вами ще багатьма цікавими фактами про наше місто ❤️А ви знали про ірпінські книжкові фестивалі та премію?Книготерапія📗Підписатись

🥳 Книготерапевтичний онлайн книжковий клуб починає роботу! Травень на порозі, тож вже можна записуватись на обговорення місяця. Читаємо:1️⃣Володимир Винниченко «Записки Кирпатого Мефістофеля» — обговорення 19 травня (19.00)Це зухвалий роман, що випередив свій час. Дія розгортається в Києві на початку ХХ століття, а в центрі — заплутані любовні трикутники, моральні дилеми та безжальний аналіз людських стосунків. Як на мене — мастрід для кожного українця.2️⃣Бріанна Лабускес «Бібліотека спалених книг» — обговорення 26 травня (19.00)Історичний роман про трьох жінок, які вірять у силу книг, здатних перемогти у найтемніші моменти війни.Спілкуємось:1️⃣В закритій Telegram-групі для кожної книжки протягом місяця.2️⃣В призначений день у Zoom (1,5— 2 год) — кожен зможе висловитись, поставити питання, поділитися враженнями. Можна і просто послухати, якщо соромитесь.Отримуємо плюшки:1️⃣ Допоміжні матеріали для читання.2️⃣Дописи без спойлерів про книгу, автора тощо.3️⃣ Промокод на знижку 15% на книгу «Бібліотека спалених книг» від Лабораторії. 4️⃣ Розіграш при обговоренні — і подарунок для рандомного щасливчика (це може бути книга, читацький щоденник, свічка або інший сюрприз).Умови:Вартість участі — 300 грн за обговорення однієї книги або 500 грн за обговорення обох книг місяця при сплаті одразу. Після сплати додаю в групу книги та починаємо спільне читання!🔥Якщо цікаво, не зволікайте, бо кількість місць обмежена!Для запису пишіть @liybovbo

Ольга Демчук «Замкнені зсередини» #кт_відгук🤝 Сьогодні не тільки день книг, але й день психолога. Дивний збіг — я дочитала цю книгу саме сьогодні. Хоча вона не з психології, а радше з психоаналізу. Для мене, що вже понад 4 роки в терапії (гештальт), це було корисне знайомство з іншим, психоаналітичним, підходом. Книга VS терапіяВ терапії я наче гашу свої емоційні пожежі й біль розмовами з психологом та різними практиками роботи з почуттями. А книга дала мені загальне й системне розуміння всіх процесів, що відбуваються у внутрішньому світі. Це як база. Тут і про етапи формування особистості, і про проекції, і про сепарацію, і про особисті кордони, і про багато іншого. В чому фішкаАвторка не вчить «шукати винних» (будь то батьки чи наша внутрішня дитина) і перекладати на них відповідальність, а навпаки — пропонує взяти на себе відповідальність за свої емоції й реакції. Вчить мислити, бачити світ об'єктивно, тим самим зменшувати емоційне напруження.📊 Книга насичена прикладами, схемами, конкретними порадами. Ще один важливий момент: бонусом йдуть статті про життя в Україні під час війни. Це глибокі рефлексії авторки — про те, як наша психіка реагує на травму, стрес, страх. І це теж дає цінні інсайти.ВисновокКнига сильна й глибока. Не обіцяє простих рішень, але точно допомагає краще себе зрозуміти і почати рухатися в правильному напрямку. Впевнена, буде корисна багатьом. 📕 Я точно буду повертатися до своїх численних стикерів. І сподіваюсь, що деякі усвідомлення допоможуть мені подолати власні психологічні проблеми.P.S. Цитати наводити не буду, бо відгук вийшов величеньким. Деякі наводила тут. Книготерапія📗Підписатись

Знаєте, я дуже рада, що започаткувала рубрику #кт_ірпінь. Під час пошуку інформації стільки цікавого дізнаюсь!Наприклад, про Максима Рильського. Він, як і Ліна Костенко, народився 19 березня, тільки 1895 року. Почала про нього читати, і виявилось, що з весни 1938 до весни 1951 року (не враховуючи років евакуації) він мешкав і працював в Ірпені, за адресою вул. Центральна, 15. А це 400 метрів від мого дому! Десять років поруч ходжу.✍️ В Ірпені Рильський написав «Молодий садок», «Ніч колихала», «Димом котиться весна», «Медитації» та інші твори. У вільний час поет доглядав сад, рибалив на річці Ірпінь та проводив літературні зустрічі з колегами. У домі Рильського гостювали Володимир Сосюра, Андрій Малишко, Остап Вишня, Юрій Яновський та інші письменники.Завдяки його зусиллям у 1936 році на базі колишньої дачі підприємця І.І. Чоколова був створений той самий Будинок творчості письменників, що перетворив Ірпінь на «літературну столицю» України.У 1951 році у зв’язку з хворобою дружини Рильського, родина переїхала до Києва та продала будинок. На жаль, у 2015 роцібудинок зруйнували. Але Рильський до кінця життя вважав Ірпінь «славетним селищем» та «письменницькою оазою»:"Лягли смуги голубіНа пагорби рожеві,У тихій радості-журбіВклонявся вечір дневі –І огортала ніжна тіньПоволі, а не зразуСлаветне селище ІРПІНЬ –Письменницьку оазу"Також Ірпінь згадано у вірші, виданому за кілька місяців до смерті автора:"Із нею ми жили в будиночку малімУ скромнім Ірпені, близенько залізниці,І не гнівило нас, коли здригався дімВід поїздів нічних(воно ще й досі сниться)."Пройшли роки. Ірпінь вже давно не скромне селище, а от залізниця й досі спати не дає 😸Книготерапія📗Підписатись

📚 Чи варто читати корисні книжки?Не так давно ми обговорювали, чи варто читати художню літературу, і згадували тих, хто вважає її «некорисною». Але є інша категорія людей, які переконані, що корисні книжки — це суцільна «вода» про «успішний успіх», тож читати їх немає сенсу.Я з цим не погоджуюся. Так, у багатьох подібних книгах є поради, які здаються очевидними, часто пишуть про одне й те саме. Але основна задача таких книг — мотивувати щось робити. Тож я не переймаюсь, якщо бачу якусь пораду в багатьох книжках. А навпаки, отримую більше мотивації її використовувати.Ці книги також допомагають:✔️ Розвиватися. Вони вчать сприймати нові ідеї та дивитися на світ ширше. ✔️ Формувати корисні звички. Часто ми знаємо, що корисно, але не робимо цього. Такі книжки допомагають «перезавантажитися» і повернутись до правильного курсу. ✔️ Зростати. Хороший нон-фікшн може підштовхнути до дій, які змінять ваше життя. ✔️ Використовувати чужий досвід. Читаючи книги з бізнесу, психології, комунікацій, ми отримуємо концентровані знання, які інші набували роками. І змінюємо життя на краще!‼️ Головне не просто читати такі книги, а дійсно використовувати поради з них. Бо якщо знаєш, але не робиш - це все рівно, що не знаєш. Намагаюсь так і робити, хоча звісно вдається впроваджувати не все. А ви читаєте корисні книги?Книготерапія📗Підписатись

8️⃣ березня: боротьба за права жінок та жінки в літературіСьогоднішнє свято передусім не про весну та квіти, а про боротьбу за права жінок. У XIX-XX століттях жінки боролися за право голосу, рівну оплату праці та освіту. 8 березня 1908 року у Нью-Йорку відбулася демонстрація жінок-трудівниць, які вимагали скорочення робочого дня, кращої оплати та виборчого права.1977 року ООН визнала 8 березня Міжнародним днем боротьби за права жінок і мир. І багато письменниць зробили свій внесок у цю боротьбу.👩‍💼 Жінки-феміністки в літературіСвого часу авторкам було важко заявити про себе: їхні твори не сприймали серйозно, а дехто змушений був писати під чоловічими псевдонімами — наприклад, Марко Вовчок та Жорж Санд.Але були й ті, хто відкрито кидав виклик суспільству. Мері Волстонкрафт ще у XVIII столітті написала «Захист прав жінки» — одну з перших феміністичних праць. Вірджинія Вулф в есе «Власна кімната» показала, наскільки важливо для жінки мати право на освіту, фінансову незалежність та простір для творчості.Серед українських письменниць, які боролися за права жінок, варто згадати Ольгу Кобилянську, яка у своїх творах «Царівна» та «Людина» порушувала питання свободи жінки, рівності у шлюбі, освіти та самореалізації.❤️ Ці письменниці не лише творили видатні книги, а й прокладали шлях іншим жінкам у літературі.Книготерапія📗Підписатись