👑 Ольга Кобилянська "Царівна"Мені сподобалась книга — передусім ті меседжі, які вона доносить. «Царівна» — це справді особливий твір: перша феміністична українська проза кінця XIX століття. Також це перший роман, де піднімається тема письменництва. Це історія жінки, яка відмовляється бути «тінню чоловіка» чи хатньою робітницею, і натомість обирає себе — власний шлях, власний розвиток, власне щастя.

"Повість «Царівна» — це історія письменниці, що намагається досягти успіху в дуже невигідний для цього час — еру закостенілого патріархату. Написаний у форматі щоденника, це по суті автобіографічний твір. У головній героїні авторка втілила своє бачення жінки в суспільстві, ролі творчості, освіти й самореалізації для розвитку її особистості. Втім фінал книжки інший, ніж у житті Ольги Кобилянської. Зрештою героїні вдається одночасно і зреалізувати себе у творчості, і знайти сімейне щастя. Але навіть у виборі партнера доля повністю залишається в її руках: героїня щасливо уникає пастки шлюбу з розрахунку, відмовляється від заміжжя з недостойним та укладає союз із тим, хто поділяє її цінності й переконання."
Мене вразило, як сміливо Кобилянська випереджала свій час. Те, про що вона писала понад сто років тому, досі актуальне. Це й про свободу, і про сміливість, і про самодостатність. "Світе широкий! Який ти для мене, молодої, недоступний, яким муром обведений!"
«Мати таку свободу, щоби бути собi цiллю! Передусiм бути собi цiллю, для власного духа працювати, як бджола; збагачувати його, збiльшати, довести до того, щоб став сяючим, прегарним, хвилюючим, зорiючим у тисячних красках!»
Так, у тексті багато емоцій та рефлексій — внутрішньої роботи над собою, сумнівів і боротьби. Іноді хотілося трохи швидшої дії, але саме завдяки цьому Кобилянська показала, що важкі рішення, усвідомлення і трансформації не відбуваються миттєво."Що зі мною? Що з ним? Що з всіма, всіма тими, що мають серце в грудях?"
"Де вже раз любов панує, нема місця для думок; а де думки беруть верх, блідне вона нечайно і завмирає."
"Любов – то широке море, що має свій приплив і відплив, свої вири і підводне каміння..."
🎉 Історія має щасливий і справедливий фінал, а головна героїня доводить: краще бути самій, ніж із «ким попало», і що щастя завжди поруч із тими, хто сміливо обирає себе."Коли мається за мужа доброго і ніжного чоловіка, а чоловік той заразом товариш нашої душі, тоді не можна від долі жадати більшого скарбу."
P. S.

Літературознавці кажуть, що обговорювати Кобилянську навіть цікавіше, ніж читати. Завтра на клубі ми це перевіримо 😉

Якщо бажаєте доєднатися до обговорення «Царівни», пишіть @liybovbo#кт_відгукКниготерапія📗Підписатись