​​Стівен Кінг — "Країна розваг". Про найпрекраснішу осінь у життіЄ у Кінга особливі книжки, де переплітаються декілька історії, шарів, і насправді головним є не та, яка лягає як основний сюжет, а інша, та, яка розгортається на його фоні. "Країну розваг" я відношу саме до таких романів майстра.Студент Девін влаштовується на літню роботу в парк атракціонів, сподіваючись забути дівчину, яка розбила йому серце. Але тут відбувається щось моторошне. Кажуть, що в парку бачать примару дівчини, вбитої у “Домі жахів”. Безжальний маніяк уже забрав життя дівчат, а його так і не знайшли. Ворожка з парку розваг пророкує, що на Девіна чекають дивовижні зустрічі. З чим ще він стикнеться у країні розваг?Багато буденності, дрібка містики, історія місцями детективна, а місцями зворушлива — цей роман дещо вибивається з загальної творчості автора, тому і об'єктивно оцінювати її непросто. Як і життя в цілому.Як це вже характерно для пізнього Кінга, у "Країні розваг" зустрічаються згадки про те, що чекає нас потім, за межами. І якесь впевнене переконання у тому, що це саме "поза межами", таки існує.Здавалося б, історію як і сам роман не назвеш особливими, тут достатньо кліше і самоповторів. Але вийшло чуттєво, тепло, дещо ностальгійно і атмосферно. Це і витягує всю книгу, бо деякі струни душі вона зачіпає на відмінно.Жаль, що сторінок не багато. Хотілося б побути з головними героями довше. Подихати цим повітрям біля моря. Знову одягнути костюм у парку розваг, і дарувати іншим радість."Джойленд" — це історія про дорослішання, про втрату, про любов. Історія жива і справжня. Про найпрекраснішу осінь у житті. Місцями пронизану ниточками відчаю, страху і розпачу. Але таку атмосферну і чарівну, що її хотілося б закупорити у пляшку, і поставити на полицю, поруч з іншим, кульбабовим вином.** Цитати з книжки **• Коли тобі двадцять один, життя — це карта доріг. Уже в двадцять п'ять ти підозрюєш, що тримав карту догори дригом, у сорок тебе опановує цілковита впевненість у цьому. А на той час, коли тобі виповнюється шістдесять, повірте мені на слово, ти розумієш, що ти, бляха, заблукав.• Коли йдеться про минуле, усі пишуть художню літературу.• Ви повинні розуміти, що порівняти мені тоді не було з чим. Це називається бути молодим.• Якщо він досить дорослий, щоб купувати собі законно випивку, то вирішувати, яким бути його життю, може і поготів.• Відпускати й забувати нелегко. Навіть коли тримаєшся за щось болісно-шпичасте. Особливо коли за таке тримаєшся.• Не розумію, навіщо люди використовують релігію, щоб кривдити одне одного, коли в світі й без того стільки болю. Релігія має давати втіху.• Життя не завжди обдирайлівка. Часом у ньому випадають і справжні призи. Часом вони безцінні.• Не переймайся через другий акт, поки перший не скінчено.• Остання радість завжди приходить і йде, і коли ти бачиш, як до тебе підкрадається темрява, ти тримаєшся за те, що було яскравим і хорошим. Тримаєшся щосили.#книжкова_полиця