​​Мільйон у жилетній кишеньці

Декілька разів протягом останніх років, виходячи з циферок на банківських рахунках і наявної готівки, я був спочатку у статусі мільйонера, а згодом – і мультимільйонера. Поки тільки гривневого. Але і це – з тих речей, які не так вже й багато хто на власному досвіді спробував. Я веду порівняно простий спосіб життя, де з дійсно відчутних особистих витрат – напевне тільки оновлення техніки раз в декілька років. Решта десь так 80% моїх витрат, якщо не більше – виключно зі сфери сімейного. Тому зі сторони перехід зі статусу “–$200 на рахунках” при переїзді у Львів, і цифра в декілька мільйонів на балансі відносно недавно – зі сторони пройшов непомітно. За дивним збігом обставин, це я можу сказати про більшість зі своїх знайомих, хто заробляє свій хліб чесним шляхом, а не промучує схеми як близькі і далекі друзі нашого президента. Потім я остаточно закрив квартирне питання, на що пішли всі гроші, і тепер що я, що миша з церкви через дорогу – однаково мріємо про те, щоб зима цього року була не дуже довгою. Гроші пішли, але відчуття, які дає їх наявність, запам'ятовуються. Що ж реально змінюється, при появі відносно великого капіталу? Насправді, якщо ти до цього морально не готовий – то нічого. У тебе просто з'являється більше можливостей бути собою. Швидше за все, наявні проблеми тільки загостряться. Старі не будуть вирішені і додадуться нові. Бо дорога алкашка, замість "Хлібного дару" по акції, мало що змінить у твоєму житті, якщо ти так і продовжиш бухати, бро. Максимум – компанія друганів стане більш респектабельною на вигляд. Але один фіг, у фіналі ви станете в чергу для оплати, на одній і тій же касі. А от якщо ж ти все-таки прийшов до цього завдяки системним зусиллям, а не волі випадку – зміни на рівні внутрішньому, стають відчутними. По-перше, з'являється більше впевненості у собі. У тому, що ти знаєш і робиш. В усвідомленні того, що розумієш як працює твоя модель, і за бажання ти зможеш знову повторити потрібний результат. Більшість ризиків, які раніше впливали на прийняття рішень, перестають бути актуальними. Бо те, отримаєш ти у наступному місяці зарплату (чи оплату від клієнта), або ні – більше не відіграє критичної ролі. Бо можеш хоч декілька років пускати паперові літачки з вікна, без потреби працювати взагалі. І при цьому ризик опинитися в картонках на Привокзальній – тобі не загрожує від слова зовсім. Терпіти шефа ідіота чи клієнта неадеквата – це теж більше не про тебе. Ти можеш вибирати роботу, проекти … та й в цілому – багато що можеш вибирати. Це важливий момент – коли нестача грошей перестає диктувати тобі як жити і з ким вести справи. А груз минулих кредитів чи майбутніх рахунків, перестає блокувати трибуну у твоїй ментальній сесійній залі. Рівень сум, якими ти оперуєш не лише фізично, а й на рівні думок, виростає. Так само як і виростає рівень проектів, якими хотілося б займатися. Такий собі ефект масштабу, який вже ніколи не зникає. Бо навіть якщо з якихось причин опиняєшся на дні, навички, які дозволяють з цього самого дна видряпатися – завжди при тобі і нікуди не дінуться. І так, Маслоу був правий зі своєю теорією. Можливість самовираження – стає тією верхівкою, перебування на якій починаєш цінувати найбільше. А ще – починаєш досить добре розрізняти тих, хто грає у стару-добру гру "бути і здаватися". Оточення неминуче змінюється. Хочеться більше справжності. Але хто зна, може я все це просто вигадав. Ваш слуга Автор, любить розповідати байки вечорами, потягуючи винце біля лампи з Котом. Для чого ж іще придумали холодні зимові вечори, якщо не для цього? Хоча, у кожній казці завжди є частка правди. Але моралі тут не буде. Просто побажаю і кожному з вас колись заробити свій мільйон. А головне – мати достойну мотивацію, чому б вам хотілося взяти цю планку. І чим простіше і швидше вам вдасться цього досягти – тим краще. Бо час – це єдина валюта, чий обіг не підлягає емісії.