За межами чорної веселки / Beyond the Black Rainbow (2010) Божечки, як я кайфанула від перегляду. Наче натрапила на оазис посеред кінопустелі й набралася сил перед наступними нудними переглядами. Психоделічна наукова фантастика Паноса Косматоса. Довго відкладала перегляд саме через відгуки, що це суцільний візуал без сюжету. Тепер можу сказати, що це одна з найбільш несправедливих характеристик, які я чула. Насправді тут є історія. Цілісна, зрозуміла і навіть із майже казковою мораллю про те, як прагнення вийти за межі людських можливостей може породити чудовисько. Просто Косматос відмовляється пережовувати її за глядача.Ми звикли дізнаватися про минуле героїв із розмов. Персонажі проговорюють все, що нам потрібно знати, аби ми випадково не пропустили жодної деталі. Тут все навпаки. Діалогів мінімум. Ніхто не пояснює, хто ким був, що сталося багато років тому і чому герої поводяться саме так.Режисер говорить із глядачем по дорослому. Він просто відкриває двері й дозволяє підглянути за чужим життям. Спостерігай. Помічай деталі. Роби висновки. Уважний глядач сам збере історію докупи, а разом із нею і характери персонажів, їхнє минуле, і сенс того, що відбувається.Мабуть, саме цього мені зараз найбільше не вистачає в кіно. Режисер не ховає сюжет за красивими кадрами. Він розповідає його мовою кіно. Через монтаж, кольори, поведінку героїв, паузи і погляди. Звісно, це дуже повільне кіно. Воно пливе, наче сон і нікуди не поспішає. Але якщо любите незвичне авторське кіно, дуже раджу дати йому шанс.Рейтинг IMDb: 5.9Критики: 61%Моя оцінка: 9@kinofilnya