Вхід Реєстрація
Реклама
Ваше рекламне місце
Забронюйте цей слот без конкуренції на обраний період.
Купити рекламу →
Логотип телеграм спільноти - дід душнить
Додано 06 січ 2025

дід душнить

@killjoy_grandpa
Кількість підписників: 139
Фото: 162
Відео: 9
Посилання: 47
Опис:
пишу про віскі, історію, ЗМІ та різну хуйню з мемами

👥 Кількість підписників

139
Середній/День:: +1
Середній/Тиждень:: 0
Середній/Місяць:: +2

📊 Кількість повідомлень на день

0
Останній день: 0
Середнє за тиждень: 0
Середнє за день: 0

Історія зміни статуса

Офіційно не підтверджена 2025-01-06

Стіна

Статистика telegram каналу

👁 142 26-05-24 21:51
Ви, напевно, бачили це розчулене: «ворони пам'ятають обличчя кривдника і передають ненависть онукам до сьомого коліна». Гарно. Вірусно. І, як усе гарне й вірусне, наполовину брехня.Наполовину - бо правда тут є, і вона цікавіша за міф. Просто не там, де її шукають. Не в генах. Не в помсті. А в тому, що чорна птаха з мозком завбільшки з горіх робить те, що ми звикли вважати винятково своїм, людським.Зараз поясню. І, як завжди, зіпсую вам красиву версію заради точної.Почнемо з пам'яті, бо вона реальна і вражає. Біолог Джон Марцлафф із Вашингтонського університету ловив і кільцював ворон у масці печерної людини. А потім просто ходив у тій масці кампусом - нікого не чіпаючи. Ворони впізнавали «небезпечне» обличчя й налітали з ґвалтом. Щонайменше через 2.7 року. Через п'ять років він вийшов у тій самій масці з кабінету - і за 50 метрів зібрав на собі натовп розлючених птахів, хоча не вдягав її роками. Маску впізнавали навіть перевернуту й під капелюхом. Тобто читають саме обличчя, не одяг і не ходу. Як ми.А тепер той самий дід душнить.Бо ось тут зазвичай і вмикають «генетичну пам'ять до сьомого коліна». Ні. Ніякої спадковості. Те, що відбувається, цікавіше за гени.Спершу на «погане обличчя» реагувало десь 20% зграї - ті, кого реально спіймали. Через п'ять років - уже 60%. При тому що більшість цих ворон печерну людину в очі не бачили. Їх ніхто не ловив. Вони дізналися - дивлячись, як зчиняють тривогу старші, переймаючи це одне від одного. Інформація про загрозу живе не в ДНК, а в поведінці колективу. Це не біологія. Це усна традиція. У ворон, блядь, є усна традиція!А щоб ви зовсім не розслаблялися - у них є й «похорони». Знаходять мертвого родича, збираються, галасують, налітають гуртом. Виглядає як скорбота. Кейлі Свіфт, спеціалістка з поведінки вранових, перевірила («Дикі американські ворони використовують похорони, щоб вчитися про небезпеку» - її магістерська робота 2015 року) - це не скорбота. Це слідство. Вони з'ясовують, де і як член зграї загинув, і заносять місце й обставини у спільну картотеку загроз. Не оплакують. Розслідують.Ми звикли думати, що передавати пам'ять поза тілом - через навчання, через спостереження, через спільну культуру - це наша фішка. Письмо, оповідь, «а дід розказував». А виявляється, птаха з горіхом замість мозку тримає колективну пам'ять про конкретну загрозу роками й передає її тим, хто тієї загрози ніколи не бачив. Без слів. Без письма. Без сентиментів.Найлюдськіше, що в них є - це не горе і не вдячність, які ми так любимо їм домальовувати. Це здатність пам'ятати разом. А ми за стільки тисяч років письма так і не навчилися пам'ятати навіть те, що було з нами десять років тому.«дід, ну ти просто вийобуєшся».Ну не без цього, звісно.
👁 910 26-04-10 09:20
Як діди в соцмережах допостились до третьої світової, з якої не знають, як зригнутиСофія Широгорова (Stalag Null) написала цікаву статтю з твердженням: сучасні війни - це нескінченне "дивіться як гарно бабахнуло" без жодного плану, нащо це бабахання. Росія, Ізраїль, США - скрізь одне: тактика без стратегії. Діагноз цікавий, хоча не з усім можна погодитись (чому — в тексті). А от "чому?" - ніхто не знає.Спробував дотиснути. Вийшло, що проблема не у генералах — вони ті самі. Проблема в тому, що соцмережі з алгоритмічними бульбашками зламали петлю зворотного зв'язку, без якої стратегія неможлива. Кремль створив ботоферми, щоб отруїти чужий інфопростір — і отруїв свій. Путін повірив у власну стрічку.А найцікавіше: бульбашка працює рівно як когнітивне старіння мозку — система перестає звіряти очікування з реальністю. Соцмережі — це машина для виробництва дідів. Вам двадцять п'ять, а ваш інформаційний профіль — як у діда перед Соловйовим. Тільки дід дивиться телевізор, а ви — рекомендації TikTok.Заварюйте пелікана, вмощуйтесь зручніше — зараз дід вам надушнить, з чого все починається і куди приведе.
👁 2,670 26-03-22 20:33
У 1763 році пресвітеріанський священник Томас Байєс (так, той самий) намагався математично довести існування Бога. Не довів. Натомість вивів формулу, яка описує, як система оновлює свої переконання при появі нових даних. Просто: ти мав гіпотезу, прийшов сигнал, ти перерахував ймовірності. Усе.У 1988 році Джуда Перл побудував на цьому байєсівські мережі і ввів поняття «Марковська ковдра» (так, і Марков - той самий) - набір змінних, який повністю ізолює систему від решти Всесвіту в статистичному сенсі. Якщо знаєш стан ковдри - тобі не треба знати нічого за її межами. Ковдра = границя системи.Карл Фрістон, нині, кажуть, найцитованіший нейронауковець планети (індекс Хірша, мать його йоб, 291, в нобелівських лауреатів зазвичай біля 100 - потім поясню, як так вийшло), підхопив обидві ідеї і зробив ось що: він показав, що живі системи - це вкладені байєсівські агенти з вкладеними Марковськими ковдрами, які мінімізують вільну енергію (різницю між прогнозом і реальністю). Клітина всередині органу всередині організму всередині популяції. Кожен рівень - своя ковдра, своя оптимізаційна функція.І от тепер найцікавіше.Якщо кожен рівень оптимізує своє, то цінності - це просто оптимізаційні правила метасистеми. Не щось містичне. Не категоричний імператив. Правила, за якими система вищого рівня (нація, вид, екосистема) спрямовує поведінку систем нижчого рівня (індивідів).А вчинок?Вчинок - це коли локальна система переключається з власної оптимізаційної функції на функцію метасистеми. Тобто: ти змоделював усі альтернативи, бачиш, яка з них вигідна особисто тобі - і свідомо обираєш іншу, ту, що вигідна системі рівнем вище. Термодинамічно невигідна дія для тебе. Термодинамічно вигідна для метасистеми.Бджола, що жалить і гине, оптимізує вулик.Система, здатна до вчинку - це система, яка вміє переключати рівень оптимізації. А мораль - це оцінка цього переключення системою наступного рівня. Сигнал на актуатор не має характеристики «хороший» чи «поганий» - це визначає контролер вище по ієрархії.Етика як вкладена система управління зі зворотним зв'язком. Від бактерії до морального вибору - один і той самий Байєс. Формула священника, який шукав Бога, а знайшов операційну систему реальності.Ось така недільна проповідь про етику, вчинки і одного священника, який став батьком всього прогнозування на планеті.