Не зовсім коректно записувати всі витрати на громадський транспорт в ціну «безплатного громадського транспорту». Коли говорять, що #безплатний_транспорт обходиться місту 2-3 млрд, то це трохи несвідома маніпуляція.Нібито «безплатний» споживає 3 млрд, а платний — нічого. Насправді ціна за «безплатний» — це різниця між витратами на «платний» та «безплатний». Тобто, якщо до введення «безплатності» місто витрачало ₴200, а після — ₴300, то ціна за «безплатність» буде складати ₴100, а не ₴300. Таким чином, реальна плата за «безплатність» у Харкові складає зараз приблизно ₴0,8 млрд додаткових витрат. На стільки зросли витрати відносно загального бюджету. Будьмо чесними, це не такі вже й значні кошти в перерахунку на кількість мешканців. Одначе є важливий нюанс — якість падає, а частка витрат відносно бюджету поступово зростає. До 2022 — 12%, зараз — вже 16% (3,4 млрд з 21). В кінці 2026 року може бути понад 18%, адже за перший квартал вже витратили 1 млрд.Отже, я вважаю, що плата за безплатний транспорт — це оті 4-6% відносно бюджету, на які зросли витрати. Але ще раз наголошую, що тоді значно більше коштів йшло на розвиток, оновлення рухомого складу, а зараз — більше затикають дірки в діжці, що тече. Якість при цьому сильно не покращується, а подекуди навпаки — погіршується. І чим довше ця деградація буде відбуватися, тим дорожчим буде повернення до нормальності, коли є плата за проїзд та стратегічний план розвитку. Хоча тут радше треба говорити не про розвиток, а про відновлення.