Каштан NEWS

У ці хвилини в Києві прощаються з почесним патріархом Філаретом20 березня на 98-му році життя помер патріарх Філарет, який очолював невизнану Українську православну церкву Київського патріархату (УПЦ КП).На сайті Православної церкви України вказали, що почесний патріарх Київський і всієї Руси-України помер внаслідок загострення хронічних хвороб.9 березня 2026 року 97-річного Філарета госпіталізували в Києві «у зв’язку з погіршенням стану здоров’я», повідомляли в ПЦУ.Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет (у миру Михайло Денисенко) народився 23 січня 1929 року в селі Благодатне Донецької області. Після закінчення духовних навчальних закладів у Москві прийняв чернечий постриг (1950) з ім'ям Філарет.У 1990 році Філарет увійшов до списку трьох претендентів на престол російського патріарха, а після здобуття Україною незалежності у 1991 році закликав до надання українській церкві автокефалії.У 1995 році Філарет (Денисенко) став патріархом Київським і всієї Руси-України. Він активно розвивав УПЦ КП.2018 року УАПЦ та УПЦ КП оголосили про власну ліквідацію на виконання формальних вимог для отримання томосу про автокефалію Православної церкви України. Згодом Філарет розкритикував томос і заявив, що Київський патріархат із ним на чолі досі існує.Фото: KASHTAN NEWS

На 98-му році життя помер Почесний Патріарх Православної церкви України Філарет. Про це повідомив митрополит Київський і всієї України Епіфаній.На початку березня Філарета госпіталізували через загострення хронічних захворювань.За словами Епіфанія, Філарет залишив по собі вагому духовну та організаційну спадщину, присвятивши десятиліття служінню Церкві й українському народові.У грудні 2018 року відбувся Об’єднавчий собор, під час якого створили Православну церкву України, ліквідувавши УПЦ Київського патріархату. Предстоятелем ПЦУ тоді обрали митрополита Епіфанія. Філарет підписав рішення про ліквідацію УПЦ КП, однак згодом відкликав свій підпис.У травні 2019 року він заявив, що Київський патріархат продовжує існувати, а вже в липні Мінкульт повідомив про його остаточне приєднання до ПЦУ.Після цього синод ПЦУ створив для Філарета окрему релігійну місію та визначив за ним право довічного проживання у резиденції в Києві й проведення богослужінь у Володимирському соборі.Згодом ПЦУ припинила його повноваження як члена Священного синоду. Він залишився в єпископаті, однак без управлінських функцій і права здійснювати хіротонії.Філарет (Михайло Денисенко) очолював Українську православну церкву Київського патріархату у 1995–2018 роках. У січні йому виповнилося 97 років.

Чому Київ ризикує замерзнути наступної зими, попри мільярдний бюджет та сотні генераторів від партнерів?Кличко каже про відсутність центральної влади допомагати, натомість в Уряді кажуть протилежне, більше того — наводять приклади співпраці з КМДА. 10 березня 2026 року Київрада з другої спроби затвердила План енергетичної стійкості столиці. Документ, який мав стати дорожньою картою підготовки міста до наступної зими з урахуванням досвіду зими 2026-го. Але документ розкритикували самі ж депутати. Пропозиції, висловлені ще за майже два тижні до засідання Київради, фактично проігнорували.Журналісти "В тіні Каштана" побували на засіданнях Київради, вивчили хронологію подій, а ще відвідали тематичний круглий стіл за участю нардепів, депутатів Київради, представників Уряду, КМДА, громадськості та енергетиків.А ще ми виявили, що “план” виявився переписаною стратегією енергнезалежності столиці, яку ухвалили ще у 2024 році. От тільки за два роки вона так і залишилась на папері.У новому матеріалі ми намагаємось зрозуміти, чи встигнуть усі відповідальні достатньо підготуватися до нового опалювального сезону, ділимось коротко важливим:🔹 Понад 1100 будинків на Лівому березі досі без тепла після зими 2025-2026. Це Дарницький та Дніпровський райони.🔹 План назвали "сирим" самі ж депутати. Голова фракції "Слуга народу" в Київраді Андрій Вітренко: документ без дат, без етапів, без відповідальних🔹 Депутатка Людмила Ковалевська ("ЄС"): "Не побачила ні чітких термінів, ні логіки. Якщо так рухатимемося, Київ може залишитися без тепла, води і світла. Я не жартую".🔹 Кличко каже, що держава не допомагає. Але уряд передав Києву сотні генераторів (лише 12 лютого — 234 одиниці). А заступник Міністра розвитку громад Костянтин Ковальчук ще до заяв Кличка каже про можливість виділення коштів з держбюджету.🔹 Директор Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА Дмитро Науменко каже, що гроші є, бюджет розвитку Києва — 18 мільярдів гривень. Це кошти саме на модернізацію, а не на захищені статті.🔹 П'ять генераторів від КМДА в Деснянському районі не можуть підключити півтора місяці.🔹 У резолюції круглого столу, який відбувся 27 лютого 2026, були пропозиції і строки реалізації. В ухваленому 10 березня плані енергостійкості чіткі терміни не встановлені.👉 Дивіться повний розбір ситуації — https://www.youtube.com/watch?v=s5A8PCKqMzUАбо читайте скорочену текстову версію на сайті.

«Сидимо вдома, сподіваємось на краще»: українка в Бахрейні — про війну, ППО і панікуНа Близькому Сході гаряче. Українці, які опинилися в регіоні, знову в епіцентрі війни. Євгенія — фітнес-тренерка з Мирнограда на Донеччині, яка вже 4 роки живе в Бахрейні.В інтерв'ю «Каштану» вона розповіла, що зараз відбувається на вулицях, яка безпекова ситуація, що про це думають місцеві та як українці планують покинути регіон.Зібрали для вас ключові тези розмови.🔻 Що чути?ППО працює щодня. Балістика, «шахеди», вибухи в небі — усе це прямо над домом. «Вікна трясуться, гучно. Українцям це не нове».🔻 Як сповіщають?Спочатку була повна плутанина: то сирена без причини, то вибух без сирени. Зараз трохи налагодили, але додатка «Тривога» немає — сповіщення приходять просто на телефон.🔻 Прильоти є?Так. По американських базах і по житловому будинку. Загинув чоловік із Пакистану. Решта — уламки.🔻 А паніка?Ні. Місцеві впевнені у своїй ППО. «Всі кажуть: на два-три тижні, усе буде добре. Ходимо в кафе, постимося, живемо далі».🔻 Укриття?Підземні паркінги ТРЦ і школи. Ніяких бункерів. У спеку +30 сидіти в машині на парковці — ще той відпочинок.🔻 Побут?Дефіциту нема, черг нема. Але аеропорт не працює. Виїхати можна тільки через міст до Саудівської Аравії.🔻 Що кажуть рідні з України?«Виїжджайте! Бігом!» — кричать друзі зі сходу, які пам'ятають Маріуполь. Але не все так просто: робота, гроші, відповідальність.🔻 Головне:«Ми тут чужі. Нас ніхто не врятує. Тому плануємо виїжджати».Повну розмову дивіться на каналі — https://www.youtube.com/watch?v=hamf9pJss8w&t

Мільйони гривень за те, що коштує $200: як працює контакт-центр Києва 15-51?У новому розслідуванні «В тіні каштана» розбираємо черговий «успішний кейс» привласнення бюджетних коштів.🤏 Суть схемиКонтакт-центр Києва 1551 щороку замовляє послугу транскрибування (перетворення аудіо в текст) телефонних звернень контакт-центру 15-51.Ціна питання: 3 млн 149 тис. грн лише за 2025 рік. Переможець ФОП Мельничук Вадим Володимирович, який стабільно виграє ці тендери з 2023 року, часто будучи єдиним учасником. А якщо й і є інші, то їхні пропозиції відхиляють через невідповідність специфікації.🕸️ «Унікальна» монополіяЙмовірно, причиною такого успіху є те, що тендер прописаний під конкретне програмне забезпечення — CallWay, яке раніше у КМДА замовили для запуску колцентру. А пан Мельничук виявився не просто ФОП-айтішник, а представник розробника цієї системи, а ще і співласником ще однієї компанії, яка бере підряди.Виявляється можна створити програмне забезпечення, продати його місту, а потім роками «обслуговувати» за мільйони, бо більше ніхто не має знань, доступу і досвіду роботи з авторським програмним забезпеченнм.👥 Хто за цим стоїть?Звʼязки привели нас до Юрія Чабаника (бізнес-партнер Мельничука), який вже фігурував у справах про завищення цін на закупівлях та махінаціях з тендерами в Києві. А ще Чабаник був спонсором виборчої кампанії депутата Київради Миколи Конопелька, а офіс компанії, яку представляє Мельничук, розміщено в будівлі, повʼязаній із скандальними забудовниками.🤖 Чи є альтернативи?Є! Сучасніші, з кращими можливостями і за нижчу ціну. По-перше, ми підрахували, що весь обсяг звернень за рік можна обробити за допомогою існуючих сервісів штучного інтелекту. І це може обійтися в 200-400$. По-друге, в Україні є сервіси, які мають більше досвіду у розробці програмного забезпечення кол-центрів і їхні послуги могли б обійтися у 800 тисяч гривень на рік замість 3 млн.🌟 Дивіться повне відео — https://youtu.be/TQSsxoVvDpU

Ректор КНУ Шевченка Володимир Бугров заявив про погрози та шантажБугрова змушують звільнитися, погрожують в месенджерах і таємно змінили номерні знаки на його авто.Про це ректор повідомив публічно, оприлюднивши скріншоти повідомлень, фото і звернувся за допомогою до правоохоронців. За словами Бугрова, аноніми вимагають, щоб він написав заяву на звільнення. У разі відмови погрожують оприлюднити його особисті переписки. Раніше він уже заявляв про поширення сфабрикованих анонімних матеріалів і листувань, спрямованих на дискредитацію керівництва університету. Ректор каже, що в 2024 році невідомі встановили на авто номерні знаки, подібні до його власних. Сам Бугров заявив, що підміну помітив не одразу через схожість номерів. Після цього в медіа почала поширюватися інформація про нібито використання ним «номерів прикриття».Бугров припускає, що до підміни номерних знаків могли бути причетні правоохоронці. Він пояснює це тим, що номери були підібрані максимально схожими до оригінальних.Володимир Бугров очолює університет із 2021 року. У попередні роки навколо керівництва університету вже виникали інформаційні кампанії та публічні звинувачення, які ректор заперечував.

«Він казав: "за три місяці вийдемо в плюс". Зай, я в плюс виходжу одразу»: відверте інтерв’ю Дар’ї Лісіч — про поезію, аб’юз, батьківський суп, Кернеса, війну в собі та любов до грошей. А ще багато деталей про роман-антиутопію, над яким зараз працює Дарʼя.На нашому каналі вийшло велике інтервʼю з поетесою Дарʼєю Лісіч.🎙 Про стосунки і наївністьОдин із найвідвертіших моментів інтерв’ю — розповідь про колишнього, якого Дар’я називає «токсичним».«Я не повірила, що чоловік може настільки завуальовано ненавидіти жінок. Мене це налякало. Не було "жінка, йди прибирай", але було: "жінка хитріша", "я в шоці, що жінка заробляє", "ти маніпулюєш, тому що емоціонуєш"». Вона згадує сварку через туфельку на машині, яка переросла в дискусію про гендерні квоти, і як їй пояснювали: митцям-чоловікам «можна коханки», а жінка має «триматись кубла, бути і тут вправною, і з репутацією стежити».«Я народжувалася в цей світ не для того, щоб під якогось тіпа, який епізодично з'явився в моєму житті, підлаштувати особистість, яка формувалася 26 років». 🟣 Про батьків і ХарківДар’я переїхала з Харкова до повномасштабної війни, тому каже: «Слава Богу, я не бачила, як він [Харків] помирає. Він для мене просто завершився». Але спогади про місто — теплі: безтурботні 22 роки, бари, теніс о третій ночі.Одного разу 21-річна Дар’я мала похмілля, батько приготував суп і віз його через усе місто, дві гілки метро.🟣 Про менеджера, який «не зміг її продати»Дар’я розповіла про невдалий досвід співпраці з агенцією, яка організовувала її виступ. Менеджер заспокоював: «За три місяці вийдемо в плюс». Її реакція була миттєвою: «Зай, я в плюс виходжу одразу. Що, не знають, як мене можна в мінус продати? Це неможливо. Треба тільки саботувати процеси — орендувати Жовтневий палац, не дослідивши мої цифри».Відтоді вона організовує тури самостійно. 🟣 Про війну як частину себе«Війна хитро вплелась в мене як в особистість — почуттям провини, фоновою тривогою. Я не могла вести консультації, бо дивилась на сповіщення з Харкова. Коли прилетіло на бульвар Юр’єва, за 400 метрів від батьків, я випала з сесії». Вона зізнається, що мала тривожно-депресивний розлад, хапалась за Таро і медитації, але врятували терапія і антидепресанти. Зараз, озираючись назад, каже: «Насправді зараз набагато краще, ніж було до війни. Хоча в буденності здається, що гірше нікуди».🟣 Про чесність із собоюНайчастіші питання, які Дар’я ставить собі: «Чого я хочу? Про що я собі брешу?».«Коли важко всередині, я питаю: про що я зараз собі брешу? Що мені цікаво з цією людиною? Та ні, тобі просто нудно. Не хочеш ти жити в горах на відшибі — в тебе просто не виходить у столиці».🟣 І головне — про ризикНа запитання «Що робить тебе живою сьогодні?» каже:«Ризик. Ризик в грошах, в часі, інвестицій свого ресурсу. Воно, скоріш за все, окупиться, але наважитись. Йти попри страх». Повне відео тут — https://youtu.be/zUAoxAy0m7M

👀 Голова Уряду Юлія Свириденко повідомила на своїй сторінці у телеграм, що доручила віцепремʼєру Олексію Кулебі та Держагентству з відновлення та розвитку інфраструктури "терміново забезпечити готовність до виконання поточного ремонту автомобільних доріг загального користування".🤷‍♂️ Проте у самому ж уряді на 2026-ий рік виділили вдвічі менше коштів, аніж у попередні роки. Про це ще раніше розповів очільник Держагенства з відновлення Сергій Сухомлин в "Каштан. Інтервʼю".Якщо у 2022-2023 роках держава виділяла на утримання доріг близько 23-24 мільярдів гривень на рік, то минулого року ця сума скоротилася до 12,5 мільярдів гривень. При цьому навіть менший бюджет доводиться розподіляти на багато потреб."І це кошти, на які в тому числі ми робимо реконструкцію пунктів пропуску невеликих і багато чого іншого. Просто на початку року, в кінці минулого і на початку 25-го ми провели аналіз і дивилися, що в кожній області Майже абсолютно різна вартість ремонту доріг – метр квадратний", — розповідає Сухомлин.Хоч і Кабмін "урізав" бюджет на дороги Агентству, за словами Сухомлина, вдалося заощадити майже мільярд гривень.Наприкінці минулого та на початку 2025 року було проведено аналіз вартості ремонтів в областях. Зʼясували, що ціна квадратного метра поточного ремонту коливалася в рази. В одній із центральних областей вартість сягала 2400 гривень за метр квадратний, тоді як в іншій області — лише 1100 гривень.Ситуацію вдалося виправити завдяки втручанню та розрахункам профільного інституту, який вивів орієнтовну справедливу вартість робіт — приблизно 1200 гривень за квадратний метр.“Ми попросили їх все ж підписати додаткові угоди. Завдяки зменшенню вартості ремонту квадратного метра торік вдалося заощадити 960 мільйонів гривень,” — каже Сухомлин.Пріоритети у ремонтах визначають не дорожні служби, а військові. Дві третини коштів минулого року спрямували на прифронтові області. Спочатку обласні військові адміністрації формують потреби, а потім їх передають до Генерального штабу.👉 Повну розмову про ремонт прифронтових, логістичних та евакуаційних шляхів, захист обʼєктів енергетики та відновлення інфраструктури дивіться на каналі — https://youtu.be/ALUvUsKPqEM

⚡️ Це — перше велике відео інтервʼю Сергія Сухомлина, очільника Держагентства з відновлення, після призначення на посаду.Читайте стислий опис нового епізоду "Каштан. Інтервʼю".Ми говорили про надзвичайну ситуацію в енергетиці в Києві та області, новий водогін на Миколаївщині, про те, чи готові наші підстанції до нових атак «шахедів» зі Starlink та чи є сенс відбудовувати міста, з яких виїхали люди. Чи реально звести «бетонний панцир» над енергетикою всієї країни та куди йдуть гроші, виділені на дороги?У цій розмові Сергій Сухомлин розповідає й про свій досвід на посаді міського голови Житомира, як енергетична система влаштована там. Каже, що жоден трансформатор, який захищає Агентство не зруйновано внаслідок російських атак, а сам захист енергообʼєктів стає щоразу складнішим завданням. В розмові Сергій Іванович також уточнює, що Агентство захищає не всі енергообʼєкти, а лише ті, які окремо доручає Уряд. Та чи можливо взагалі захиститит умовним бетоном всю енергосистему?Говоримо й про Бородянку, як приклад та модель відновлення міст після окупації та руйнувань внаслідок російської агресії. Сухомлин каже, що ресурсів відбудовувати та відновлювати всю Україну одночасно не буде. Тим часом на Київщині відновили десятки мостів — стрічку не перерізали, але, каже, обʼєкти завершені.Готовність очисних споруд нового водогону на Миколаївщині Сергій Сухомлин анонсує вже на березень.Також згадуємо про атаку росіян на міст в Маяках на Одещині, який зʼєднував з бессарабською частиною регіону. Як за короткі терміни вдалося відновити рух сотень вантажівок з критичним вантажем.Ще спілкувалися і про народжуваність в Харкові та Запоріжжі і чому мало хто хоче йти працювати в держсектор.👉 Дивіться повну розмову — https://youtu.be/ALUvUsKPqEM

Якщо ви не знали, для кого працює Київрада, то відповідь на банері — "Київська міська рада працює для вас". Все, тепер і ви це знаєте, це коштувало нам з вами 6 тисяч 300 гривень з бюджету.У новому відео "В тіні Каштана" ми аналізуємо найдивніші і найдорожчі закупівлі у 2025 році.⚡️ ГЕНЕРАТОРИ "НА ВЧОРА" БУДУТЬ "ПІСЛЯЗАВТРА"Наприкінці грудня 2025 року оголосили "нагальну" закупівлю генераторів для водоканалу на 250 млн грн. Але поставку запланували на... кінець лютого 2026.🪑 ОБНОВКИ В КМДА: КИЛИМ, СТІЛЬЦІ, ДИВАНПроте деякі закупівлі завчасно сплановані. Наприклад, майже 60 стільців, більшість з яких — "крісло керівника". А ще — блакитний килим, диван та зволожувачі повітря в кабінети КМДА. Нові ворота, ланцюгові обмежувачі та ще одна система безпеки для території на Хрещатик, 36.🚧 МІЛЬЯРДИ В АСФАЛЬТ І БЕТОНТрадиційними були і закупівлі, повʼязані з ремонтами доріг. 👉 Капремонт 5,4 км Харківського шосе — 1,25 млрд грн. Це понад 233 млн гривень за один кілометр. 👉 Шляхопровід біля метро "Чернігівська" — майже мільярд гривень.👉 Ще на 1,1 млрд гривень зросла вартість Подільського мосту.А ще були витрати на пісок для пляжів і страйкбол для муніципальної варти.Більше дивіться у відео — https://youtu.be/wdSOp4wQK6w?si=ailVq7lc4hIau5m2