«...Я не можу битися зброєю. Але я б'юся різцем і долотом. Я каліка, б'юся в той час, коли багато сильних і здорових людей в світі навіть не вірять, що така боротьба взагалі можлива... Я хочу, аби світ знав, що визвольна боротьба триває, що українці б'ються» ✋Ці слова Ніла Хасевича звучать так само гостро й нині, як і тоді, коли він вирізав повстанські гравюри в підпільних криївках.Учора ми згадували 120-ту річницю від дня його народження - митця світового рівня, члена ОУН, воїна УПА, який навіть після втрати ноги в дитинстві залишався в авангарді визвольної боротьби. Хасевич розумів силу образу, силу символу, силу мистецтва, що може тримати дух не гірше за зброю. Недарма він писав у часописі «Волинь» ще в 1941-му: Ніхто не заперечить можливостей графіки як зброї пропаганди й підтримки. Саме він і його учні створили той візуальний образ повстанця, який сьогодні знає кожен, хто бодай раз тримав у руках повстанську листівку, плакат чи агітку.120 років Нілу Хасевичу.Майстру, який загинув у бою з МГБ, але лишив по собі справжній код спротиву, який ми продовжуємо і сьогодні.🏴Приєднатись до наших лав 📱 Інстаграм 📱 Тік-ток