Надомна чи дистанційна робота – не схованка від офіційного оформленняНезалежно від того, чи працівник працює вдома, дистанційно чи на території підприємства, роботодавець зобов’язаний подавати звітність до податкових органів та виконувати вимоги щодо оподаткування.В умовах воєнного стану в Україні дедалі більше працівників переходять на надомну або дистанційну роботу. Проте важливо пам’ятати, що будь-яка форма трудових відносин повинна бути задекларована – відповідно до Кодексу законів про працю України та податкового законодавства.Надомна робота – це діяльність, яку працівник виконує за місцем проживання або в інших погоджених з роботодавцем локаціях, із застосуванням технічних засобів, необхідних для надання послуг чи виготовлення продукції. Вона регулюється статтею 60-1 КЗпП.Дистанційна робота – це робота поза межами території роботодавця, з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Регламентується статтею 60-2 КЗпП.Офіційне оформлення – обов’язок і роботодавця, і працівникаВсі трудові договори – незалежно від форми організації праці – мають бути належним чином задекларовані, а заробітна плата – офіційною, з відповідною сплатою:✅ податку на доходи фізичних осіб;✅ єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;✅ військового збору.Порушення – це ризикиПрактика оформлення «на слово» або роботи без договору створює ризики як для працівника (відсутність гарантій), так і для роботодавця (штрафи та перевірки). Відповідно до Податкового кодексу України ухилення від сплати податків може тягнути за собою адміністративну й кримінальну відповідальність.Закликаємо роботодавців та працівників дотримуватись норм законодавства.Офіційне оформлення – це не лише про безпеку і права, а й про податкову прозорість, стабільність соціального забезпечення та підтримку економіки країни під час війни.