Юридична практика

🆕 Інвестконтракт в Україні у 2025: як домовлятися так, щоб спати спокійно✍🏻 «2025 рік став періодом активного перезапуску економіки та переосмислення інвестиційних підходів в Україні. Країна готується рано чи пізно перейти до етапу відновлення, і в цьому процесі роль приватного капіталу важко переоцінити. Держава, зі свого боку, демонструє готовність створювати більш передбачувані умови для бізнесу: пом’якшує валютні обмеження, розширює механізм спеціальних інвестиційних угод (SIA), враховує зростаючі вимоги інституційних інвесторів і донорів до прозорості домовленостей.На цьому тлі якість юридичного оформлення інвестицій набуває особливого значення. Адже сьогодні кожен інвестпроєкт оцінюється не лише за економічними показниками, а й за тим, наскільки чітко врегульовані права, обов’язки та механізми захисту сторін.У таких реаліях інвестиційний договір перетворюється з формальності на справжній інструмент управління ризиками. Він має працювати як механізм передбачуваності: чітко описувати процедури інвестування та супутні процедури, грошові потоки на «вхід» та «вихід», а також дії сторін за різних сценаріїв, враховуючи воєнний стан та можливі варіанти найближчого майбутнього. Інвестконтракт покликаний зменшити простір для розбіжностей у тлумаченнях і забезпечити стабільність там, де вона особливо цінна — у сфері довіри між інвестором і державою», — зазначає в статті Людмила Усатюк, партнерка практики договірного та корпоративного права Investment Lawyer Group

⚖️ Верховний Суд опублікував черговий огляд судової практики КАС ВС за вересень 2025 року✅ В огляді відображені правові позиції, зокрема, про:▪️ протиправність застосування понижуючих коефіцієнтів до суми пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з метою обмеження її максимального розміру;▪️право на одноразову грошову допомогу військовослужбовців, звільнених з військової служби у зв’язку із встановленням інвалідності, пов’язаної з виконанням обов’язків військової служби, та інвалідності з причин, що не мають зв’язку з виконанням військового обов’язку;▪️врахування актів про нещасний випадок, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов’язків військової служби при встановленні причинного зв’язку отриманих ним травм;▪️визначення площі житлового приміщення для надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам;▪️обов’язок автомобільного перевізника роздруковувати з тахографа дані про режим праці та відпочинку водіїв;▪️нарахування податкового боргу платникові рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у випадку, коли спеціальний дозвіл був зупинений;▪️правомірність обліку обладнання сонячної електростанції на субрахунку 104 та право на прискорену амортизацію такого обладнання;▪️відповідальність за відсутність цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку у фіскальних чеках.✅ Щодо застосування процесуального закону:▪️відсутність підстав для поновлення строку звернення до суду в разі штучного створення позивачем підстав для нового обрахунку такого строку;▪️строк звернення контролюючого органу до суду щодо обмеження виїзду за кордон у зв’язку з податковим боргом.

🆕 Законопроєкт № 14023: компроміс між спрощенням ведення бізнесу й збереженням базових інструментів контролю✅ Верховна Рада України прийняла за основу проєкт № 14023 про внесення зміни до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо спрощення оформлення первинних документів з надання послуг, згідно якого виникла думка про скасування актів приймання-передачі послуг.✍🏻 Нікіта Куніцин, адвокат, аналізуючи законопроєкт, зазначає:➡️ «Виходячи з постійної юридичної практики, можна виділити наступне:▪️якщо замовник не ретельно перевірив наданий обсяг, відповідність умовам договору, чи якість, то в акт можуть бути включені роботи, які насправді не виконані, або їх обсяги перебільшені;▪️якщо в акті опис умов здійснення робіт / послуг дуже загальний, без конкретики щодо стандартів, технічних вимог, критеріїв прийняття виконаних робіт, то виникає підґрунтя для тлумачень – сторони можуть мати різні уявлення про те, що означає «робота виконана належним чином»; або замовник може погодитися підписати акт, аби уникнути затримки, навіть якщо результат ще не відповідає очікуванням;▪️сторони можуть підписати акти «заднім» числом, або «заради формальності», коли фактична перевірка результатів надання послуг ще не відбулася. В такому разі акт може засвідчити неіснуючий результат». Як спрогнозувати вплив законопроєкту на судову практику в разі його трансформації в закон — читайте за посиланням

⚖️ Верховний Суд опублікував дайджест судової практики щодо застосування форс-мажорних обставин як підстави для звільнення від відповідальності за порушення зобов’язаньУ дайджесті узагальнено ключові правові висновки Касаційного адміністративного суду у складі ВС, Касаційного господарського суду у складі ВС, Касаційного цивільного суду у складі ВС та Великої Палати ВС за період з 2018 року до травня 2025 року.✅ В матеріалі містяться висновки, зокрема про те:▪️що є доказом існування форс-мажорних обставин;▪️чим відрізняється форс-мажор від істотної зміни обставин;▪️що вважається належним повідомленням про існування форс-мажору;▪️чи є проведення бойових дій та воєнний стан форс-мажорною обставиною, тощо.Також окрему увагу ВС приділив вирішенню проблемних питань в окремих видах договірних зобов’язань (внесення змін до договору про закупівлю, зменшення розміру орендної плати за користування державним майном, припинення іпотеки в разі існування форс-мажору тощо), а також у різних видах правовідносин, зокрема в трудових правовідносинах – щодо звільнення від виплати заробітної плати роботодавця, виробничі потужності якого знаходяться на території проведення АТО, або ж у податкових правовідносинах – щодо звільнення від відповідальності платника податків у разі затримки реєстрації податкових накладних у зв’язку з проведенням бойових дій, зупинення нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин.

🆕 Підтвердити руйнування житла через «Дію» стане простіше: Уряд оновив правила дистанційного обстеження📌 Як повідомляє Урядовий портал, тепер українці, чиї домівки були зруйновані російськими обстрілами, зможуть отримати підтвердження навіть тоді, коли фізичний доступ до об’єкта неможливий. До процесу дистанційного обстеження долучаються Державне космічне агентство України та підрозділи Сил оборони.❓ Що змінилосяРаніше для підтвердження факту знищення житла необхідно було надати фото щонайменше з трьох ракурсів, зроблені строго зверху з відхиленням не більше 20°, а також із точною геолокацією в межах 4 метрів. У реаліях війни це часто було неможливо.📌 Тепер правила стали гнучкішими:▪️достатньо одного знімка, що показує рівень пошкодження;фото можна робити під будь-яким кутом — головне, щоб було видно руйнування;▪️допустима похибка геолокації збільшена до 10 метрів;якщо кілька фото разом підтверджують факт знищення, їх приймуть до розгляду.Крім того, супутникові знімки, отримані від Державного космічного агентства, тепер офіційно використовуватимуться для підтвердження руйнувань. На прифронтових територіях, де цивільні комісії не можуть працювати, до збору даних долучатимуться підрозділи Сил оборони.✅ Детальніше

❓Відповідальність керівників компаній за збитки: міф чи реальність✍🏻 «Проблематика притягнення до майнової відповідальності осіб, які здійснюють управління господарськими товариствами, залишається однією з найбільш дискусійних у сучасній доктрині корпоративного права України. Незважаючи на наявність чіткого нормативного регулювання, що встановлює обов’язок керівників відшкодовувати збитки, завдані товариству внаслідок неналежного виконання своїх функцій, практична реалізація відповідних правових механізмів стикається з численними перешкодами процесуального та матеріально-правового характеру. Аналіз судової практики свідчить про існування значного розриву між декларованою можливістю стягнення збитків та реальними результатами розгляду відповідних справ судами. Така ситуація зумовлена як недосконалістю законодавчого регулювання, так і об’єктивними складнощами доказування у корпоративних спорах, що ставить під сумнів ефективність існуючих правових інструментів захисту майнових інтересів товариства та його учасників», — зазначають Марина Борисенко, адвокат, старший юрист EVERLEGAL, та Олександра Грачова, молодший юрист EVERLEGAL

⚖️ ВП ВС: загальний період нарахування компенсації за затримку розрахунку при звільненні не може перевищувати шести місяцівОбмеження періоду нарахування відшкодування за затримку розрахунку при звільненні шістьма місяцями, запроваджене до статті 117 КЗпП України Законом № 2352-IX, установлює максимальну межу відповідальності роботодавця. Ця законодавча межа не нівелює фундаментальних принципів розумності, справедливості та пропорційності, а також не змінює компенсаційного характеру відповідної виплати.Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 жовтня 2025 року у справі № 489/6074/23.✅ У цій справі ВП ВС вирішувала такі питання:▪️чи є встановлення законом шестимісячного строку відповідальності гарантією співмірності, що виключає необхідність застосування пропорційності у кожному конкретному випадку стягнення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні;▪️чи існує можливість судової дискреції при визначенні суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з урахуванням нової редакції статті 117 КЗпП України починаючи з 19 липня 2022 року з урахуванням обставин цієї справи.✅ ВП ВС вирішила відступити від висновку КАС ВС, викладеного у постанові від 6 грудня 2024 року у справі № 440/6856/22.За обставинами справи

⚖️ КЦС ВС опублікував огляд судової практики за серпень 2025 рокуУ черговому огляді зібрані актуальні висновки Касаційного цивільного суду у складі ВС, які згруповані за різними категоріями справ.✅ Спори, що виникають із питань захисту прав інтелектуальної власності▪️у справах про захист авторських прав діє презумпція авторства, відповідно до якої авторство особи не потребує доведення самим автором, а обов’язок її спростування покладається на відповідача. Якщо позивач заявляє про своє авторство на аудіовізуальний твір і надає докази його створення, а відповідач заперечує авторство позивача без надання доказів належності авторських прав іншій особі, презумпція авторства залишається незаперечною. Відсутність зазначення авторства безпосередньо у творі не спростовує цієї презумпції.✅ Спори, що виникають із правочинів, зокрема договорів▪️якщо в договорі довічного утримання (догляду) сторони погодили лише грошовий еквівалент утримання та обов’язок сплати комунальних послуг, без конкретних обов’язків з догляду (опікування), то ненадання набувачем догляду не може бути підставою для розірвання договору як істотне порушення його умов.✅ Спори, що виникають із трудових правовідносин▪️при триваючих порушеннях трудової дисципліни, які характеризуються безперервністю вчинення протягом певного часу, днем виявлення проступку, з якого обчислюється місячний строк для накладення дисциплінарного стягнення, вважається день складання акта чи довідки за результатами перевірки, якими такі порушення остаточно зафіксовані. Шестимісячний строк для накладення дисциплінарного стягнення при триваючих порушеннях не спливає, доки такі порушення не будуть виявлені.✅ Спори, що виникають із спадкових правовідносин▪️звернення третьої особи із заявою про відшкодування витрат на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця не впливає на право спадкоємця отримати свідоцтво про право на спадщину, оскільки таке відшкодування здійснюється в межах вартості успадкованого майна. Рішення суду про встановлення факту родинних відносин, що набрало законної сили, є обов’язковим для всіх органів, включаючи нотаріуса при вирішенні питання про видачу свідоцтва про право на спадщину.✅ Щодо застосування норм процесуального права▪️грошові кошти є різновидом майна відповідно до гл. 13 ЦК України, тому одночасне накладення арешту на рухоме, нерухоме майно та грошові кошти в межах суми позову не є подвійним забезпеченням позову. Такий захід забезпечення позову є обґрунтованим за наявності реальної загрози невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову;▪️укладення договору купівлі-продажу спірного майна не є підставою для залучення нового власника до участі у справі як правонаступника відповідача за ст. 55 ЦПК України. Залучення на стадії апеляційного розгляду особи, яка стала власником спірного майна під час розгляду справи в суді першої інстанції, є недопустимим, оскільки позбавляє її можливості повноцінно реалізувати свої процесуальні права, що можливо лише в суді першої інстанції;▪️апеляційний суд не має повноважень закривати апеляційне провадження з підстави неможливості відновлення втраченого судового провадження.✅ Щодо розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС▪️при розрахунку заборгованості зі сплати аліментів державний виконавець має враховувати лише ті платежі, призначення яких дозволяє ідентифікувати грошові кошти як аліменти. Факт здійснення боржником грошових переказів на користь стягувача без конкретизації їх призначення як аліментів не може автоматично вважатися сплатою аліментних зобов’язань, навіть за відсутності інших боргових зобов’язань між сторонами.

🆕 Усиновлення під час воєнного стану: правові особливості✍🏻 «Особливо важливою в умовах війни є тема захисту прав дітей, серед яких багато тих, хто втратив батьків або опинився в складних життєвих умовах через бойові дії. В Україні, як і в будь-якому іншому суспільстві, усиновлення дітей є важливою юридичною процедурою, яка сприяє захисту прав дитини та забезпечує їй стабільне і безпечне середовище для розвитку. У період воєнного стану, коли країна переживає серйозні економічні, соціальні та гуманітарні виклики, питання усиновлення набуває нових, специфічних правових особливостей, оскільки органи державної влади та місцевого самоврядування змушені адаптувати існуючі процедури до нових викликів. Під час воєнного стану деякі етапи цього процесу вимагають коригувань і адаптації до умов, коли звичні механізми правового захисту виявляються недостатніми або потребують значних змін.Наразі процес усиновлення дітей в Україні, як українцями, так і іноземцями, доволі ускладнений оскільки:▪️ в окремих регіонах, де відбуваються активні бойові дії, служби у справах дітей та суди тимчасово не здійснюють повною мірою своїх повноважень, а тому в цих регіонах не можливо організувати процес усиновлення.▪️в умовах воєнного стану, коли люди можуть перебувати в облозі без зв’язку, у полоні або у лікарні із пораненнями різної складності, вкрай тяжко встановити обставини життя батьків чи інших родичів дитини.▪️в умовах воєнного стану особи, які хочуть усиновити дитину, не завжди матимуть можливість зібрати необхідні документи, підтвердити наявність житла та постійного доходу й створити для дитини належні умови для виховання та розвитку», — зазначає Вікторія Лада, молодший юрист АО EVERLEGAL

🆕 Арбітраж ICC відмовив у задоволенні позову турецького постачальника одягу до Міноборони України та зустрічного позову⚖️ 3 жовтня 2025 року Арбітражним трибуналом було ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову турецької компанії до Міністерство оборони України в повному обсязі, а також про відмову у задоволенні зустрічного позову Міністерства оборони України. Про це повідомляє пресслужба Міністерства юстиції України В Мін’юсті відзначили, що інтереси Міністерства оборони України в цьому арбітражному провадженні представляло Міністерство юстиції України в порядку самопредставництва без залучення зовнішніх юридичних радників.Справа стосувалась стягнення заборгованості з Міністерства оборони України за нібито прийнятий, але не оплачений товар за договором поставки. Зустрічні вимоги було заявлено у зв’язку з простроченням поставки товару турецьким постачальником. Загальна сума позовних вимог складала 215 523 доларів США.У процесі розгляду справи Арбітражний трибунал всебічно дослідив обставини справи, та зокрема аргументи та докази, надані Міністерством юстиції України, та погодився із правовою позицією української сторони, відзначивши, що позивачем не було надано належних доказів прийняття товару Міністерством оборони України. Таким чином, Міністерство оборони України належним чином виконувало свої зобов’язання за спірним контрактом.