🆕 «Притягнення керівників чи засновників боржника до солідарної, субсидіарної відповідальності є винятковим механізмом відновлення порушених прав кредиторів» — Олег ВаськовськийЗастосування субсидіарної чи солідарної відповідальності до керівників та інших учасників юридичної особи — боржника у справах про банкрутство сьогодні не є поодиноким явищем. Проте застосування саме цих інститутів відповідальності у справах про банкрутство відбулось не відразу, а судова практика в цих питаннях зазнавала поступового коригування, зокрема Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду. Про те, як розвивалося впровадження й застосування на практиці інститутів субсидіарної та солідарної відповідальності в банкрутній сфері, про актуальні сьогодні проблеми їх застосування в інтерв’ю «Юридичній практиці» розповів секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС Олег Васьковський.❓ Коли в процедури банкрутства були впроваджені інститути субсидіарної та солідарної відповідальності?➡️ Уперше інститут майнової відповідальності за доведення до банкрутства, що отримав назву субсидіарної відповідальності, впроваджено в Закон України від 30 червня 1999 року № 784-XIV «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який набрав чинності 1 січня 2000 року. Ним було надано право ліквідатору банкрута в межах своїх повноважень заявляти вимоги до третіх осіб, які несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями боржника у зв’язку з доведенням його до банкрутства. Цим самим законом доповнено Кримінальний кодекс України статтею 156-4 «Доведення до банкрутства». Тобто вперше в Україні було запроваджено відповідальність за навмисне доведення підприємства до банкрутства.