Юридична практика

⚖️ КГС ВС: формальне подання боржником позовів не є перешкодою для відкриття провадження у справі про банкрутствоСам лише факт існування ініційованих боржником судових спорів про визнання припиненими зобов’язань за кредитним договором та визнання його недійсним, за обставин визнання ним цієї кредитної заборгованості в межах відкритої процедури превентивної реструктуризації, не є достатньою підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство боржника за заявою банку, оскільки не свідчить про наявність між сторонами сутнісного спору про право в розумінні положень ч. 6 ст. 39 КУзПБ.Крім того, наявність в особи, щодо якої застосовано санкції, статусу кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи – боржника не є достатньою підставою для висновку про неприпустимість відкриття провадження у справі про банкрутство такої юридичної особи.Такий висновок зробив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 25 червня 2026 року у справі № 910/11182/25.За обставинами справи

⚖️ ВП ВС вказала на особливості застосування приписів ст. 206-2 КК УкраїниКримінальне правопорушення, визначене ст. 206-2 КК України, з об’єктивної сторони характеризується дією у вигляді протиправного заволодіння майном підприємства, установи, організації, зокрема частками, акціями, паями їх засновників, учасників, акціонерів, членів, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених або викрадених документів, печаток, штампів підприємства, установи, організації та причинно-наслідковим зв’язком між діями й наслідками.Вчинення правочину в розумінні ст. 206-2 КК України є дією, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочин може бути оформлено документально у вигляді рішення, акта, договору, протоколу тощо. Оцінювати правову природу того чи іншого рішення загальних зборів учасників товариства потрібно з огляду на те, на які правові наслідки воно спрямоване.Якщо внаслідок ухваленого загальними зборами учасників товариства рішення відбувається набуття, зміна або припинення цивільних прав та обов’язків певного кола осіб (наприклад, щодо виключення учасника з товариства, прийняття чи відмови у прийнятті спадкоємців померлого засновника (учасника) до складу учасників товариства; щодо перерозподілу часток у статутному капіталі товариства тощо) і водночас жодних інших правочинів не вчиняється, то саме таке рішення потрібно вважати правочином для застосування приписів ст. 206-2 КК України.Такі висновки зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові 22 липня 2026 року у справі № 527/1096/19.За обставинами справи

🆕 Кримінально-правові ризики державних закупівель✍🏼 «Останніми роками державні закупівлі стали одним із драйверів розвитку українського бізнесу. Тисячі компаній виходять на тендерний ринок, а окремі галузі фактично переорієнтували свою діяльність на роботу з державою.Особливо це стосується закупівель для потреб сектору безпеки та оборони. Українські компанії масово беруть участь у тендерах із постачання безпілотників, засобів радіоелектронної боротьби, військового обладнання, транспортних засобів, медичного забезпечення та навіть продуктів харчування для військових.Обсяги таких закупівель обчислюються мільярдами гривень, а перемога в тендері для багатьох підприємств стала не лише можливістю масштабувати бізнес, але й питанням виживання та подальшого розвитку компанії.Втім, разом зі зростанням обсягів державних закупівель зростає й інтерес правоохоронних органів до їх учасників.Сьогодні вже нікого не дивує ситуація, коли компанія належно виконала договір, поставила товар у повному обсязі та навіть запропонувала найкращу ціну серед усіх учасників торгів, але все одно опиняється під прицілом правоохоронців.Допити працівників, обшуки, арешти рахунків та майна стали звичайною реальністю для багатьох постачальників держави.Наш досвід свідчить, що значна частина таких кримінальних проваджень розпочинається не через виявлені факти корупції, а через певні індикатори ризику, які правоохоронці вважають ознаками можливої злочинної схеми», — зазначають в спільній статті Сергій Кирич, радник EQUITY, та Богдан Прачун, юрист EQUITY.

🆕 У першому півріччі 2026 року Україна здобула шість процесуальних перемог у міжнародних спорахПротягом першого півріччя 2026 року Міністерство юстиції України забезпечило шість процесуальних перемог у міжнародних судових та арбітражних спорах. Про це повідомляє пресслужба Міністерство юстиції України ✅ Зокрема, у справі Smart Energy B.V. and PJSC Ukrgazvydobutok v. Ukraine (ICSID Case No. ARB/25/38) арбітражний трибунал Міжнародного центру з врегулювання інвестиційних спорів (МЦВІС) ухвалив проміжне рішення на користь України, яким визнав відсутність необхідності застосування тимчасових заходів забезпечення провадження.✅ Наступним рішенням у цій справі арбітражний трибунал МЦВІС підтвердив обґрунтованість позиції України та відсутність підстав для застосування заходів забезпечення арбітражного провадження, що є важливою процесуальною перемогою на даному етапі інвестиційного спору.✅ Ще дві процесуальні перемоги Україна здобула у справі Enwell Energy plc v. Ukraine (ICSID Case No. ARB/25/41). Арбітражний трибунал врахував позицію України та відмовив у застосуванні заходів забезпечення, якого вимагав позивач, а згодом зафіксував відкликання ним відповідної заяви.✅ Крім того, завдяки зусиллям представників Департаменту міжнародних спорів Мін’юсту вдалось отримати два судові рішення на користь Міністерства оборони України. Йдеться про справу за позовом Міноборони України до компанії «IZOP-K D.O.O.». Верховний суд Республіки Словенія залишив у силі два рішення Окружного суду міста Любляна, якими було визнано два рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та надано дозвіл на їх виконання на території Республіки Словенія.Таким чином, рішення набрали законної сили, що відкриває можливість стягнення на користь Міністерства оборони України близько 4,6 млн євро.

🆕 Страховий стаж без втрат: набули чинності нові правила для призначення пенсіїІз 2 серпня 2026 року набрали чинності зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», внесені Законом України від 9 квітня 2026 року № 4851-IX. Про це інформує пресслужба Апарату Верховної Ради України.Відтепер під час визначення права на призначення пенсії за віком до страхового стажу зараховуватимуться періоди роботи, за які роботодавець має заборгованість зі сплати страхових внесків (єдиного внеску), але подав звітність, що підтверджує нарахування страхових внесків (єдиного внеску) за працівників у сумі не меншій за мінімальний страховий внесок.Ключовою зміною є те, що такі періоди роботи включатимуться до страхового стажу для визначення права на пенсію за віком навіть у разі, якщо роботодавець фактично не сплатив нараховані страхові внески.Законодавчі зміни покликані усунути ситуації, коли працівники втрачали право на призначення пенсії за віком через невиконання роботодавцем обов’язку зі сплати єдиного внеску. Відтепер порушення з боку роботодавця не впливатимуть на реалізацію громадянами їхнього конституційного права на пенсійне забезпечення.

🇪🇺🇺🇦 ЄС продовжив тимчасовий захист для українців із нововведенням щодо новоприбулих військовозобов’язанихРада ЄС затвердила продовження режиму тимчасового захисту для українців в країнах Євросоюзу до 4 березня 2028 року. Про це повідомляє «Європейська правда» з посиланням на пресслужбу Ради ЄС.Нововведенням є те, що новоприбулі військовозобов’язані громадяни України зможуть претендувати на статус лише за відсутності проблем з військово-обліковими документами.Військовозобов’язані українці можуть отримати статус за умови, що доведуть відсутність у них проблем з військовим обов’язком. Для цього потрібно буде, наприклад, показати штамп з українського кордону, що підтверджує його легальний перетин, або ж надати документи у паперовому чи електронному вигляді, що підтверджує виняток, через який особа не підлягає мобілізації, чи підтверджує виконання вимог українського законодавства у цьому питанні.Обмеження застосовуватиметься лише до нових претендентів на отримання тимчасового захисту і не стосуватиметься тих, хто вже має тимчасовий захист у ЄС.https://pravo.ua/ies-prodovzhyv-tymchasovyi-zakhyst-dlia-ukraintsiv-iz-novovvedenniam-shchodo-novoprybulykh-viiskovozobov-iazanykh/

🇺🇦 НОК України оскаржив у CAS рішення МОК про поновлення прав російського олімпійського комітету28 липня 2026 року Національний олімпійський комітет України подав до Спортивного арбітражного суду (Court of Arbitration for Sport, CAS) у Лозанні апеляційну скаргу на рішення Виконавчого комітету Міжнародного олімпійського комітету (МОК) від 7 липня 2026 року про тимчасове поновлення прав російського олімпійського комітету (РОК).Про це повідомила пресслужба юридичної фірми «Ілляшев та Партнери», яка представляє інтереси НОК України у цьому провадженні.✅ В апеляційній скарзі НОК України просить CAS скасувати рішення Виконавчого комітету МОК, вважаючи, що воно суперечить положенням Олімпійської хартії щодо територіальної юрисдикції національних олімпійських комітетів. На думку апелянта, обставини, які стали підставою для відсторонення РОК у 2023 році, фактично не були усунуті, а рішення про поновлення його прав ухвалено без належної перевірки відповідних обставин.Інтереси Національного олімпійського комітету України у справі представляє команда юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» у складі керуючого партнера Михайла Ілляшева, радника Романа Процишина та юриста Каріне Алтунян. Юридичний супровід НОК України здійснюється юридичною фірмою «Ілляшев та Партнери» pro bono.https://pravo.ua/nok-ukrainy-oskarzhyv-u-cas-rishennia-mok-pro-ponovlennia-prav-rosiiskoho-olimpiiskoho-komitetu/

⚖️ ВС опублікував дайджест судової практики Великої Палати, до якого увійшли рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень у квітні–червні 2026 року📚Серед цих висновків містяться, зокрема, такі:▪️щодо моменту набрання чинності договорами оренди землі, які підписані до 1 січня 2013 року;▪️стосовно належного способу захисту прав власника земельної ділянки, позбавленого фактичного користування нею внаслідок незаконної державної реєстрації права оренди за іншою особою;▪️щодо можливості визнання в порядку поділу спільного майна подружжя права власності одного з них на частку в незавершеному будівництвом об’єкті у разі, якщо інший з подружжя (формальний забудовник) ухиляється від введення його в експлуатацію;▪️стосовно суб’єкта відшкодування шкоди, завданої потерпілому службовою особою органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, за цивільним позовом у межах кримінального провадження;▪️про обов’язкові підстави для призначення більш м’якого покарання на підставі ст. 69-1 КК України;▪️щодо підстав для зменшення судом розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу при розподілі судових витрат.

⚖️ Верховний Суд оприлюднив огляд практики Європейського суду з прав людини за рішеннями, ухваленими у травні 2026 року. Про це інформує пресцентр ВС.Документ містить аналіз низки справ, у яких ЄСПЛ розглядав питання дотримання державами-учасницями гарантій, передбачених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.✅ Зокрема, у справі Miladze v. Georgia Суд розглянув питання притягнення заявника до адміністративної відповідальності за відео, опубліковане у TikTok із критикою транспортної політики Тбілісі. Відео містило нецензурну лексику та особисті образи на адресу мера міста й поліцейських, через що національні суди оштрафували автора за порушення громадського порядку.ЄСПЛ зазначив, що значна частина відео складалася зі словесної агресії без інформаційної цінності, а стаття 10 Конвенції не захищає безпідставні особисті образи. Суд також врахував швидке поширення відео в TikTok та дійшов висновку, що втручання було пропорційним і необхідним у демократичному суспільстві. Порушення статті 10 Конвенції встановлено не було.✅ Інша справа — Idris Akhundov v. Azerbaijan — стосувалася припинення виплати пенсії колишньому офіцеру поліції після того, як Міністерство внутрішніх справ Азербайджану заявило, що він отримав політичний притулок у Німеччині. Національні суди підтримали таке рішення.ЄСПЛ визнав, що припинення пенсійних виплат становило втручання у право заявника на мирне володіння майном. Суд звернув увагу, що національні суди та уряд не навели жодної норми законодавства, яка б дозволяла припинити виплату пенсії за таких обставин. Через відсутність належної правової підстави ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції.https://pravo.ua/verkhovnyi-sud-opublikuvav-ohliad-praktyky-iespl-za-traven-2026-roku/

✅ Щодо застосування норм процесуального права▪️судовий контроль за виконанням рішень щодо боржника-банкрута здійснюється в межах справи про банкрутство. Після відкриття провадження у справі про банкрутство боржника всі майнові спори та вимоги, вирішення яких може вплинути на розмір або склад ліквідаційної маси, підлягають розгляду господарським судом у межах справи про банкрутство, у тому числі скарги, подані в порядку судового контролю за виконанням судових рішень щодо такого боржника;▪️учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору у справах, пов’язаних із захистом їхніх соціальних прав, незалежно від процесуального статусу у справі. Пільга зі сплати судового збору, передбачена для учасників бойових дій, поширюється на таких осіб незалежно від того, чи є вони позивачами, чи відповідачами у справі. Покладення обов’язку зі сплати судового збору на учасника бойових дій лише з підстави його процесуального статусу відповідача є неправильним застосуванням п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»;▪️прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді лише субсидіарно, якщо уповноважений суб’єкт владних повноважень не здійснює або неналежно здійснює їх захист чи якщо такий орган відсутній. Незвернення прокурора до такого органу до подання позову та необґрунтування підстав представництва за ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для залишення позову без розгляду.✅ Спори щодо розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС:▪️арешт майна боржника є похідним заходом примусового виконання судового рішення, який не може існувати автономно і безстроково за відсутності відкритого виконавчого провадження або реальної можливості виконання рішення. Збереження арешту протягом тривалого часу (понад 10 років) після закінчення провадження та знищення його матеріалів, за умови спливу строків пред’явлення виконавчого документа до виконання, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.